Календар медицини

85 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Анатолія Павловича Крись-Пугача (1936)

Ортопед-трав­матолог, доктор медичних наук (1978), професор (1992). Закінчив Вінницький медичний інститут (1960). Працював лікарем. Від 1965 – в Інституті травматології та ортопедії НАМНУ (Київ): 1968-1970 – вчений секретар, 1980-2007 – керівник, від 2007 – науковий консультант клініки дитячої травматології та ортопедії. Головний дитячий ортопед-трав­матолог МОЗ України (1980-2005).

Вивчає вплив несприятливих чинників довкілля на виникнення та перебіг вроджених і набутих захворювань опорно-ру­хової системи, проблеми дитячого травматизму, пологового ушкодження немовлят, дегенеративно-дистрофічні ураження суглобів у дітей і підлітків, системні, дис­пластичні та пухлиноподібні захворювання скелета.

Наукові праці: “Деформирующий коксартроз у детей и подростков” (1982); “Диагнос­тика и лечение дегенеративно-дистро­фических поражений суставов” (1990); “To the problem of hip joint endo­prosthetics in children and adolescents” (1999); “Ортопедичні прояви різних форм прогресуючої м’язової дистрофії” (2009); “Еозинофільна гранульома кісток (діагности­ка, клініка, лікування)” (2010).

100 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук Євгена Олександровича Кречковського (1921-1999)

Гігієніст, доктор медичних наук (1980). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Львівський медичний інститут (1959). У 1967-1986 – завідувач центральної науково-дослідної лабораторії Київського медичного інституту.

Вивчав питання гігієни праці на підприємствах текстильної промисловості та сільського господарства, експериментальної токсикології.

Наукові праці: “Санітарно-протиепідемічна ро­­бота на сільському фельдшерсько-акушерському пункті” (1971); “Санитарно-гигиеническое обеспечение хи­­рургических отделений больниц” (1981); “Газохроматографическое опреде­ление летучих компонентов разбавителей эпоксидных смол” (1986); “Организация санитарно-противо­эпидемической работы на селе” (1993).

150 років від дня народження фтизіатра, доктора медицини, професора Давида Яковича Епштейна (1871-1946)

Фтизіатр, доктор медицини (1925), професор (1940). Закінчив Віденський університет (1896). Працював у Київському медичному інституті: завідувач кафедри туберкульозу (1929-1946). Одним з перших в Україні почав застосовувати штучний пневмоторакс для лікування туберкульозу.

Наукові праці: “Душа туберкулезного больного” (1927); “Туберкулез и вегетативная система” (1931); “Штучний пневмоторакс” (1931); “Туберкулез, его предупреждение и лечение” (1943); “Пам’ятка туберкульозного хворого” (1946).

У 2007 році 10 міжнародних організацій, які опікуються питаннями планування сім’ї, висунули ідею про роль контрацептивів у прийнятті планового рішення щодо створення сім’ї та вагітності. Всесвітня організація охорони здоров’я у Порядку денному сталого розвитку до 2030 року зазначає необхідність «забезпечити загальний доступ до послуг сексуального та репродуктивного здоров’я, включаючи планування сім’ї, інформацію та освіту, а також інтеграцію репродуктивного здоров’я в національні стратегії та програми». На сьогодні Всесвітній день контрацепції підтримують 15 міжнародних неурядових організацій, медичних і наукових спільнот, а також урядових організацій для поширення знань про сексуальне та репродуктивне здоров’я.

Багато жінок, які хочуть уникнути вагітності, не використовують жодні безпечні методи контрацепції. Серед причин: занепокоєння щодо побічних ефектів прийому лікарських засобів; неправильні уявлення про їх довгостроковий вплив на фертильність жінки; заборона використання чоловіком, партнером або родичами в наслідок релігійних уявлень; відсутність доступу до сучасних методів. Разом із тим, жінка має право вибирати кількість, час і інтервал між народженням дітей. Тож контрацепція є невід’ємною частиною прийняття нею усвідомлених рішень.

У Всесвітній день контрацепції прийнято проводити онлайн і офлайн кампанії з метою поширення інформації про способи та методи контрацепції, ризики незахищеного сексу (материнська смертність, аборти) для сексуального та репродуктивного здоров’я жінки.

60 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАМНУ Олександра Петровича Волосовця (1961)

Педіатр, доктор медичних наук (1998), професор (2000), член-кореспондент НАМН України (2010), заслужений діяч науки і техніки України (2009). Закінчив Київський медичний інститут (1984), де відтоді й працює (нині Національний медичний університет): від 1997 – завідувач кафедри педіатрії № 2 з курсами медичної генетики та неонатології. Головний дитячий кардіоревматолог МОЗ України (від 1998). Заступник директора Департаменту кадрової політики освіти та науки МОЗ України, начальник відділу освіти та науки цього Департаменту (від 2005).

Досліджує проблеми дитячої кардіоревматології, екологічної педіатрії, ультразвукової діагностики.

Наукові праці: “Неотложные состояния в педиатрии” (1994); “Кардіоміопатії у дітей” (1996); “Синдром дизадаптації серцево-судинної системи у дітей, які зазнають негативного впливу екотоксичних факторів довкілля” (1998); “Інфекційний ендокардит” (1999); “Неонатологія” (2000); “Антибиотики в поликлиническом и начальном стационарном этапе лечения бактериальных поражений дыхательной системы у детей” (2002).