Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
У 2007 році 10 міжнародних організацій, які опікуються питаннями планування сім’ї, висунули ідею про роль контрацептивів у прийнятті планового рішення щодо створення сім’ї та вагітності. Всесвітня організація охорони здоров’я у Порядку денному сталого розвитку до 2030 року зазначає необхідність «забезпечити загальний доступ до послуг сексуального та репродуктивного здоров’я, включаючи планування сім’ї, інформацію та освіту, а також інтеграцію репродуктивного здоров’я в національні стратегії та програми». На сьогодні Всесвітній день контрацепції підтримують 15 міжнародних неурядових організацій, медичних і наукових спільнот, а також урядових організацій для поширення знань про сексуальне та репродуктивне здоров’я.
Багато жінок, які хочуть уникнути вагітності, не використовують жодні безпечні методи контрацепції. Серед причин: занепокоєння щодо побічних ефектів прийому лікарських засобів; неправильні уявлення про їх довгостроковий вплив на фертильність жінки; заборона використання чоловіком, партнером або родичами в наслідок релігійних уявлень; відсутність доступу до сучасних методів. Разом із тим, жінка має право вибирати кількість, час і інтервал між народженням дітей. Тож контрацепція є невід’ємною частиною прийняття нею усвідомлених рішень.
У Всесвітній день контрацепції прийнято проводити онлайн і офлайн кампанії з метою поширення інформації про способи та методи контрацепції, ризики незахищеного сексу (материнська смертність, аборти) для сексуального та репродуктивного здоров’я жінки.
95 років від дня народження кандидата медичних наук (1962), головного лікаря Українського НДІ травматології та ортопедії Олександра Ілліча Палатного (1925-1993)
Наукові праці були присвячені вивченню пошкоджень кістки й організації охорони здоров’я.
110 років від дня народження доктора медичних наук, старшого наукового співробітника Людмили Петрівни Разумовської-Молукало (1910-1995)
Доктор медичних наук (1971), старший науковий співробітник відділу органічної психопатології Київського НДІ нейрохірургії (з 1950).
Наукові праці були присвячені вивченню патогенезу психічних порушень при органічних ураженнях головного мозку.
130 років від дня народження дерматовенеролога, доктора медичних наук, професора Михайла Мефодійовича Кузнеця (1890-1959)
Дерматовенеролог, доктор медичних наук (1937), професор (1939). Закінчив Київський медичний інститут (1927), де відтоді й працював (з перервою): завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб (1954-1959). Під час 2-ї світової війни – викладач курсів удосконалення військових лікарів у м. Хабаровськ (РФ), Військово-медичних академій у Ленінграді (нині Санкт-Петербург) та м. Куйбишев (нині Самара, РФ). Очолював кафедру шкірних і венеричних хвороб Башкирського медичного інституту (м. Уфа, 1947-1952) та Київського інституту удосконалення лікарів (1953-1954).
Вивчав патогенез і питання лікування хронічних дерматозів, зокрема піодермії, червоного вовчака, псоріазу, а також патологію травлення при захворюваннях шкіри.
Наукові праці: “К вопросу о роли сифилиса в этиологии красной волчанки” (1928); “Pyodermia chronica serpiginosa” (1930); “К клинике красного плоского лишая” (1933); “Фтивазид в терапии кожного туберкулеза и красной волчанки” (1958).
95 років від дня народження дерматолога, гігієніста, доктора медичних наук, професора Олександра Олександровича Меньшова (1925-2008)
Дерматолог, гігієніст, доктор медичних наук (1968), професор (1971). Закінчив Київський медичний інститут (1949). У 1951-1996 працював у Інституті медицини праці АМН України (Київ), де в 1955 організував і очолив лабораторію шуму та вібрації. Від 1996 мешкав у США. Засновник наукової школи з вивчення впливу виробничого шуму та вібрації.
Наукові дослідження були присвячені гігієнічній оцінці виробничого шумового навантаження з урахуванням позавиробничої експозиції, вивченню індивідуальної чутливості організму людини до впливу фізичних факторів, розроблення гігієнічних та інженерно-технічних заходів профілактики в “шумних” виробництвах.
Наукові праці: “Сравнительная гигиеническая оценка вибрации и шума на новых типах колесных тракторов и самоходных шасси” (1963); “Влияние производственнного шума и вибрации на организм человека” (1977); “Комбинированное действие производственного шума и вибрации на организм” (1980); “Дозная оценка шумовой нагрузки на механизаторов сельского хозяйства” (1984); “Modified method for determination of heightened human sensitivity to noise” (1996); “Noise control under successive fulfillment of jobs specified by various degrees of labor tension” (1997).