Календар медицини

120 років від дня народження рентґенолога, доктора медичних наук, професора Якова Ісаковича Гейнісмана (1901-1960)

Рентґенолог, доктор медичних наук (1949), професор (1951). Закінчив Київський університет (1924) і медичний інститут (1930). Працював в Українському рентґенорадіологічному інституті (нині Інститут медичної радіології АМНУ; 1924-1930); завідувачем рентґенологічного відділу (1930-1941), завідувачем відділу нейрорентґенології (1950-1959) Київського НДІ нейрохірургії; військовим лікарем (1941-1943); завідувачем рентґенологічного відділу клініки нервових хвороб Всесоюзного інституту експериментальної медицини (Москва, 1943-1944); завідувачем рентґенологічного відділу Інституту неврології АМН СРСР (Москва, 1944-1950).

Наукові дослідження були присвячені нейрорентґенології, нейроонкології, нейротравматології, вадам розвитку ЦНС.

Наукові праці: “Рентгенотерапія пухлин головного мозку” (1930); “О механизмах действия лучей Рентгена на рефлекторную возбудимость” (1952); “Замедленная и направленная пневмоэнцефалография” (1953); “Краниография в диагностике опухолей головного мозга” (1959); “Особенности рентгенологической картины при глиальных опухолях” (1960).

85 років від дня народження педіатра-нефролога, доктора медичних наук, професора Інгретти Вартарівни Багдасарової (1936)

Педіатр-нефролог, доктор медичних наук (1990), професор (1995). Закінчила Київський медичний інститут (1959). Працювала лікарем (1959-1964, 1970-1974); від 1974 – в Інституті урології і нефрології АМНУ: молодший, старший, головний науковий співробітник, від 1991 – завідувач відділу дитячої нефрології. Головний дитячий нефролог МОЗ України (від 1985).

Основні напрями наукової діяльності: патогенетична імунодепресивна терапія захворювань нирок у дітей; мікробно-запальні й імунокомплексні захворювання нирок у дітей; клінічні організаційні підходи до реабілітації дітей із захворюванням нирок.

Наукові праці: “Организация уронефрологической помощи детям” (1984); “Клинико-функциональные аспекты интерстициального поражения почек у детей” (1994); “Чернобыльская атомная электростанция – Славутич: Мед. аспекты” (1996); “Диференційна діагностика нефропатій з синдромом канальцевої недостатності” (1997); “Комплексная лучевая диагностика в клинике детской нефрологии” (2000).

90 років від дня народження лікаря-фтизіатра, історика медицини, журналіста, письменника Юрія Григоровича Віленського (1931-2020)

Лікар-фтизіатр, історик медицини, журналіст, письменник. Кандидат медичних наук (1973). Член Національної спілки журналістів України (1992). Закінчив Київський медичний інститут (1955). Відтоді працював лікарем у Київській і Чернігівській областях; від 1960 – в Київській міській туберкульозній лікарні; від 1985 – в Українському центрі здоров’я; в 1992-2000 – викладач кафедри історії медицини та суспільних дисциплін Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини. Брав участь у створенні Національного музею медицини України.

Наукові дослідження були присвячені історії медицини.

Автор книг “Що ми знаємо про себе?” (1968, 1975), “Доктор Булгаков” (1991), “Виктор Некрасов. Портрет жизни” (2001); співавтор книг “Лев Иванович Медведь” (1991), “Михаил Булгаков и Крым” (1995), “Академик А.П. Ромоданов” (1996), “Основи медичної етики: Підручник” (2002).

85 років від дня народження лікаря-вірусолога, доктора медичних наук, професора Віталія Миколайовича Гиріна (1936-2002)

Лікар-вірусолог, доктор медичних наук (1982), професор (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Закінчив Київський медичний інститут (1960). У 1969-1984 працював заступником начальника, начальником Управління навчальних закладів МОЗ УРСР; у 1969-1978 за сумісництвом – доцентом кафедри мікробіології Київського медичного інституту; від 1984 – в Київській медичній академії післядипломної освіти: ректор, водночас від 1985 – завідувач кафедри вірусології. Заступник міністра МОЗ УРСР (1978-1984).

Працював над питаннями боротьби з інфекційними захворюваннями вірусної природи: ентеровірусами та захворюваннями, що вони спричиняють, ротавірусними діарейними захворюваннями, ВІЛ-інфекцією, вірусними гепатитами. Вирішив низку проблем вірусних інфекційних патологічних станів населення України, пов’язаних з наслідками екологічної кризи й аварії на ЧАЕС. Вивчав екологічні питання розповсюдження ентеровірусів, ентеробактерій у стічних водах та інших об’єктах довкілля. Обґрунтував закономірності очистки стічних вод від патогенних вірусів і бактерій на бар’єрних спорудах великого міста.

Наукові праці: “Экология энтеровирусов” (1988); “Руководство к практическим занятиям по вирусологии (для врачей и студентов мединститутов)” (1991); “Синдром приобретенного иммунодефицита” (1991); “Посібник з медичної вірусології” (1995); “Синхронизация клеток в культуре макромолекулярными комплексами платины” (1996); “Нова біотехнологія культивування вірусів у синхронізованих клітинних системах” (1997); “Навчальний посібник з лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу” (1999).

65 років від дня народження імунолога, доктора медичних наук, професора Вікторії Євгенівни Дріянської (1956)

Імунолог, доктор медичних наук (1999), професор (2005). Закінчила Київський медичний інститут (1979). Працювала лікарем. Від 1983 – в Інституті нефрології АМНУ (Київ): головний науковий співробітник (від 2001), заступник директора з наукової роботи (від 2002). Генеральний секретар Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (від 1999).

Вивчає імунні механізми розвитку урологічних і нефрологічних захворювань, процес адаптації ниркового алотрансплантата в осіб з хронічною нирковою недостатністю, стан імунітету населення України залежно від регіону проживання.

Наукові праці: “Проблеми імунопатогенезу та імунотерапії пієлонефриту” (1998); “Клінічна нефрологія” (2004); “Поражения почек, обусловленные ревматическими заболеваниями” (2004); “Вплив продукції ІЛ-2 і експресії ІЛ-2-рецепторів клітинами периферичної крові реципієнтів на функціонування ниркового алотрансплантата (НАТ)” (2006).

8 вересня – Всесвітній день фізичного терапевта (фахівця з фізичної реабілітації). Цей день дає можливість фахівцям даної сфери підвищити обізнаність широких мас населення про ключову роль реабілітації в підтримці здоров’я та відновлення незалежності людей, які втратили рухові функції внаслідок травм або хвороб.

Цей день стали відзначати за ініціативою Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів (WCPT) у 1996 році. WCPT – всесвітня організація, що об’єднує майже сімсот тисяч професіоналів з фізичної реабілітації з 125 країн.

Емма Стокс, президентка Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів, зробила 28 лютого 2022 наступну заяву на підтримку України:

“Всесвітня конфедерація засмучена й обурена нападом Росії на Україну. Наші думки разом з нашими колегами з України та з усією світовою Спільнотою Фізіотерапевтів, зачеплених цими подіями. Ми будемо й надалі підтримувати наших колег і друзів з Української асоціації фізичної терапії і реабілітаційних працівників в Україні всіма можливими способами.”