Календар медицини

Щороку 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я World Mental Health Day. Його засновано 1992 року Всесвітньою федерацією психічного здоров’я, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Метою проведення цього дня – є привернення уваги до проблем психічного здоров’я людей у світі, з метою скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хворіб Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості.

На сьогоднішній день в сучасній медицині гостро стоїть питання збереження здоров′я людини та пошуку чинників, що його обумовлюють. Адже здоров′я громадян – є індикатором благополуччя суспільства, країни в цілому. Зростання числа екстремальних ситуацій, в тому числі бойових дій та пандемії COVID – 19, що різко змінили наше повсякденне життя, диктує необхідність проведення медико–психологічної реабілітації осіб, постраждалих внаслідок негативного впливу емоційно–стресових факторів.

Високоповажні користувачі, у фондах ННМБУ ви знайдете монографії, практичні та навчальні посібники, клінічні настанови, підручники, методичні рекомендації та твори з популярної психіатрії. В літературі підняті питання необхідності поширення здорового способу життя та першочергових заходів, направлених на збереження психічного здоров′я людини.

Пропонуємо вашій увазі роботи, де фахівці знайдуть інформацію з актуальних питань психіатрії у практиці сімейного лікаря, медсестринства в психіатрії, способів досягнення психологічного благополуччя, раннього втручання в психоз, вікових аспектів психічного здоров′я, психіатрії та наркології, психотерапії та психокорекції бойового стресу, тривожності і панічних атак.

Шановні читачі, за допомогою інформації з фондів бібліотеки (покрокових керівництв) ви дізнаєтесь, як зупинити паніку і перестати відчувати тривожність, упоратися з будь якою тривожною ситуацією, котрої ви уникали (водіння авто, польоту, покупки і т. д.), покласти край тривожним або нав′язливим думкам, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і авантюрним життям.

Читайте, і будьте здорові!

Грандо Олександр Абрамович (1919-2004) фахівець у галузі соціальної медицини й організації охорони здоров’я, історії медицини, доктор медичних наук (1968), професор (1970), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди.

Закінчив Київський медичний інститут (1941). Працював у Казанському університеті (РФ, 1945-1947); Київському інституті удосконалення лікарів (1948-1959); НДІ загальної та комунальної гігієни (Київ, 1959-1961); Київському медичному інституті (1961-1990): завідувач кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я (від 1972). Заснував (1982) і відтоді очолював Центральний (нині Національний) музей медицини України. Засновник (1994) і головний редактор журналу “Агапіт”. Голова (1970-і рр.), почесний голова (1980-і рр.) Українського, почесний член Російського та Болгарського наукових товариств істориків медицини.

Вивчав розвиток медико-санітарної справи в ХІХ ст., земської медицини в Україні, проблеми лікарської етики, медичної деонтології, організації охорони здоров’я.

Наукові праці: “Развитие гигиены в Украинской ССР” (1975); “Участковый врач” (1975); “Врачебная этика и медицинская деонтология” (1982, 1988, 1994); “Медицина в зеркале истории: О Музее медицины УССР” (1990); “Врачебная этика” (1994); “Очима художників. Медицина в українському образотворчому мистецтві” (1994); “Путешествие в прошлое медицины” (1995); “Визначні імена в історії української медицини” (1997); “Сховище медичної історії України (До 25-ліття Центрального музею медицини України)” (1998); “Визначні імена у світовій медицині” (2001).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати О. А. Грандо:

1. Сергей Николаевич Игумнов – выдающийся деятель общественной медицины (1952). Шифр зберігання: 61(09) Г 77
2. Развитие гигиены и санитарной деятельности в Украинской ССР (1967). Шифр зберігання: 613 Г 77

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О. А. Грандо, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Визначні імена в історії української медицини (1997). Шифр зберігання: А-2974
2. Подорож у минуле медицини (1995). Шифр зберігання: Б-74846
3. Історія гігієни та санітарії на Україні (1964). Шифр зберігання: 016:61 Г 77
4. Очима художників : медицина в українському образотворчому мистецтві (1994). Шифр зберігання: В-4193
5. Визначні імена у світовій медицині (2001). Шифр зберігання: В-5705
6. Центральний музей медицини України (1996). Шифр зберігання: В-4458
7. Врачебная этика (1994). Шифр зберігання: Б-73516
8. Врачебная этика и медицинская деонтология (1988). Шифр зберігання: Б-59163

Всесвітній день боротьби з артритом проводиться з ініціативи ВООЗ, відзначається щорічно 12 жовтня. Мета Всесвітнього дня боротьби з артритом – привернення уваги та збільшення інформованості широкої громадськості щодо проблем ревматологічних захворювань.

Всесвітній День хоспісної і паліативної допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня. Організатором Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, що підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги в усьому світі.

Хоспіс є однією з форм паліативної допомоги – це спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими людьми в кінці життя. Філософія хоспісу стверджує, що хоспіс – це не “будинок смерті”, але “будинок життя”.

Цілі Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги полягають у підвищенні інформованості світової громадськості про проблеми паліативної допомоги та хоспісів, сприяння у створенні умов для того, щоб люди могли висловити свої думки про проблему; підвищення розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання, та членів їх сімей; сприяння становленню та розвитку благодійних фондів, здатних підтримувати та розвивати рух хоспісної та паліативної допомоги в усьому світі.

Томашевський Сергій Петрович (1854-1916) дерматовенеролог, доктор медицини (1883), професор, керівник кафедри сифілідології Університету св. Володимира (1897-1916), один з організаторів і керівник медичного відділу Вищих жіночих курсів у Києві (1906-1916).

Щербак Юрій Миколайович (1934) епідеміолог, письменник, сценарист, публіцист, політик, діяч екологічного руху, дипломат. Доктор медичних наук (1983), науковий співробітник Київського НДІ епідеміології та інфекційних захворювань (1958-1987), брав участь у боротьбі з епідеміями холери на території України й Узбекистану, зі спалахами інших інфекційних захворювань.

Міністр охорони навколишнього природного середовища України (1991-1992). Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994), Канаді (2000-2003). Член Спілки письменників України (1966) (в 1987-1991 рр. – Секретар правління), Союзу кінематографістів України (1971). Лауреат Літературної премії ім. Ю. Яновського (за збірку новел “Світлі танці минулого”).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат:

Эпидемиологическая характеристика бруцеллеза в Украинской ССР при заражении человека от крупного рогатого скота (1965 рік). 616.05, Щ-611

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

Україна в епоху війномиру. Книга підсумків і пророцтв. (2020 рік). Шифр зберігання: УХ – 362

Знаки: Роман; Оповідання ( 1984 рік). Шифр зберігання: Ш6 ( 2Ук)7 Щ-611

Лікарі: Роман, повість, оповідання ( 1990 рік). Шифр зберігання: Ш6 ( 2Ук)7 Щ-611

Світлі танці минулого: Оповідання, повість. (1983 рік). Шифр зберігання: Ш6 ( 2Ук)7 Щ-611

Україна в епіцентрі світового шторму: оцінки, прогнози, коментарі: книга-прозріння
( 2017 рік). Шифр зберігання: УХ-366

Фрески, письма и фотографии: Стихи: Пер. с укр.. (1991 рік). Шифр зберігання: Ш6 ( 2Ук)7 Щ-611

Час великої гри. Фантоми 2079 року. ( 2012 рік). Шифр зберігання: УХ-203

Час смертохристів. Міражі 2077 року. ( 2011 рік). Шифр зберігання: УХ-204

Чорнобиль: Документальна повість. ( 1989 рік). Шифр зберігання: Ш6 Щ-611″