Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
65 років від дня народження епідеміолога, вірусолога, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАМНУ Вікторії Іванівни Задорожної (1956)
Епідеміолог, вірусолог, доктор медичних наук (1996), професор (2002), член-кореспондент НАМН України (2017). Закінчила Київський медичний інститут (1980). Відтоді працює в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ: завідувач лабораторії екології мікроорганізмів (1996-1998), поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій (від 1998); водночас – доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету (1999-2005; обидва – Київ). Заступник голови Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів (від 2004).
Вивчає питання вакцинопрофілактики інфекційних хвороб, молекулярної епідеміології вірусних інфекцій, ерадикації поліомієліту, механізми розвитку вакциноасоційованого поліомієліту.
Наукові праці: “Обнаружение вируса полиомиелита в природных изолятах и идентификация с помощью полимеразной цепной реакции” (1996); “Оценка инактивированной вакцины в иммунопрофилактике полиомиелита в Украине” (2005); “Молекулярно-епідеміологічні аспекти поліовірусної інфекції в умовах ерадикації поліомієліту” (2008); “Імунопрофілактика в практиці сімейного лікаря” (2008); “Эпидемический процесс гриппа и некоторые факторы биосферы физической природы” (2009).
Починаючи з 1997 р., 17 травня відзначається професійне свято “День пульмонолога”.
Пульмонологія – це розділ клінічної медицини, що вивчає хвороби органів дихання (трахеї, бронхів, легень і плеври). Дихання належить до основних функцій організму. Без нього людина може прожити не більше 7 хвилин. Тому справедливо вважається, що дихання є ознакою життя. Хто не дихає, той не живе.
Захворювання органів дихання є серйозною проблемою сучасної медицини через широке поширення, прогресуючий перебіг, скорочення якості та тривалості життя. Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженими в Україні.
140 років від дня народження хірурга-уролога, доктора медицини, професора Андроніка Архиповича Чайки (1881-1968)
Хірург-уролог, доктор медицини (1914), професор, заслужений діяч науки УРСР (1946), генерал-майор медичної служби (1943). Закінчив Військово-медичну академію (Санкт-Петербург; 1911). У 1902-1906 служив в армії на посадах виконуючого обов’язки молодшого медичного фельдшера (1902-1904), молодшого медичного фельдшера Кременчуцького лазарету; з 1911 – лікар для удосконалення при Клінічному військовому госпіталі (при Військово-медичній академії); у 1914-1922 – доцент з урології при кафедрі факультетської хірургії Київського медичного інституту; від 1918 – завідувач відділу урології Київського військового госпіталю; з 1929 – професор, завідувач кафедри урології Київського інституту удосконалення лікарів; у 1941-1943 керував хірургічною роботою Київського військового госпіталю, що перебував у евакуації в Харкові, Томську, Балашові; 1943-1944 – головний хірург Управління фронтового евакопункту 3-го Українського фронту; 1944-1949 – головний хірург, а від 1949 – консультант Київського окружного військового госпіталю; 1945-1961 – завідувач кафедри урології Київського медичного інституту; з 1953 – головний уролог МОЗ України.
Основні напрями наукової діяльності: дослідження пошкоджень і захворювань нирок та інших органів системи сечовиділення, захворювань передміхурової залози, сім’яних канатиків, загальна хірургія, проблеми гнійної хірургії, вивчення кишкової непрохідності, апендициту, вогнепальних поранень грудної клітки; вперше в СРСР виконав промежинну простатектомію.
95 років від дня народження педіатра, неонатолога, доктора медичних наук, професора Світлани Петрівни Катоніної (1926-2005)
Педіатр, неонатолог, доктор медичних наук (1987), професор (1988). Закінчила Дніпропетровський медичний інститут (1950). Працювала лікарем. Від 1956 – у Київському НДІ педіатрії, акушерства та гінекології: від 1960 – старший науковий співробітник; від 1977 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): організатор і завідувач, від 1997 – професор кафедри неонатології. Головний неонатолог МОЗ України (1977-1992).
Наукові дослідження були присвячені процесам адаптації в новонароджених, перинатальним інфекціям.
Наукові праці: “Особенности течения септического шока у новорожденных” (1982); “Анализ клинико-микробиологического наблюдения в специализированных неонатологических отделениях” (1995); “Совершенствование перинатальной помощи” (2001); “Перинатальні інфекції – сучасні проблеми” (2002); “Ротавірусна інфекція” (2004).
100 років від дня народження радіолога, доктора медичних наук, професора Василя Івановича Мілька (1921-1998)
Радіолог, доктор медичних наук (1971), професор (1972). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1953), де й працював: у 1966-1970 – ректор, водночас у 1966-1990 – завідувач, 1990-1995 – професор, 1995-1998 – професор-консультант кафедри медичної радіології з курсами рентґенології та радіаційної медицини.
Вивчав радіобіологічний вплив малих доз радіації на організм людини та надлетальних доз на ссавців, розробляв методи радіонуклідної діагностики.
Наукові праці: “Медицинская радиология” (1960); “Рентгенодиагностика” (1969); “Рентгенология” (1983); “Радионуклидная диагностика (оценка эффективности лечения некоторых заболеваний)” (1991).
З 19 травня 2011 р. Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA започаткувала святкування Всесвітнього дня сімейного лікаря.
За визначенням WONCA, сімейний лікар (лікар загальної практики) – фахівець, який надає первинну медико-санітарну допомогу всім членам сім’ї, незалежно від віку, статі, характеру захворювання, з урахуванням психологічних, соціальних, культурних та особистих особливостей пацієнта та родини.
Цей день присвячений ролі сімейного лікаря (лікаря загальної практики) в системах охорони здоров’я всього світу, він дає можливість підкреслити важливий внесок сімейних лікарів у охорону здоров’я населення.
За даними світової статистики, близько 80 % усіх проблем, пов’язаних зі здоров’ям, у розвинутих країнах світу сьогодні вирішуються на етапі загальної лікарської практики. І сьогодні в більшості країн світу система сімейної медицини є основою національної охорони здоров’я, а в університетах активно створюються програми (кафедри) для підготовки сімейних лікарів
В Україні впровадження інституту лікаря загальної практики розпочато в 2011 р. в рамках реформування й удосконалення первинної медико-санітарної допомоги в окремих областях. Сімейні лікарі доказали, що вони можуть проводити ефективну профілактику захворювань та лікувати широке коло захворювань.