Календар медицини

70 років від дня народження хірурга, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Юрія Прокоповича Спіженка (1950-2010)

Хірург, академік НАМН України (1993), доктор медичних наук (1992), професор, заступник Міністра Міністерства охорони здоров’я УРСР (1986-1989), Міністр охорони здоров’я УРСР (1989-1998), народний депутат двох скликань (1994-2002), член Президії Верховної Ради, Голова комісії з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства, Президент Всеукраїнської громадської організації “Фармацевтична Асоціація України”.

Висококваліфікований фахівець у галузі хірургії та клінічної лімфології в Україні. Основний напрям наукових досліджень – антеградна ендолімфатична терапія хворих на гнійно-запальні процеси, особливості морфофункціональних змін лімфатичної системи в цих хворих, рентген-ангіографія та радіоізотопна лімфографія; фармакокінетика та фармакодинаміка антибіотиків різних груп при даній патології; трансплантація кісткового мозку. Один з організаторів охорони здоров’я в Україні. Під його керівництвом створено низку життєво важливих законів стосовно вдосконалення системи охорони здоров’я, він автор та організатор реалізації концепції подальшого розвитку фармацевтичного сектора. Очолюючи Фармацевтичну Асоціацію України, головні зусилля спрямовував на захист інтересів членів фармацевтичного ринку, об’єднання практичних фармацевтів, представників фармацевтичної індустрії, науки, координацію їхньої діяльності та пошук взаємовигідних шляхів розв’язання науково-виробничих проблем.

Наукові праці: “Лімфатична система в умовах запалення і хірургічної агресії” (1999); “Історія розвитку теоретичної та практичної лімфології в Україні” (1991); “Роль циклічних нуклеотидів та активність їх фосфодиестерез у лімфоцитах периферичної крові при захворюваннях легенів на фоні ендолімфатичної антибіотикотерапії” (1991); “Спосіб антеградної модулолімфатичної терапії” (1992).

Руднєв Іван Михайлович (1910–1970) видатний український педіатр, науковець, засновник педіатричної кардіоревматології та алергології в Україні

Кар’єрний шлях

• Починав як лікар-педіатр і викладач у Дніпропетровську
• Працював на Львівщині
• Очолив кафедру госпітальної педіатрії у Київському медичному інституті (КМІ)
• Об’єднав три потужні педіатричні школи: Дніпропетровську, Львівську, Київську

Наукова діяльність

• Кандидатська дисертація (1941) – новаторське лікування гнійних плевритів у дітей стрептоцидом
• Докторська дисертація (1962) – «Функціональний стан судин при ревматизмі у дітей»
• Один із засновників дитячої кардіоревматології в СРСР
• Першим в Україні застосував глюкокортикоїди для лікування алергічних та автоімунних хвороб у дітей

Наукова школа

Засновник школи дитячої кардіології та алергології

Розроблено:

• Новий метод гіпосенсибілізації при бронхіальній астмі
• Алгоритми диференціальної діагностики вроджених та набутих уражень серця

Підготував: 5 докторів наук, 19 кандидатів наук

Освітня діяльність

• Активно реформував підготовку педіатрів у субординатурі та інтернатурі
• Автор методичних матеріалів з клінічної роботи студентів
• Ініціював видання підручника «Дитячі хвороби»

У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Руднєва І. М.:

Функциональное состояние сосудов при ревматизме у детей (1962). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Руднєва І. М., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Бронхіальна астма у дітей (Поради батькам) (1972). Шифр зберігання: А-107
2. Диагностика и лечение ревматизма у детей (1964). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
3. Краткое пособие для субординаторов и врачей-интернов по методике работы в детских учреждениях (Под ред. проф. И. И. Руднева) (1969). Шифр зберігання: 1969 К786
4. Методические указания по организации борьбы с ревматизмом у детей (Материалы по обмену опытом) (1951). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
5. Практическая кардиология детского возраста (1969). Шифр зберігання: 1969 Р833и
6. Применение глюкортикоидов у детей (1969). Шифр зберігання: 1969 Р 833и
7. Ревматизм у дітей і боротьба з ним (1958). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-833
8. Як запобігти ревматизму і ревматичним захворюванням серця у дітей (1961). Шифр зберігання: 616.002.77 Р-83

А також у фонді є видання про Руднєва І. М.

Жизнь, отданная детям: к столетию со дня рождения проф. Руднева Ивана Михайловича (2010). Шифр зберігання: Б-90297

Рудневы медики и биологи (2002). Шифр зберігання: Б-83801

100 років від дня народження ортопеда-травматолога, організатора охорони здоров’я, доктора медичних наук, професора Івана Володимировича Шумади (1920-2015)

Ортопед-травматолог, організатор охорони здоров’я, доктор медичних наук (1970), професор (1972), директор Київського НДІ травматології і ортопедії (1969).

Розробив і впровадив у медичну практику реконструктивно-відновні операції на великих суглобах при їх ушкодженні й ортопедичних захворюваннях.

Яновський Феофіл Гаврилович (1860-1928) терапевт, академік Всеукраїнської академії наук, доктора медицини, професор

Походження

• Походив із старовинного дворянського роду Гоголів-Яновських.
• Далекий родич Миколи Гоголя.

Освіта

• Закінчив Київську гімназію на Подолі із золотою медаллю.
• Володів німецькою, французькою, англійською мовами.
• Найкращий випускник медичного факультету Київського університету.
• Формування як лікаря
  Ординатор у Карла Трітшеля, що мав великий вплив на нього.
• Стажування в клініках і лабораторіях Берліна та Парижа.
• Заснував першу в Києві бактеріологічну лабораторію для діагностики туберкульозу (Олександрівська лікарня).

Наукова та викладацька діяльність
Професор:

• Одеського університету (1904)
• Київського університету (1905–1921)
• Київського медичного інституту (1921–1928)
• Засновник київської терапевтичної школи.

Автор понад 60 наукових праць (інфекції, туберкульоз, легені, нирки, ШКТ).

• Редактор першого видання Великої медичної енциклопедії.
• Ініціатор створення санаторіїв проти туберкульозу.
• Перший лікар — академік Всеукраїнської академії наук.

Лікував видатних діячів: Леся Українка, Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Михайло Старицький, Володимир Короленко.

Не відмовив жодному пацієнту за 45 років практики. Часто не брав грошей, допомагав бідним матеріально.

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Яновського Ф.Г.:

1. Современное положение диагностики рака желудка (1926). Шифр зберігання: 616.3 Т-669
2. Диагностика заболеваний почек в связи с их патологией (1927). Шифр зберігання: 616.6 Я-646
3. Язва желудка (1928). Шифр зберігання: 616.3 Я-401
4. Эмфизема легких. Частная патология и терапия внутренних болезней. Т.3, вип.1, розділ 18. (1927). Шифр зберігання: 616(02) Ч-253
5. Туберкулез легких (патология, клиника и лечение) (1931). Шифр зберігання: 616.2 Я-646

У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 р. народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.

Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі та буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.

Регулярне донорство омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози й інших органів травлення. А головне, замислюючись над важливістю донорства, варто пам’ятати – один донор рятує життя трьом людям. Щомиті в усьому світі в людей будь-якого віку та походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями.

Законом передбачено присвоєння донору статусу “Почесного донора України”, якщо він безоплатно здасть кров у кількості 40 разових максимальних доз. Такі особи отримують посвідчення, їм вручається відповідний нагрудний знак.

Посвідчення “Почесний донор України” мають майже 100 тис. донорів, звання “Заслужений донор України” – 60 осіб. А Володимиру Костянтиновичу Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 500 разів, присвоєно звання “Герой України”.

175 років від дня народження діяча військової медицини, хірурга, доктора медицини Адольфа Карловича Флейшера (1845-1902)

Видатний діяч військової медицини, хірург, доктор медицини (1876). Головний лікар Київського військового госпіталю (з 1887). Один із засновників Київського військово-санітарного товариства.

Наукові праці: “Рычагообразные зубные щипцы” (1870); “Ueber Knochennenbildung im Bindegewebe” (1880); “Лечение ран по антисептическому способу” (1881); “О лечении шанкерных бубонов” (1881)”; “О первичной бугорчатке как причине хирургических болезней” (1881).