Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Всесвітній День хоспісної і паліативної допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня. Організатором Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, що підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги в усьому світі.
Хоспіс є однією з форм паліативної допомоги – це спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими людьми в кінці життя. Філософія хоспісу стверджує, що хоспіс – це не “будинок смерті”, але “будинок життя”.
Цілі Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги полягають у підвищенні інформованості світової громадськості про проблеми паліативної допомоги та хоспісів, сприяння у створенні умов для того, щоб люди могли висловити свої думки про проблему; підвищення розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання, та членів їх сімей; сприяння становленню та розвитку благодійних фондів, здатних підтримувати та розвивати рух хоспісної та паліативної допомоги в усьому світі.
Томашевський Сергій Петрович (1854-1916) дерматовенеролог, доктор медицини (1883), професор, керівник кафедри сифілідології Університету св. Володимира (1897-1916), один з організаторів і керівник медичного відділу Вищих жіночих курсів у Києві (1906-1916).
Щербак Юрій Миколайович (1934) епідеміолог, письменник, сценарист, публіцист, політик, діяч екологічного руху, дипломат. Доктор медичних наук (1983), науковий співробітник Київського НДІ епідеміології та інфекційних захворювань (1958-1987), брав участь у боротьбі з епідеміями холери на території України й Узбекистану, зі спалахами інших інфекційних захворювань.
Міністр охорони навколишнього природного середовища України (1991-1992). Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994), Канаді (2000-2003). Член Спілки письменників України (1966) (в 1987-1991 рр. – Секретар правління), Союзу кінематографістів України (1971). Лауреат Літературної премії ім. Ю. Яновського (за збірку новел “Світлі танці минулого”).
У фонді ННМБУ зберігається автореферат:
Эпидемиологическая характеристика бруцеллеза в Украинской ССР при заражении человека от крупного рогатого скота (1965 рік). 616.05, Щ-611
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
Україна в епоху війномиру. Книга підсумків і пророцтв. (2020 рік). Шифр зберігання: УХ – 362
Знаки: Роман; Оповідання ( 1984 рік). Шифр зберігання: Ш6 ( 2Ук)7 Щ-611
Лікарі: Роман, повість, оповідання ( 1990 рік). Шифр зберігання: Ш6 ( 2Ук)7 Щ-611
Світлі танці минулого: Оповідання, повість. (1983 рік). Шифр зберігання: Ш6 ( 2Ук)7 Щ-611
Україна в епіцентрі світового шторму: оцінки, прогнози, коментарі: книга-прозріння
( 2017 рік). Шифр зберігання: УХ-366
Фрески, письма и фотографии: Стихи: Пер. с укр.. (1991 рік). Шифр зберігання: Ш6 ( 2Ук)7 Щ-611
Час великої гри. Фантоми 2079 року. ( 2012 рік). Шифр зберігання: УХ-203
Час смертохристів. Міражі 2077 року. ( 2011 рік). Шифр зберігання: УХ-204
Чорнобиль: Документальна повість. ( 1989 рік). Шифр зберігання: Ш6 Щ-611″
Указом Президента України від 5 жовтня 2004 р. (№ 1178/2004) в Україні встановлено професійне свято, яке щорічно відзначається в другу неділю жовтня.
150 років від дня народження гістолога, українського громадського діяча, професора Олександра Григоровича Черняхівського (1869-1939)
Гістолог, український громадський діяч, професор (1918), брав участь в організації першого українського медичного факультету (1918), очолював кафедру гістології Київського медичного інституту (1919-1929).
Організатор медичної секції Українського Наукового Товариства в Києві, перший голова Всеукраїнської спілки лікарів-українців, дійсний член НТШ у Львові, один з авторів “Російськоукраїнського словника” (Київ, 1920), активний творець української медичної термінології. Одним з перших проводив імпрегнацію нервової тканини сріблом.
100 років від дня народження невропатолога, доктора медичних наук, професора Івана Федоровича Криворучка (1919-1996)
Невропатолог, доктор медичних наук (1969), професор (1981). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1951), де відтоді й працював: 1982-1988 – професор кафедри нервових хвороб. Перший голова Українського наукового товариства медичних генетиків.
Вивчав патологію нервової системи при злоякісних пухлинах позамозкової локалізації, церебральні судинні ускладнення цукрового діабету, спадкові захворювання нервової системи.
Наукові праці: “Высшая нервная деятельность и злокачественные опухоли” (1966); “Генетика человека с основами медицинской генетики” (1979); “Нервові хвороби” (1985); “Індивідуальна чутливість організму до ліків. Поради лікаря” (1991); “Медична генетика” (1993).