Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Маньківський Микита Борисович (1914-2014) невропатолог, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри нервових хвороб (1960-64) Київського медичного інституту. Заступник директора інституту з наукової роботи і керівник відділу клінічної фізіології і патології нервової системи (1965-90), в теперішній час консультант цього відділу Інституту геронтології АМН України. Основні наукові дослідження пов’язані з вивченням функціональних змін нервової системи в процесі старіння людини, особливостей розвитку, клінічного перебігу, диференціальної діагностики та лікування хвороб нервової системи у людей старших вікових груп. Засновник нової галузі вітчизняної науки – нейрогеронтологіі і нейрогеріатрії.
Микита Борисович народився в м. Києві. Медичну освіту (з відзнакою) здобув у Київському медичному інституті (1939). З 1939 р. служив у Червоній армії; у 1941-1945 рр. перебував у діючій армії на посадах командира медикосанітарної роти, командира медикосанітарного батальйону 2-го Гвардійського механізованого корпусу; з 1945 р. по 1948 р. – старший науковий співпрацівник Київського психоневрологічного інституту; у 1948-1959 рр. – доцент кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту; у 1951-1954 рр. – ректор Чернівецького медичного інституту; з 1954 р. по 1960 р. – старший науковий співпрацівник відділу клінічної неврології Інституту фізіології АН УРСР; у 1958 р. захистив докторську дисертацію на тему «Ревматический энцефалит: Клиника, патоморфология, патогенез»; з 1962 по 1965 р. – завідувач кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця; у 1961-1964 рр. – проректор з наукової роботи цього ж інституту; з 1965 р. працював у Інституті геронтології АМН СРСР на посадах заступника директора з наукової роботи та завідувача відділу клінічної фізіології і патології нервової системи; з 1990 р. – науковий консультант цього ж відділу; професор; голова Київського науково-практичного товариства неврологів; заступник голови Всесоюзного товариства невропатологів та психіатрів; член президії правління Українського товариства невропатологів, психіатрів та наркологів; член президії правління Українського наукового товариства геронтологів та геріатрів.
3аслужений діяч науки УРСР (1978); лауреат Державної премії УРСР (1984). Автор понад 400 наукових публікацій, зокрема 9 монографій.
Наукові праці присвячені вивченню проблем нейроревматизму, неврології колагенозів, клінічної неврології.
Особливу увагу приділяв питанням нейрогеронтології та геріатрії, патогенезу, клініці та терапії судинних захворювань головного мозку в людей різного віку.
Уперше у вітчизняній літературі описав клініку і гістологію первинних інфекційних мієлітів, обгрунтував вірусну природу цього захворювання. Уперше визначив роль алергічних механізмів і значення судинного чинника в патогенезі деяких нейроінфекційних захворювань: під час антирабічних щеплень, грипі, геморагічному менінгоенцефаліті. Уперше описав синдроми ревматичних уражень нервової ситеми і запропонував їхню класифікацію.
Зробив вагомий внесок у вивчення клінічного перебігу і лікування вікозалежних захворювань: атеросклерозу, паркінсонізму, хвороби Альцгеймера. Науковий консультант та керівник 14 докторських та 39 кандидатських дисертацій.
У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Маньківського М. Б.:
Ревматический энцефалит. Клиника, патоморфология, патогенез. (1959). Шифр зберігання: 616.8 М-247
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці М. Б. Маньківського, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Сосудистый паркинсонизм. (1982). Шифр зберігання: Б-39601
- Долгожители: Нейрофизиологические аспекты. (1985). Шифр зберігання: Б-50828
- Особенности восстановительного лечения больных старших возрастов, перенесших нарушение мозгового кровообращения. Методические рекомендации. (1987). Шифр зберігання: Б-55835
- Старение и нервная система. Очерки клинической нейрогеронтологии. (1972). Шифр зберігання: Б-4689
- Комплексное обследование для выявления лиц, предрасположенных к инсульту. Методические рекомендации. (1988). Шифр зберігання: Б-62405
Різдво Христове за григоріанським та ново-юліанським календарями.
Антонович Євгенія Олександрівна (1924-2001) гігієніст, доктор медичних наук (1977), професор (1979). Закінчила Київський медичний інститут (1948). Працювала лікарем (1949-1950), в Українському НДІ харчування МОЗ УРСР (1951-1964), від 1964 – у Всесоюзному НДІ гігієни та токсикології пестицидів, полімерів та пластичних мас (нині Інститут екогігієни і токсикології МОЗ України): керівник лабораторії токсичності залишків пестицидів та хімічних компонентів полімерів у харчових продуктах і виробах (1970-1986), керівник відділу гігієни та токсикології пестицидів (1983-1986).
Наукова робота в галузі охорони здоров’я людини та довкілля від негативного впливу пестицидів, агрохімікатів.
Наукові праці: “Методические указания по контролю за остаточными количествами пестицидов в продуктах питания” (1972); “Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов” (1988); “Безопасное использование пестицидов в условиях интенсивной химизации сельскохозяйственного производства” (1988).
У фонді ННМБУ зберігається автореферати Антонович Є. О.:
- Материалы к токсиколого-гигиенической характеристике гексахлорана, гаммаизомера гексахлорциклогексана и нормированию их в пищевых продуктах : автореферат дисертації кандидата медичних наук. (1960). Шифр зберігання: 615.9 А-725
- Токсикология дитиокарбаматов и гигиенические аспекты применения их на продовольственных культурах : автореферат дисертації доктора медичних наук: 14.00.07. (1975).
Шифр зберігання: Р-19460
Також у фонді бібліотеки зберігається праця Антонович Є. О., підготовлена у співавторстві:
Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов. (1988).
Шифр зберігання: Б-60169
Ліпкан Микола Федорович (1909-1990) радіобіолог, доктор біологічних наук (1957), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський університет (1938), де відтоді й працював. У 1953-1960 – старший науковий співробітник Інституту фізіології АН УРСР (Київ); завідувач кафедри медичної радіології (1960-1966), радіаційної гігієни (1966-1975), декан санітарно-гігієнічного факультету (1962-1967) Київського інституту удосконалення лікарів.
Наукові дослідження в галузях радіаційної біології та радіаційної біохімії.
Наукові праці: “Очерки по радиобиологии” (1961); “Основы радиационной биологии и биохимии” (1968).
Виповнюється 200 років з дня народження видатного німецького хірурга Фрідріха Есмарха, прихильника впровадження антисептиків у медицині, розробника операції з ампутації плеча та автора «штучного знекровлення», одного із творців кровоспинного джгута з гумової стрічки, а також транспортної шини для іммобілізації кінцівки, еластичного бинта, наркозної маски, безлічі корисних хірургічних інструментів (зокрема ніж Есмарха), які широко використовують і в наш час, та інших засобів, таких от як кружка Есмарха.
Фрідріх Есмарх отримав освіту в університетах Кіля та Геттінгену. Брав участь у кількох війнах, опікуючись наданням медичної допомоги пораненим, працюючи в військових шпиталях і лазаретах Кіля, Фленсбурга, Зундевітта, Гамбурга та Берліна.
Фрідріх Есмарх сприяв поширенню в Німеччині самаритянських шкіл для догляду за хворими та пораненими. Лікар видав першу книгу–посібник «Перша допомога при раптових нещасних випадках», яка стала бестселером і перекладена 30-ма мовами світу.
Кайзер Вільгельм І на знак визнання заслуг Фрідріха Августа фон Есмарха посвятив його у лицарі в 1887 р.
28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.
Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.
Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.