Календар медицини

90 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Валентини Євдокимівни Дашкевич (1929-2012)

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1986), професор (1988). Закінчила Чернівецький медичний інститут (1954). Працювала лікарем. Від 1959 – в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ (Київ): завідувачка відділення перинатології (1976-1979) та акушерського відділення екстрагенітальних захворювань вагітних (від 1979).

Вивчала особливості патогенезу та перебігу під час вагітності найбільш поширених і тяжких захворювань, частоту та структуру акушерських і перинатальних ускладнень; механізми адаптації організмів матері та плода; обґрунтовувала методи розродження вагітних, профілактики материнської та перинатальної смертності при екстрагенітальній патології. Після аварії на ЧАЕС розробила систему медичного обслуговування вагітних і новонароджених на уражених територіях.

Наукові праці: “Кесарево сечение при экстрагенитальной патологии” (1996); “Немедикаментозные методы лечения в акушерстве и гинекологии” (1996); “Беременность, роды, плод и состояние плаценты у жительниц г. Славутич” (1997); “Чернобыльская катастрофа – состояние здоровья женщин и детей” (2003); “Рак щитовидной железы и беременность” (2006).

90 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора Андрія Мойсейовича Шевченка (1929-2010)

Гігієніст, доктор медичних наук (1970), професор (1972), завідувач кафедри гігієни праці й профзахворювань (1972-1993), з 1993 – професор кафедри Київського національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам’яті Святого Миколая у католиків та православних.

За традицією, цієї ночі діти отримують подарунки під подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване святим Миколаєм і вчаться в святого бути милосердними. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, що подорожують, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей і студентів, моряків, торговців, і лучників.

В пам’ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

65 років від дня народження вченого в галузі токсикології та гігієни, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук Миколи Георгійовича Проданчука (1954)

Вчений у галузі токсикології та гігієни, член-кореспондент НАМН України (2002), доктор медичних наук (1993), професор (1995), заслужений лікар України (1998), директор Інституту екогігієни і токсикології їм. Л.І. Медведя (1994).

Один з провідних учених-гігієністів. Основні напрями його наукової діяльності спрямовані на фундаментальні проблеми токсикології, гігієни ксенобіотиків, вивчення віддалених наслідків їх дії на організм, сучасних і прогнозних тенденцій здоров’я населення України та шляхів профілактики впливу негативних факторів. Під його керівництвом і за безпосередньої участі науково обгрунтовано та впроваджено в народне господарство понад 80 гігієнічних нормативів на ксенобіотики в повітрі робочої зони, атмосфері населених місць, воді водоймищ; розроблено, затверджено та впроваджено 20 методичних вказівок щодо визначення вказаних полютантів у навколишньому середовищі.

Голова Товариства токсикологів України, експерт ВООЗ з питань організації охорони здоров’я, експерт-токсиколог Програми ООН з довкілля (UNEP), член робочої групи МОЗ з питань підготовки проектів законодавчих актів у галузі охорони здоров’я, офіційний науковий консультант Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.

Наукові праці: “Современные проблемы комплексного токсиколого-гигиенического регламентирования пестицидов” (2000); “Поверхнево-активні речовини в агропромисловому комплексі: еколого-гігієнічні аспекти” (2000); “Принципы оценки токсикологических экспериментов на животных с учетом различной чувствительности к токсикантам взрослых и детей” (2001); “Токсикологічна наука в Україні: досягнення, стан та перспективи розвитку, інтеграція з світовою наукою” (2001); “Гігієна: проблеми і перспективи” (2002).

90 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Галини Микитівни Вишняк (1929-2002)

Стоматолог, доктор медичних наук (1975), професор (1981). Закінчила Київський медичний стоматологічний інститут (1951), де й працювала (1951-1954); від 1954 – у Київському медичному інституті (1969-1979 – доцент); від 1980 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: завідувач кафедри терапевтичної стоматології № 2, від 1996 – професор.

Основні напрями наукової діяльності: рання діагностика генералізованих захворювань пародонту; пародонтоз, пародонтит, нейроендокринні аспекти їхнього патогенезу; діагностика та методи лікування захворювань язика, слизової оболонки ротової порожнини.

Наукові праці: “Пародонтоз у детей и подростков” (1977); “Пародонтология детского возраста” (1981); “Диагностика и лечение заболеваний языка” (1983); “Генерализованные заболевания пародонта” (1999).

150 років від дня народження хірурга, доктора медицини Маріана Лонжинського (1869-1966)

Хірург, доктор медицини (1901). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1893). Під час навчання брав участь у боротьбі з епідемією холери на сході Росії. Працював лікарем. У 1904-1916 – асистент хірургічної клініки під керівництвом Л. Малиновського та Ф. Борнгаупта в Університеті св. Володимира. Співорганізатор польської лікарні, Хірургічного товариства, Польського лікарського товариства в Києві. У 1909 перебував у закордонному науковому відрядженні, зокрема в Берліні та Лозанні, з метою вивчення методів хірургічного лікування базедової хвороби, питань антисептики. У 1916 – видавець і редактор часопису “Polski miesięcznik lekarski”. У 1918-1920 брав участь у боротьбі з епідемією тифу на Поділлі. Від 1920 – у Варшаві, працював у військовому шпиталі. Співзасновник, секретар і голова Об’єднання лікарів лікарняних кас. У 1928-1935 очолював Товариство кресових лікарів. Під час 2-ї світової вій­ни – в амбулаторії Польського Червоного хреста. У 1944 – лікар притулку для біженців у Кракові, 1945-1948 – дитячого будинку поблизу м. Ґнєзно. У 1949-1960 – у громадській страховій касі у Варшаві. Автор спогадів “Sto lat bez mała. Wspom­nienia lekarza z lat 1869-1956” (Warszawa, 1961).