Календар медицини

Був заснований за рішенням ВООЗ і відзначається щорічно спільно з Всесвітнім днем хворого на алергію.

Однією з причин алергії є величезне антигенне навантаження на організм через негативний вплив природних і техногенних подразнюючих чинників. Алергічні захворювання найбільш поширені в мегаполісах – тут рівень захворюваності може сягати 60 % від усього населення.

Алергія – це гостра нетипова реакція імунної системи на різноманітні речовини. Алергічна реакція може проявлятися як алергічний риніт, сльозотеча (кон’юнктивіт), бронхіальна астма, шкірні реакції, кропив’янка (свербіж, висип тощо), набряк Квінке, анафілактичний шок.

Мета проведених у цей день заходів – залучення уваги громадськості до цих важливих проблем. Статистика невблаганна: за даними епідеміологічних досліджень, на даний час більше 40 % населення мають ті чи інші ознаки алергії. Мова вже може йти про неінфекційну пандемю: кожна третя людина хвора на алергічний риніт і майже кожна десята – на бронхіальну астму.

Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням був встановлений у 1987 р. Всесвітньою організацією охорони здоров’я, відзначається 31 травня кожного року. У цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції.

У березні 2006 р. Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція зобов’язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії.

Причиною появи боротьби з тютюнопалінням є передчасна смертність і хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти. На сьогоднішній день, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирають понад 5 мільйонів людей; очікується, що до 2030 р. ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей щорічно. В Європейському регіоні тютюн винен у смерті близько 1,6 мільйонів людей на рік.

Основними причинами смертей, пов’язаних із тютюнопалінням, є серцево-судинні захворювання (47 %); захворювання органів дихання (19 %); рак легень (16 %); інші види раку (9 %); інші причини (9 %). Близько 70 % пов’язаних із тютюном смертей сталися з людьми віком від 35 до 69 років, а це означає, що кожен померлий у цій віковій групі втратив у середньому 19 років життя.

В Україні палять близько 11,5 млн жителів, з них 9,1 млн чоловіків і 2,5 млн жінок. У відсотковому відношенні – 60 % і 11,2 % відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш, ніж половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Куріння перетворилося на соціальну проблему, якою змушені займатися міжнародні організації. Багато країн світу відмовляються від тютюнопаління, створюють спеціальні закони щодо обмеження паління або вживання тютюну в спеціально відведених місцях.

80 років від дня народження кардіохірурга, члена-кореспондента АМН України, доктора медичних наук, професора Володимира Корнійовича Гусака (1939-2002)

Кардіохірург, доктор медичних наук (1981), професор (1984), член-кореспондент АМН України (2002), заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1962). Працював лікарем. Від 1966 – у Донецькому медичному університеті: від 1984 – завідувач кафедри шпитальної хірургії, водночас – проректор з лікувальної роботи; від 1991 – генеральний директор Донецького обласного лікувально-клінічного об’єднання, на базі якого в 1999 створив і відтоді до 2002 очолював Інститут невідкладної і відновної хірургії АМНУ. У 2003 Інституту було присвоєне його ім’я.

Наукові праці: “Диагностика и хирургическое лечение миксомы сердца” (1998); “Хронический толстокишечный стаз” (2000); “Постоянная электрокардиостимуляция” (2000); “Термические субфасциальные поражения” (2000); “Открытий предсердно-желудочковый канал” (2001); “Проблемы и перспективы развития кардиохирургической службы Донбасса” (2001).

Балицький Костянтин Петрович (1924-1995) онколог, патофізіолог, доктор медичних наук (1965), професор (1966). Закінчив Київський медичний інститут (1946).

Костянтин Петрович працював в Інституті експериментальної біології й патології МОЗ УРСР у відділі експериментальної онкології: 1950-1953 – молодший науковий спеціаліст; від 1960 – в Українському НДІ експериментальнї і клінічної онкології: заступник директора з наукової роботи, керівник лабораторії (1967-1971). Після реорганізації цього Інституту, в 1971-1995 – завідувач відділу Інституту проблем онкології НАНУ.

Розробив оригінальний напрям в онкології – вивчення механізмів протипухлинного захисту, що дало змогу визначити нові методи діагностики та лікування злоякісних пухлин. Провів дослідження в галузі застосування ультразвуку в онкології та фітотерапії пухлин. Досліджував різноманітні аспекти історії вітчизняної медицини. Був віце-президентом Міжнародного наукового товариства “Європейська робоча група з психосоматичного вивчення раку”. Читав курс лекцій в Японії (1982).

Наукові праці: “Опухолевый процесс и нервная система” (1958); “Реактивность организма и химиотерапия опухолей” (1975); “Лекарственные растения и рак” (1982); “Стресс и метастазирование злокачественных опухолей” (1987).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат:

1. О роли фактора распространения в патогенезе злокачественного роста (1952). Шифр зберігання: 616.006 Б-204
2. Роль центральной нервной системы в реактивности организма и сопротивляемости развитию злокачественных опухолей: ( Экспериментальное исследование) (1964). Шифр зберігання: 616.006 Б-204

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Вклад учених Академії наук Української РСР в розвиток медицини (1957). Шифр зберігання: 61/06/ К-125
2. К чему приводит злоупотребление алкоголем (1927). Шифр зберігання: 613.8 К-642
3. Лекарственные растения в терапии злокачественных опухолей (1980). Шифр зберігання: 616-006-085.322 Б-39599
4. Лекарственные растения и рак (1982). Шифр зберігання: 616-006-085 Б-40390
5. Нервная система и противоопухолевая защита (1983). Шифр зберігання: 616-006-02 Б-44310

Говорова Марія Степанівна (1914-1973) гастроентеролог, доктор медичних наук (1960), професор (1966). Закінчила Харківський медичний інститут (1936). У 1937-1940 та 1963-1973 працювала в Київському інституті удосконалення лікарів: від 1965 – завідувачка кафедри гастроентерології та дієтології; 1944-1949 – в Українському інституті клінічної медицини (нині Інститут кардіології АМНУ, Київ); від 1949 – в Українському НДІ харчування (Київ): завідувачка клініки.

Напрями наукових досліджень: гастроентерологія, дієтотерапія, організація лікувального харчування, лікувальна кулінарія.

Наукові праці: “Зміна глікемічних кривих і артеріо-венозної різниці по цукру крові у собак до і після резекції шлунка” (1959); “Изменение некоторых показателей углеводного и липидного обмена после сахарной нагрузки у больных атеросклерозом с явлениями хронической коронарной недостаточности” (1962); “Состояние тканевого углеводного обмена у больных язвенной болезнью после резекции желудка”; “Краткое руководство по организации лечебного питания в больничных учреждениях” (1965); “Указания по повышению квалификации врачей, диетсестер и диетповаров по лечебному питанию” (1965).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат:

Ближайшие и отдаленные последствия резекции желудка у больных, страдающих язвенной болезнью (1957). Шифр зберігання: 616.3 Г 577.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Говорової М. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Краткое руководство по организации лечебного питания в больничных учреждениях (1966). Шифр зберігання: 615.8 К 786.
2. Краткое руководство по организации лечебного питания в общественных столовых (1964).Шифр зберігання: 615.854 К 786.
3. Методические указания к применению примерного семидневного меню-раскладки, рекомендуемого для лечения больных атеросклерозом (1961). Шифр зберігання: 616.1 М 545.
4. Методические указания к применению примерного семидневного меню-раскладки, рекомендуемого для лечения больных при резекции желудка (1961). Шифр зберігання: 616.3 М 545.

Мачерет Євгенія Леонідівна (1929-2011) невропатолог, доктор медичних наук (1972), професор (1976), член-кореспондент НАМН України (1997), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Закінчила Київський медичний інститут (1955). Працювала лікарем. Від 1958 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): 1978-2011 – завідувачка кафедри неврології та рефлексотерапії. Головний спеціаліст з рефлексотерапії МОЗ України (1980-2007). Президент Європейської асоціації з лазеротерапії (від 1986).

Наукові дослідження були присвячені судинним і запальним захворюванням центральної та периферичної нервової системи, пухлинним процесам, черепно-мозковим травмам, механізмам розвитку церебральних розладів у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Зробила вагомий внесок у впровадження в практику методів рефлексо- та лазеротерапії.

Наукові праці: “Эхоэнцефалография в невропатологии” (1975); “Руководство по рефлексотерапии” (1989); “Справочник врача-невропатолога поликлиники” (1995); “Радіаційна енцефалопатія і нетрадиційні методи її лікування” (2000); “Основи вакуумної рефлекторної терапії” (2003); “Сучасний погляд на проблему черепно-мозкової травми та її віддалені наслідки” (2005).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат:
Значение энцефалографии в распознавании некоторых заболеваний головного мозга (1971). Шифр зберігання: Р-2516

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Мачерет Є. Л., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Атлас акупунктурных зон (1986). Шифр зберігання: Б-3367
2. Гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія. (Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Лікування) (2008). Шифр зберігання: Б-90482
3. Нове у лікуванні невропатії лицьового нерва (2004). Шифр зберігання: Б-83973
4. Основы электро- и акупунктуры (1993). Шифр зберігання: Б-72374