Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Рогачова Валентина Сергіївна (1920 – 2009) визначна хірургиня, педагог, доктор медичних наук (1964), професор (1966), «Відмінник охорони здоров’я УРСР», автор понад 200 наукових праць
Освіта і початок кар’єри
- 1941 – закінчила Томський медичний інститут за військово-польовою хірургією (прискорена програма)
- Учасниця ліквідації епідемії висипного тифу в Томську
- Працювала в амбулаторії та на лікарській дільниці в Алтайському краї
- Військова служба (Друга світова війна)
1942–1945 – хірург у медсанбатах Калінінського та 2-го Прибалтійського фронтів - Учасниця визволення Смоленська, Орші, Риги
- Звання: майор медичної служби
Нагороди: ордени Вітчизняної війни ІІ ст., Червоної Зірки, медалі (зокрема «За бойові заслуги»)
Наукова та медична діяльність
- 1949 – першою у світі виконала резекцію рубцевого стравоходу з пластикою тонкою кишкою через абдомінально-шийний доступ
- 1952 – кандидатська дисертація: «Зміни стравоходу після хімічного опіку»
- 1963 – докторська дисертація: «Хирургическое лечение больных раком пищевода»
- Посади
1952–1963 – старший науковий співробітник НДІ онкології (Томськ) - 1966–1970 – завідувачка кафедри шпитальної хірургії (Томськ)
- 1970–1981 – завідувачка кафедри хірургічних хвороб педіатричного факультету Київського медичного інституту
- 1981–1989 – професор-консультант тієї ж кафедри
Наукові інтереси
Хірургія стравоходу, Реконструктивно-відновні операції
Керівництво: 7 кандидатських, 1 докторська дисертація
Бродська Інна Олександрівна (1920 — 2012)
патологоанатом, науковиця, дослідниця пухлин головного мозку
Інна Олександрівна народилася в місті Іваново (тепер — Російська Федерація). У 1946 році закінчила Івановський медичний інститут. У 1947–1950 рр. навчалася в аспірантурі.
Професійна діяльність (у Київському НДІ нейрохірургії, нині — Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України):
- 1950–1958 — молодший науковий співробітник;
- 1958–1962 — старший науковий співробітник;
- 1962–1992 — керівник лабораторії гістохімії;
- 1992–1993 — провідний науковий співробітник відділу нейропатоморфології.
Наукові здобутки: - У 1953 р. захистила кандидатську дисертацію «Гистоструктура и характер роста глиом».
- У 1971 р. — докторську дисертацію «Характеристика степени злокачественности глиальных опухолей головного мозга».
Автор 119 наукових публікацій, зокрема 30 у співавторстві.
Основні напрями наукової діяльності:
- морфологічні та гістохімічні дослідження пухлин головного мозку;
- судинна патологія мозку;
- вивчення післяопераційних ускладнень у хворих із пухлинами ЦНС.
- Підготувала 9 кандидатів наук.
28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.
Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту – про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.
Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.
Гриньов Даміан Петрович (1879 — 1934)
мікробіолог, науковець, викладач
Даміан Петрович народився в місті Курськ. У 1898 році закінчив Курську гімназію із золотою медаллю. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1904). Упродовж 1904–1906 років додатково навчався на історико-філологічному факультеті того ж університету.
З 1906 по 1909 рік працював дільничим лікарем в Олександрійському повіті. У 1909 році, за запрошенням професора О. В. Репрева, повернувся до Харківського університету для підготовки до професорського звання на кафедрі загальної патології.
У 1910 році захистив докторську дисертацію: «К вопросу об окислительных процессах при экстирпации поджелудочной железы (экспериментальное исследование)».
У 1911–1912 роках проходив наукове стажування:
- у Санкт-Петербурзі — у лабораторіях професорів Зільбер-Шумової та В. В. Підвисоцького,
- у Берліні — у професора Міхаеліса,
- у Парижі — в Інституті Пастера, де працював під керівництвом І. І. Мечникова та О. М. Безредка.
- У 1913–1914 роках — доцент із мікробіології при кафедрі патологічної фізіології Харківського університету. Із 1914 року — завідувач кафедри бактеріології в Жіночому медичному інституті.
Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність.
Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року та три сучасні революції: “Революція на Граніті”, “Помаранчева Революція” та “Революція Гідності”. Сьогодні під синьо-жовтим прапором ми захищаємо нашу Батьківщину від рашиської навали.
Колірна символіка нашого прапору позначає не лише поле і небо. Приміром, в релігії золотий колір символізує вищі духовні сили, а синій – свободу. З психологічної точки зору жовтий колір символізує радість, а синій колір символізує спокій.
Величезна кількість людей у різних куточках світу прикріпили наш прапор до своїх облікових записів у соціальних мережах, а уряди багатьох країн прикрасили офіційні будівлі синім і жовтим кольорами.
Наш синьо-жовтий прапор невдовзі стане світовим символом перемоги над рашизмом.
БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!
Наш народ укорінений у свою землю. Неперервність тисячолітньої долі України фіксують літописи, географічні, етнічні, лінгвістичні карти. Наші пращури завжди жили на цій землі і не покидали за будь-яких найтяжчих випробувань, боронили її впродовж віків.
«Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» – вкотре ці слова викарбовуються червоно-кривавими літерами на нашій землі. Триває боротьба за Незалежність нашої держави, за неподільну суверенну Україну, за рух до тих ідеалів, що їх виборювало не одне покоління українців.
«Ми – люди незламної волі,
Ми знаєм бажання свої
Ми прагнемо кращої долі
І миру на власній землі!»
Федір Тишко, д-р мед. н., професор кафедри оториноларингології НМУ ім. О. О. Богомольця.
Бажаємо Світлої віри усім у Перемогу та нездоланність нашого народу!
Все буде Україна!