Календар медицини

Юріхін Анатолій Павлович (1900 – дата смерті не встановлена)
хірург, доктор медичних наук, професор

Освіта та рання діяльність:

• 1919 — закінчив школу бджільництва, працював інструктором.
• 1920–1921 — служив у Червоній армії.
• 1921–1927 — навчався на медичних факультетах Костромського та 2-го Московського університетів.

Професійна діяльність:

• 1928–1933 — лікар у Середньо-Волзькому краї.
• 1933–1939 — головний лікар і завідувач хірургічного відділення лікарень Куйбишевської області.
• 1939–1942 — викладач Куйбишевської військово-медичної академії.
• 1942–1944 — асистент,
1944–1954 — доцент Куйбишевського медичного інституту.
• 1954–1974 — завідувач кафедри загальної хірургії Вінницького медичного інституту.

Наукові ступені та звання:

• 1942 — кандидат медичних наук (дисертація: «Концевые артерио-венозные аневризмы»).
• 1953 — доктор медичних наук (дисертація: «Экспериментально-клинические наблюдения над острой полной непроходимостью пищеварительного тракта»).
• 1955 — присвоєно вчене звання професора.

Основні напрями досліджень:

• патогенез гострої кишкової непрохідності з позицій нейрогуморальної регуляції;
• роль інтоксикації в розвитку ускладнень;
• патоморфологічні зміни в органах і тканинах при непрохідності;
• лікувальна тактика та віддалені результати оперативного втручання;
• клінічне випробування білкового кровозамінника БК-8.

Рогачова Валентина Сергіївна (1920 – 2009) визначна хірургиня, педагог, доктор медичних наук (1964), професор (1966), «Відмінник охорони здоров’я УРСР», автор понад 200 наукових праць

Освіта і початок кар’єри

• 1941 – закінчила Томський медичний інститут за військово-польовою хірургією (прискорена програма)
• Учасниця ліквідації епідемії висипного тифу в Томську
• Працювала в амбулаторії та на лікарській дільниці в Алтайському краї
• Військова служба (Друга світова війна)
  1942–1945 – хірург у медсанбатах Калінінського та 2-го Прибалтійського фронтів
• Учасниця визволення Смоленська, Орші, Риги
• Звання: майор медичної служби

Нагороди: ордени Вітчизняної війни ІІ ст., Червоної Зірки, медалі (зокрема «За бойові заслуги»)

Наукова та медична діяльність

• 1949 – першою у світі виконала резекцію рубцевого стравоходу з пластикою тонкою кишкою через абдомінально-шийний доступ
• 1952 – кандидатська дисертація: «Зміни стравоходу після хімічного опіку»
• 1963 – докторська дисертація: «Хирургическое лечение больных раком пищевода»
• Посади
  1952–1963 – старший науковий співробітник НДІ онкології (Томськ)
• 1966–1970 – завідувачка кафедри шпитальної хірургії (Томськ)
• 1970–1981 – завідувачка кафедри хірургічних хвороб педіатричного факультету Київського медичного інституту
• 1981–1989 – професор-консультант тієї ж кафедри

Наукові інтереси

Хірургія стравоходу, Реконструктивно-відновні операції

Керівництво: 7 кандидатських, 1 докторська дисертація

Бродська Інна Олександрівна (1920 — 2012)
патологоанатом, науковиця, дослідниця пухлин головного мозку

Інна Олександрівна народилася в місті Іваново (тепер — Російська Федерація).
У 1946 році закінчила Івановський медичний інститут. У 1947–1950 рр. навчалася в аспірантурі.

Професійна діяльність (у Київському НДІ нейрохірургії, нині — Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України):

• 1950–1958 — молодший науковий співробітник;
• 1958–1962 — старший науковий співробітник;
• 1962–1992 — керівник лабораторії гістохімії;
• 1992–1993 — провідний науковий співробітник відділу нейропатоморфології.
  Наукові здобутки:
• У 1953 р. захистила кандидатську дисертацію «Гистоструктура и характер роста глиом».
• У 1971 р. — докторську дисертацію «Характеристика степени злокачественности глиальных опухолей головного мозга».

Автор 119 наукових публікацій, зокрема 30 у співавторстві.

Основні напрями наукової діяльності:

• морфологічні та гістохімічні дослідження пухлин головного мозку;
• судинна патологія мозку;
• вивчення післяопераційних ускладнень у хворих із пухлинами ЦНС.
• Підготувала 9 кандидатів наук.

Професійне свято судового експерта, яке в Україні відзначається щорічно 4-го липня, сьогодні має інший акцент, внаслідок рашиської агресії. Сьогодні одним із головних завдань Національного наукового центру судових експертиз є “Визначення розміру шкоди та збитків, завданих фізичним та юридичним особам внаслідок збройної агресії російської федерації”. До медицини дотичне завдання експертам щодо вивчення психологічного впливу війни на людей.

Гриньов Даміан Петрович (1879 — 1934)
мікробіолог, науковець, викладач

Даміан Петрович народився в місті Курськ. У 1898 році закінчив Курську гімназію із золотою медаллю. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1904). Упродовж 1904–1906 років додатково навчався на історико-філологічному факультеті того ж університету.

З 1906 по 1909 рік працював дільничим лікарем в Олександрійському повіті. У 1909 році, за запрошенням професора О. В. Репрева, повернувся до Харківського університету для підготовки до професорського звання на кафедрі загальної патології.

У 1910 році захистив докторську дисертацію:
«К вопросу об окислительных процессах при экстирпации поджелудочной железы (экспериментальное исследование)».

У 1911–1912 роках проходив наукове стажування:

• у Санкт-Петербурзі — у лабораторіях професорів Зільбер-Шумової та В. В. Підвисоцького,
• у Берліні — у професора Міхаеліса,
• у Парижі — в Інституті Пастера, де працював під керівництвом І. І. Мечникова та О. М. Безредка.
• У 1913–1914 роках — доцент із мікробіології при кафедрі патологічної фізіології Харківського університету.
Із 1914 року — завідувач кафедри бактеріології в Жіночому медичному інституті.

Бєлоусов Володимир Олександрович
(1895 – 1971) — педіатр, доктор медичних наук, член-кореспондент АМН СРСР, Заслужений діяч науки УРСР.

Народився в місті Курськ у родині службовця.
У 1917 році закінчив медичний факультет Харківського університету.

Професійна діяльність:

• 1918–1921 — ординатор клініки дитячих хвороб Харківського університету.
• 1921–1938 — пройшов шлях від асистента до завідувача кафедри педіатрії Харківського медичного інституту.
• 1937 — захистив докторську дисертацію на тему:
«Материалы к вопросу о белковом рационе здорового и больного школьника в возрасте 8–11 лет».
• 1938–1941 — завідувач кафедри дитячих хвороб лікувального факультету ХМІ.
• 1944–1965 — завідувач кафедри педіатрії педіатричного факультету ХМІ.
• 1946–1952 — заступник директора Харківського медичного інституту з навчальної та наукової роботи.
  Громадська та наукова діяльність:
• 1954–1971 — голова Харківського товариства дитячих лікарів.
• З 1954 — голова Обласної ради з лікувально-профілактичної допомоги дітям.
• Член правління Українського республіканського та Всесоюзного товариств дитячих лікарів.
• Член Вченої ради МОЗ УРСР.
• Член редколегій низки фахових медичних журналів.

У 1957 році обраний членом-кореспондентом Академії медичних наук СРСР та удостоєний звання Заслужений діяч науки УРСР.

Наукова спадщина:
Автор понад 70 наукових праць, зокрема:

2 монографії

2 підручники

Ключові напрями досліджень:

• дизентерія, ревматизм, ГРЗ
• лікування туберкульозного менінгіту
• організація харчування школярів
• курортне лікування дітей

Науковий керівник і консультант:
7 докторських і 35 кандидатських дисертацій

Основні публікації:

• «Лечение туберкулезных лимфаденитов у детей в условиях санаторно-курортной обстановки» (1928)
• «О показаниях к курортному лечению при различных заболеваниях детского возраста» (1928)
• «Диагностические ошибки в педиатрической практике» (1948)
• «Учебник детских болезней» (1963)
• «Детские болезни» (1967, 1972)

Вшанування памʼяті:
26 квітня 2002 року, з ініціативи Харківського відділення Асоціації педіатрів України, на будівлі колишньої дитячої клініки (вул. Данилевського, 7) було відкрито меморіальну дошку на честь В. О. Бєлоусова.