Календар медицини

140 років від дня народження лікаря-гігієніста, фахівця з організації охорони здоров’я, доктора медицини, професора Сергія Івановича Радченка (1880-1942)

Лікар-гігієніст, фахівець з організації охорони здоров’я, доктор медицини, професор (1934), завідувач кафедри організації охорони здоров’я (1929-1934), один із засновників санітарно-гігієнічного факультету та його декан (1935-1936) Київського медичного інституту.

60 років від дня народження уролога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Сергія Олександровича Возіанова (1960)

Уролог, доктор медичних наук (1994), професор (2000), член-кореспондент НАМН України (2007). Закінчив Київський медичний інститут (1982). Працював лікарем (1989-1991); від 1991 – в Інституті урології АМНУ (Київ): від 1998 – завідувач відділення ендоурології. У 1993-1997 – 1-й секретар Посольства України у Франції.

Наукова діяльність: малоінвазивна урологічна хірургія при сечокам’яній хворобі, кістозних захворюваннях нирок; впровадження методів контактної та дистанційної літотрипсії; удосконалення діагностики та лікування онкологічних захворювань нирок, сечового міхура та передміхурової залози.

Наукові праці: “Компьютерная термодиагностика” (1993); “Рак передміхурової залози” (1994); “Клінічна сексологія та андрологія” (1996); “Справочник по онкоурологии” (1998); “Опухоли мочеполовой системы” (2000); “Діагностика та лікування поєднання кіст із пухлинами нирок” (2001); “Клінічна фізіологія нирок” (2004); “Трансуретральна резекція передміхурової залози в лікуванні її доброякісної гіперплазії” (2005).

Ініціатива встановлення Всесвітнього дня профілактики остеопорозу належить Національному товариству остеопорозу Великобританії та ВООЗ. Відзначається він щорічно 20 жовтня, починаючи з 1999 р. Його метою є підвищення глобальної поінформованості суспільства щодо профілактики, діагностики та лікування остеопорозу і метаболічних захворювань кісток.

Остеопороз – це системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням маси кісток та порушенням мікроархітектури кісткової тканини, що призводить до підвищення їх крихкості та високого ризику переломів. Втрата кісткової тканини є нормальною частиною старіння, але у деяких людей вона відбувається раніше, ніж зазвичай.

Факторами ризику розвитку остеопорозу і перелому кісток є:

• часті переломи раніше;
• сімейний анамнез остеопорозу;
• вік старше 65 років;
• жіноча стать;
• індекс маси тіла 20 кг/м2 або маса тіла <57 кг;
• системний прийом глюкокортикоїдів понад 3 міс;
• гіподинамія, куріння, зловживання алкоголем;
• наявність деяких захворювань ендокринних (цукровий діабет 2-го типу), аутоімунних (целіакія), онкологічних, а також порушення всмоктування в кишечнику і порушення травлення, ревматоїдний артрит;
• належність до білої раси.

Кожна третя жінка старше 50 років і кожен п’ятий чоловік страждають остеопорозом. За даними ВООЗ остеопороз, як причина інвалідності та смертності хворих, займає четверте місце після захворювань серцево-судинної системи, онкологічної патології та цукрового діабету. Остеопороз може посилювати перебіг атеросклерозу і підвищувати ризик ускладнень. Через зниження мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Одне з найбільш складних наслідків остеопорозу – перелом шийки стегна.

Для профілактики остеопорозу необхідно вести активний спосіб життя; відмовитись від шкідливих звичок, правильно харчуватись. Корисними будуть будь-які вправи з навантаженням, але особливо ходьба, біг, стрибки і танці. Натомість плавання не допоможе, оскільки у воді осьове навантаження на кістки практично відсутнє. Ефект фізичної терапії ґрунтується на тісному зв’язку працюючих м’язів з нервовою системою, кістками, обміном речовин, внутрішніми органами. Щодо їжі, то слід вживати продукти з високим вмістом кальцію, вітаміну D, магнію, фосфору, білка. Обов’язково слід відмовитись від куріння і зловживання алкоголем.

Цей день запроваджено Указом Президента України від 17 січня 2005 р. № 42/2005 з метою активізації діяльності із запобігання виникненню і поширенню захворювань на рак молочної залози та привернення уваги суспільства до цієї проблеми.

Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. За даними Національного канцер-реєстру, щорічно в Україні реєструють понад 16 тис нових випадків раку молочної залози, з них 24,5 % складають жінки репродуктивного віку. Але дана патологія може розвинутись не тільки у жінок (10 частина хворих – чоловіки).

Рак молочної залози виліковується за умови його виявлення на I стадії – у 95%, на II стадії – у 80%, на III стадії – у 50% жінок. Через те, що на ранніх стадіях (І-й і ІІ-й) він має безсимптомний перебіг і не завдає болю, а жінки не проходять регулярні щорічні огляди у лікаря, в кожної четвертої українки його діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.

Слід пам’ятати, що до групи ризику входять:

• ті, в кого мама, бабуся, сестра, тітка хворіли на рак грудей;
• жінки, що не вагітніли та не народжували дітей або перша вагітність була у 30 років і старше;
• особи, старші за 40 років;
• жінки, у яких менструації почались у віці до 12 років;
• жінки з пізньою менопаузою (після 55 років);
• жінки, які протягом тривалого часу приймають гормональні контрацептиви, зокрема
• ЗГТ при менопаузі;
• хворі на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу;
• ті, хто має надмірну вагу та ожиріння;
• особи, які зловживають алкоголем та курять.

Симптоми, що дають підстави запідозрити рак молочної залози:

• прозорі або кров’янисті виділення з грудей;
• втягнення соска у зв’язку з проростанням пухлини у шкіру;
• зміна кольору або структури шкіри грудей (набряк, збільшення або зменшення розмірів);
• ущільнення або новоутворення у молочних залозах;
• ерозії, кірочки, лусочки, виразки в зоні соска, ареоли;
• збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря.

110 років від дня народження невропатолога, кандидата медичних наук, доцента Галини Дмитрівни Бобровської (1910-1980)

Невропатолог, кандидат медичних наук, доцент, завідувачка кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1965-1968). Закінчила Київський медичний інститут (1936). Представник Київської школи невропатологів. Учениця Б.М. Маньковського.

Наукові дослідження були присвячені розладам мозкового кровообігу, патології нервової системи при цукровому діабеті, ревматоекзогенним інтоксикаціям.