Календар медицини

Ганіна Калерія Павлівна онколог, патоморфолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, засновниця наукового напряму цитогенетичної діагностики пухлинних процесів.

Основні віхи життя та діяльності

• 1926 — народилася.
• 1949 — закінчила Московський медичний інститут.
• У 1949–1954 роках працювала в Рязанському медичному інституті.
• У 1955–1958 роках — співробітник Інституту експериментальної патології та терапії раку АМН СРСР (Москва).
• У 1958–1960 роках — старший науковий співробітник Київського науково-дослідного рентґено-радіологічного та онкологічного інституту (нині — Інститут онкології НАМН України).
• З 1960 року працювала в Інституті експериментальної патології, онкології і радіології НАН України (Київ):
  у 1964–1971 роках — завідувач лабораторії гістоцитохімії;
  у 1971–1992 роках — завідувач відділу цитогенетики пухлин;
  у 1992–1999 роках — провідний науковий співробітник;
  з 1999 року — почесний професор інституту.
  1964 — здобула ступінь доктора медичних наук.
  1966 — отримала звання професора.
  1986 — удостоєна звання заслуженого діяча науки УРСР.
  2001 — померла.
  Наукова діяльність

Калерія Ганіна є засновницею наукового напряму цитогенетичної діагностики передпухлинних і пухлинних процесів людини.

Основні напрями досліджень:

• зміни спадкового апарату соматичних клітин у процесі малігнізації;
• цитогенетичні особливості пухлин;
• визначення рівня анаплазії пухлин;
• цитоморфологія онкологічних процесів;
• діагностика передпухлинних станів.

Наукові досягнення

У співавторстві з Ростислав Кавецький сформулювала положення про цитологічну реактивність організму-носія пухлини.

На основі цієї концепції були розроблені комплекси діагностичних показників для онкологічних захворювань.

Створила наукову школу з цитогенетики пухлин.

Основні наукові праці

Серед найвідоміших праць Калерії Ганіної:

«Морфология и патогенез опухолей яичка» (1964);
«Цитогенетическая диагностика в онкоморфологии» (1980);
«Цитоморфология и цитогенетика железистой гиперплазии и рака эндометрия» (1990);
«Цитологическая реактивность онкологического больного» (1995);
«Кольпоцервикоскопия» (1997).
Значення діяльності

Калерія Павлівна Ганіна зробила вагомий внесок у:

• розвиток онкоморфології;
• цитогенетику пухлин;
• удосконалення методів ранньої онкологічної діагностики;
• розвиток експериментальної онкології в Україні;
• підготовку наукових кадрів у галузі онкології та патоморфології.

Її наукові дослідження стали основою для впровадження сучасних цитогенетичних методів у діагностику онкологічних захворювань.

Пилипчук Микола Степанович (1926-1996) – фтизіатр, доктор медичних наук, професор, відомий учений у галузі фтизіатрії та пульмонології.

Основні віхи життя та діяльності

• 1926 — народився.
• 1952 — закінчив Київський медичний інститут.
  Працював у Київському медичному інституті на посадах:
  асистента;
  доцента;
  завідувача кафедри фтизіатрії.
• У 1960–1996 роках — завідувач кафедри фтизіатрії.
• З 1983 року кафедра діяла як кафедра фтизіатрії з курсом пульмонології.
• У 1963 році здобув ступінь доктора медичних наук.
• У 1964 році отримав звання професора.
• У 1965–1970 роках — проректор з лікувальної роботи Київського медичного інституту.
• 1996 — помер.

Наукова діяльність

Наукові праці Миколи Пилипчука були присвячені актуальним проблемам діагностики та лікування туберкульозу й захворювань органів дихання.

Основні напрями наукових досліджень:

• розробка методів діагностики захворювань легень;
• підвищення ефективності антибактеріальної терапії;
• удосконалення хірургічних методів лікування туберкульозу легень;
• дослідження функціонального стану органів дихання після операцій на легенях;
• вивчення сурфактантної системи легень;
• дослідження мукоциліарного апарату та аерогематичного бар’єра.

Наукові досягнення

Микола Степанович Пилипчук: розробив методику внутрішньовенного введення протитуберкульозних препаратів;

• поглибив вчення про відновлення життєво важливих функцій організму після операцій на легенях;
• створив новий напрям у вивченні та застосуванні аерозольтерапії;
• запропонував методи неспецифічної терапії туберкульозу;
• розробив способи усунення побічних реакцій на антимікобактеріальні препарати.

Значення діяльності

Микола Степанович Пилипчук зробив вагомий внесок у:

• розвиток української фтизіатрії та пульмонології;
• удосконалення лікування туберкульозу;
• розвиток хірургічної пульмонології;
• підготовку медичних кадрів;
• впровадження нових методів терапії захворювань органів дихання.

Його наукові розробки сприяли підвищенню ефективності лікування хворих на туберкульоз та розвитку сучасних підходів у пульмонології.

Троїцький Іван Віссаріонович (1856-1923) педіатр, доктор медицини, професор, один із засновників вітчизняної педіатричної школи та організатор системи дитячої медичної допомоги.

Основні віхи життя та діяльності

• 1856 — народився.
• 1878 — закінчив медичний факультет Університету святого Володимира.
• 1883 — здобув ступінь доктора медицини.
• У 1885–1890 роках працював ординатором «Києво-кирилівських богоугодних закладів» та лікарем Подільського денного притулку.
• З 1886 року — приват-доцент Університету святого Володимира, де читав курс лекцій з педіатрії та проводив практичні заняття для студентів без оплати праці.
• 1891 — заснував у Києві благодійне Товариство надання допомоги хворим дітям.
• У 1896–1903 роках керував облаштуванням і був директором літніх дитячих санаторіїв у Києві.
• У 1902–1919 роках — професор, завідувач кафедри педіатрії Харківського університету.
• У 1919–1923 роках — керівник організованої ним кафедри педіатрії Катеринославського університету.

Ініціював будівництво в Харкові першої дитячої університетської клініки, створення лабораторій та діагностичних кабінетів.

Запровадив навчання студентів не лише в амбулаторних умовах, а й безпосередньо біля ліжка хворого.

За його ініціативи створено:

• товариства дитячих лікарів у Києві (1900) та Харкові (1912);
• відділ Союзу боротьби з дитячою смертністю в Харкові (1906).

Організував у Києві та Харкові кабінети безкоштовної видачі знезараженого коров’ячого молока «Крапля молока», які працювали за принципом:

«Імущим — за гроші, бідним — безкоштовно».

• 1923 — помер.

Наукова діяльність

Наукові дослідження Івана Троїцького були присвячені актуальним проблемам дитячої медицини та профілактики захворювань.

Основні напрями наукової роботи:
фармакологія;
антенатальна профілактика;
гігієна дітей;
етіологія дитячих інфекційних захворювань;
патогенез дитячих інфекцій.
Значення діяльності

Іван Віссаріонович Троїцький зробив вагомий внесок у:

• розвиток педіатрії в Україні;
• організацію дитячої медичної допомоги;
• створення системи профілактики дитячих захворювань;
• розвиток клінічного навчання студентів-медиків;
• боротьбу з дитячою смертністю.

Його діяльність поєднувала наукову, педагогічну та благодійну роботу, спрямовану на покращення здоров’я дітей та розвиток дитячої медицини.

Володимир Дмитрович Орлов (1856-1915) – гігієніст, доктор медицини, заслужений ординарний професор, один із провідних фахівців у галузі гігієни та громадської медицини кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Основні віхи життя та діяльності

• 1856 — народився.
• 1878 — закінчив медичний факультет Казанського університету.
• З 1878 року — понадштатний асистент гігієнічного кабінету Казанського університету.
• 1886 — здобув ступінь доктора медицини.
• У 1894–1895 роках удосконалював знання з гігієни в Харківському університеті під керівництвом професора О. І. Якобі.
• У квітні 1895 року призначений понадштатним лаборантом гігієнічного кабінету Казанського університету.
• У жовтні 1895 року став приват-доцентом кафедри гігієни Казанського університету.
• У 1893–1914 роках — завідувач кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики Університету святого Володимира.
• 1894 — організував лабораторні заняття для студентів.
• 1903 — запровадив доцентський курс з епідеміології, медичної статистики та суспільної медицини.
• Неодноразово проходив стажування з хімії та бактеріології у закордонних університетах.
• Мав звання заслуженого ординарного професора.
• 1915 — помер.

Наукова діяльність

Наукові дослідження Володимира Орлова охоплювали широкий спектр питань громадської гігієни та санітарії.

Ранні наукові праці:

• дослідження нічліжних притулків міста Казані;
• вивчення проблеми так званого «голодного хліба».

Київський період діяльності:

• проблеми гігієни води;
• питання водопостачання;
• санітарно-епідеміологічні аспекти громадського здоров’я.

Значення діяльності

Володимир Дмитрович Орлов зробив вагомий внесок у розвиток:

• університетської медичної освіти;
• гігієнічної науки;
• епідеміології;
• медичної статистики;
• громадської медицини в Україні та тогочасній Російській імперії.

Його діяльність сприяла впровадженню практичної підготовки студентів-медиків і розвитку наукових підходів до питань санітарії та охорони здоров’я населення.

Міжнародний день дій за жіноче здоров’я відзначається у всьому світі 28 травня, починаючи з 1987 року. Головною метою цього дня є сприяння сексуальному та репродуктивному здоров’ю та правам жінок у всьому світі.

З метою поширення наукової інформації та популяризації медичних знань Національна наукова медична бібліотека України експонує тематичну книжкову виставку “До Всесвітнього дня здоров’я жінок”. В експозиції представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії та практичні посібники, де розглядаються питання наукового та практичного розв’язку сучасних проблем здоров’я жінки. Висвітлені питання традиційних і комплементарних методик профілактики та лікування, загальної гігієни й екології людини, оздоровчого харчування, естетичної косметології тощо.

Рощин, Александр Анатольевич. Популярная психиатрия / А. А. Рощин. – Киев : Проф. изд. Украина, 2020. – 247 с.
З великим задоволенням представляємо Вам, шановні користувачі, книгу, через яку ви зможете познайомитися з доволі загадковою галуззю медицини – психіатрією, що вивчає соматичні захворювання (захворювання тіла) та психосоматичні захворювання (захворювання душі).

Макдонах, Барри. Вызов. Конец тревожности и паническим атакам : пер. с англ. / Б. Макдонах. – Киев : Мультиметод, 2021. – 259 с.
За допомогою цього керівництва ви дізнаєтесь: як зупинити напади паніки та припинити відчувати тривогу, контролювати свої думки, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і вільним життям.

Скерлок-Дюрана, Сюзанна. Верни себе свое тело. Исцеление от травмы и пробуждение мудрости вашего тела : пер. с англ. / С. Скерлок-Дюрана. – Киев : Мультиметод, 2019. – 187 с.
Авторка у своїй роботі розкриває мудрість людського тіла, його безмежну всесильність. Це книга-путівник, як жити тут і тепер.

Ворник Б. М. Женская сексология и сексопатология : рук. для врачей / Б. М. Ворник, О. В. Ромащенко, М. И. Коган. – 2-е изд., доп. – Киев : Семья, 2016. – 365 с.
Представляємо керівництво, де детально описані прояви сексуальності та партнерських відносин, поняття про норму, гармонію та дисгармонію.

Кашуба, Микола Олексійович. Азбука здоров’я : посібник для самостійної роботи студентів з окремих розділів предмета “Загальна гігієна та екологія людини” / М. О. Кашуба. – Тернопіль : Укрмедкн., 2019. – 247 с.
Регулярний догляд за собою і своїм здоров’ям, здоровий спосіб життя, основи здорового глузду в харчуванні, фізичні та розумові навантаження, бути на крок попереду хвороби – це питання, котрі розглядає М.О. Кашуба у своєму посібнику.

Фітотерапія інсомнії : навч. посіб. / В. І. Кривенко [та ін.]. – Вид. 2-е, допов. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018. – 255 с.
Авторський колектив у посібнику наводить відомості щодо застосування в медичній практиці фітолікування порушень сну та безсоння традиційними методами, а також надає характеристику 75 рослинам, що виявляють лікувальну снодійну дію. Автори дають можливість приєднатися до накопиченої століттями мудрості людства. Навчать читача власноручно виготовляти лікувальні соки, настої, відвари.

Дієтологія в косметології : підруч. для студентів закл. вищ. освіти / за ред. О. Г. Башури. – Харків : НФаУ : Золоті сторінки, 2019. – 262 с.
Автори присвятили книгу темі раціонального (здорового) та лікувального харчування. Адже їжа дає енергію, без якої неможливі життя та краса жінки. З цього видання ви дізнаєтесь про основи здорового харчування жінок після 40 років, вагітних і годуючих матерів, особливості харчування в косметології, комплексний науково-практичний напрям, що отримав назву науки про їжу та харчування – нутриціології.

1 червня, чудового літнього дня в Україні, як і у всьому світі, відзначається Міжнародний день захисту дітей – “International Day for Protection of Children” ‒ прекрасне свято маленьких громадян України.

Відповідно до Конвенції ООН, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН – діти мають права на життя і здоровий розвиток, на сім’ю, на освіту, дозвілля, свободу думки тощо. І ми – дорослі, повинні забезпечити нашим дітям їх права, піклуватися про їх здоров′я, дарувати любов.

У ″Міжнародний день захисту дітей″ нагадуємо та привертаємо увагу медичних працівників, громадськості до вирішення проблем охорони здоров’я материнства і дитинства. Здоров′я дітей – це сучасне і майбутнє нації, продовження роду людського та запорука успішного розвитку суспільства.

Пропонуємо до вашої уваги книжкову виставку до ″Міжнародний дня захисту дітей″. У книгах та періодичних виданнях з фондів Національної наукової медичної бібліотеки України висвітлені питання особливостей нормального росту й розвитку дитини, діагностики, лікування та профілактики поширених дитячих захворювань і розладів, психологічного стану дітей, освіти, сексуального виховання підлітків та багато іншої цікавої та важливої інформації.

Ферт Ольга Григорівна. Інклюзія дітей з порушеннями психічного розвитку / О. Г. Ферт; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2020. – 431 с.

У книзі (монографії) викладено сучасні обгрунтування, погляди, на дослідження інклюзивної парадигми в Україні. Наведено теорію і практику впровадження інклюзивної форми освіти дітей із порушеннями психічного розвитку, диференційного підходу до таких дітей в освітньому процесі, аспекти комплексної роботи з сім′єю дитини.

Практичний посібник з педіатрії : для студентів старших курсів медичного університету, лікарів-інтернів, педіатрів, лікарів, лікарів загальної практики- сімейної медицини / О. С. Яблонь [та ін.] ; за заг. ред. О. С. Яблонь ; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова. – Вінниця : Рогальська І. О., 2018. – 246 с.
У посібнику викладені сучасні погляди на етіологію та патогенез найпоширеніших захворювань дитячого віку, сучасні методи діагностики та лікування згідно з протоколами і настановами з педіатрії країн з високим рівнем економічного розвитку та України. Кожен розділ містить тести з еталонами відповідей та клінічні задачі, які дозволять перевірити та застосовувати на практиці набуті знання.

Ткач, Христина. Обстеження мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом та тяжкими порушеннями мовлення на основі поведінкового підходу : практичний посібник / Х. Ткач. – Дрогобич : Коло, 2020. – 159 с.
Чудовий посібник – це своєрідна карта, на якій ви легко зможете побудувати індивідуальний маршрут для кожної дитини. Ним можуть користуватися як спеціалісти, так і батьки та всі хто дотичний до теми розвитку мовлення у дітей з порушеннями мовлення.

Катілов, Олександр Васильович. Клінічна пульмонологія дитячого віку : навчальний посібник для вищих медичних навчальних закладів / О. В. Катілов, Д. В. Дмитрієв, К. Ю. Дмитрієва ; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М. І. Пирогова МОЗ України. – Вінниця : Нова кн., 2020. – 316 с.
Дану книгу присвячено практичним питанням клінічної пульмонології дитячого віку. Автори висвітлюють з практичної точки зору головні питання діагностики, лікування основних клінічних синдромів та захворювань органів дихання у дітей.