Календар медицини

Це міжнародний день, що був запропонований організацією “Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі”. Він відзначається в річницю дня бомбардування японського міста Хіросіми 6 серпня 1945 р.

Цей день у певному сенсі є символічним і слугує для нагадування про цю людську трагедію, про роль лікарів у боротьбі за мир і в запобіганні війни загалом. Організація відзначає цей день своєю повсякденною роботою.

Ця організація виникла в 1980 р. у Франції в результаті відокремлення від іншої відомої міжнародної організації “Лікарі без кордонів”. Відтоді великі відділення “Лікарів світу” з’явилися в дванадцяти країнах.

У всьому світі регулярно здійснюються терористичні акти та насильство, внаслідок чого багато невинних людей стають інвалідами на все життя. При цьому від лікарів вимагається не тільки уміння надати правильну медичну допомогу, але й довготерпіння, гуманність, любов до пацієнта. Адже часом добре слово та розуміння можуть бути ціннішими за будь-які ліки.

90 років від дня народження епідеміолога, професора Юрія Денисовича Гоца (1930-2006)

Епідеміолог, професор (1989), завідувач кафедри епідеміології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1987-2005). Закінчив Київський медичний інститут (1955). Навчався в аспірантурі на кафедрі епідеміології Київського медичного інституту та закінчив її в 1958, учень Л.В. Громашевського. Працював на кафедрі асистентом, доцентом, кандидат медичних наук (1967), професор (1989). Завідувач (1987-2005), професор (2005-2006) кафедри епідеміології, декан медико-профілактичного факультету (1985-1989) Київського медичного інституту.

Наукові праці були присвячені питанням епідеміології та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, епідемічного прогресу й імунопрофілактики дитячих інфекційних хвороб (кашлюк, дифтерія).

Щорічно 8 серпня у багатьох країнах світу відзначають День офтальмології. Це професійне свято лікарів, які лікують різні захворювання очей. Завдяки офтальмологам ми маємо можливість бачити і сприймати навколишній світ у всіх його неповторних відтінках і кольорах, адже відомо, що до 90% інформації людина отримує через зір.

Лікарі-офтальмологи щодня стикаються з патологіями органу зору різного ступеня тяжкості. Деякі захворювання очей можуть протікати абсолютно безсимптомно, тому завдання офтальмолога дуже відповідальне – виявити ці захворювання якомога раніше і зберегти зір. Глаукома залишається однією з найпоширеніших причин втрати зору у світі. Це небезпечне захворювання очей, яке проявляється періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним ураженням зорового нерва, що призводить до необоротної втрати зору.

У День офтальмології ми хочемо привітати всіх офтальмологів з професійним святом. Бажаємо їм успіхів у праці, міцного здоров’я, достатку та Перемоги!

На фресці Мікеланджело у Ватикані, правиця Бога вказує на ліву руку Адама. Де в чому це символічно, бо Мікеланджело, який був шульгою від природи, з юних років привчав себе працювати правою рукою. Більшість малюнків він робив правою, втім  ліву руку використовував для робіт, що вимагали сили, як різьблення по мармуру.

Джерело: CLINICAL ANATOMY, volume 31, number 5, july 2018 https://doi.org/10.1002/ca.23203

95 років від дня народження дерматовенеролога, доктора медичних наук, професора Бориса Тихоновича Глухенького (1925-2015)

Дерматовенеролог, доктор медичних наук (1974), професор (1978). Закінчив Львівський медичний інститут (1947), де відтоді й працював до 1951; у Львівському НДІ дерматології і венерології (1951-1955); у Київському медичному інституті (1955-1961); від 1961 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: завідувач (1978-1994), професор (1994-2003) кафедри дерматовенерології. Головний дерматовенеролог МОЗ України (1964-1994), голова Українського товариства дерматовенерологів (1992-1999), віце-президент Асоціації дерматологів, венерологів і косметологів України.

Вивчав патогенез імунозалежних дерматозів і роль гормонів надниркових залоз у їхньому розвитку; удосконалював методи лікування хворих на сифіліс і гонорею.

Наукові праці: “Гнойничковые заболевания кожи” (1983); “Справочник по врачебной косметике” (1986); “Иммуннозависимые дерматозы” (1990); “Старческий зуд” (1993); “Лечение аллергодерматозов с применением антигистаминных препаратов второго поколения” (2002); “History and clinical Significance of mechanical Symptoms in blistering dermatos in blistering dermatoses” (2003).

95 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Макара Петровича Черенька (1925-2002)

Хірург, доктор медичних наук (1970), професор (1972), заслужений діяч науки і техніки України. Закінчив Київський медичний стоматологічний інститут (1952). Працював на посадах асистента (з 1955), доцента, професора (1971-1980) кафедри хірургії стоматологічного факультету, завідувача кафедри загальної хірургії (1980-1982), завідувача кафедри хірургії педіатричного факультету (1982-1984), завідувача кафедри хірургії стоматологічного факультету (від 1984) Київського медичного інституту.

Наукові праці були присвячені опрацюванню питань гнійної хірургії та хірургії ендокринних залоз.