Календар медицини

95 років від дня народження кандидата медичних наук Івана Гавриловича Антонюка (1926-1989)

Кандидат медичних наук (1966), керівник клініки відновлювальної хірургії та протезування (1965-1968), керівник клініки мікрохірургії в Українському НДІ травматології і ортопедії.

Наукові праці були присвячені лікуванню переломів кісток і травм крупних суглобів.

95 років від дня народження фізіолога, доктора медичних наук, професора Дмитра Георгійовича Наливайка (1926-1996)

Фізіолог, доктор медичних наук (1975), професор, завідувач кафедри нормальної фізіології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1982-1987). Закінчив Київський медичний інститут (1952).

Основний напрям наукових досліджень: вивчення механізму секреторного процесу в травних залозах.

80 років від дня народження мікробіолога, доктора медичних наук, професора Івана Петровича Білька (1941)

Мікробіолог, доктор медичних наук (1988), професор (1997). Закінчив Київський медичний інститут (1970), де й працював асистентом кафедри мікробіології (1973-1979); завідувач лабораторії мікробіології в Інституті фтизіатрії й пульмонології АМНУ (1979-1994); від 1994 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: професор, від 1997 – завідувач кафедри мікробіології.

Досліджує біологічні властивості мікоплазми, мікобактерій туберкульозу й інших мікроорганізмів, конструювання нових живильних середовищ для вирощування мікроорганізмів, розроблення нових і вдосконалення наявних методів мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань бактеріальної етіології.

Наукові праці: “Характер размножения микоплазм человека” (1973); “Микроскопические методы исследования в микробиологии туберкулеза” (1992); “Новий метод культивування мікобактерій” (1993); “Вимоги до взяття та доставки матеріалу для мікробіологічних досліджень” (2001); “Характеристика препаратів-пробіотиків, які використовуються для профілактики та терапії порушень кишкового мікробіоценозу і мікроекології жіночих статевих органів” (2002).

120 років від дня народження ортопеда-травматолога, кандидата медичних наук, доцента Костянтина Михайловича Климова (1901-1957)

Ортопед-травматолог, кандидат медичних наук (1937), доцент, керівник клініки Українського НДІ травматології та ортопедії (1932-1953). Один з організаторів травматологічної ортопедичної служби в Україні.

З метою поширення інформації про дану патологію 6 березня у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з глаукомою. Його започаткували у 2008 році за ініціативи Всесвітньої асоціації товариств глаукоми (WGA) та Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою (WGPA). Фахівці попереджають, тільки раннє виявлення і правильне лікування захворювання дає змогу зберегти зір. Для цього необхідний регулярний профілактичний огляд у офтальмолога. Лікарі радять проходити обстеження особам у віці 35-40 років не рідше ніж 1 раз на 5 років, а тим, чий вік старший за 50, – кожні 2-3 роки.

Глаукома – це одне з найбільш інвалідизуючих офтальмологічних захворювань, при якому діагностують постійне або періодичне підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ). Дана патологія характеризується також атрофією зорового нерву та зміною полів зору. Нерідко глаукома призводить до часткової або повної втрати його втрати.

Кількість хворих на глаукому у світі сягає 65 млн. А серед 28 млн незрячих майже кожен п’ятий втратив зір через цю патологію. За даними статистики, глаукому діагностують у 1-2% людей старших за 40 років, але близько 25% випадків захворювання залишаються невиявленими. Якщо патологію діагностували у віці 40-45 років, то при відсутності лікування до 60-65 років людина може повністю осліпнути.

До підвищення ВОТ призводить накопичення внутрішньоочної рідини внаслідок надмірної її продукції чи порушення виведення внаслідок змін дренажної системи ока. Чому стаються ці зміни достеменно не відомо.

В групі ризику знаходяться особи:

• у родичів яких було діагностовано глаукому;
• старші 40 років, у яких ВОТ знаходиться у верхній межі норми, або з підвищеним ВОТ незалежно від віку;
• з високим ступенем короткозорості після 40-50 років або далекозорості (особливо жінки після 50 років);
• в анамнезі яких травми або запальні захворювання очей;
• старші за 60-70 років;
• хворі на діабет, ендокринні, нервові та кардіоваскулярні захворювання;
• які проходять тривалий курс лікування гормональними препаратами;
• зі зниженим (щодо вікової норми) артеріальним тиском.

Симптомами глаукоми можуть бути:

• біль, різь, відчуття важкості та почервоніння очей;
• звуження поля зору, затуманення, поява «сітки» перед очима;
• при погляді на яскраве світло з’являються «райдужні кола»;
• погіршення зору у вечірній та нічний час доби;
• відчуття підвищеного зволоження очей;
• незначні болі навколо очей.

У фондах ННМБУ можна ознайомитись з літературою за цією темою:

1. Кощинець О. Б., Капечук В. В., Крицун Н. Ю. Особливості чинників ризику прогресування первинної глаукоми та їх вплив на розвиток пізніх стадій захворювання // Клінічна та профілактична медицина. – 2019. – № 3/4. – С. 41-46.
2. Фурсова А. Ж. и др. Антиангиогенная терапия диабетического макулярного отека у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой // Вестник офтальмологии. – 2020. – Т. 136, № 6 ч.2. – С. 185-194.
3. Назирова З. Р., Туракулова Д. М., Бузруков С. Б. Хирургическое лечение врожденной глаукомы у детей с применением дренажа «Глаутекс» // Вестник офтальмологии. – 2020. – Т. 136, № 6 ч.2. – С. 202-206.
4. Новицький І. Я., Левицька О. В. Порівняння ефективності непроникаючої глибокої склеректомії в комбінації з ендотрабекулоектомією та трабекулоектомії // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 2. – С. 27-31.
5. Ісаєв О. А., Сердюк В. М. Зв’язок первинної відкритокутової глаукоми з поліморфізмом rs2070744 (T-786C) гена ендотеліальної NO-синтази (NOOS3) в українській популяції // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 3. – С. 3-9.
6. «Глаукома». Стандарти медичної допомоги // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 4. – С.75-81.
7. Лопадчак Р. М., Новицький І. Я., Федус Я. З. Наш досвід лазерної іридотомії у пацієнтів із хронічною закритокутовою глаукомою // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 6. – С. 10-13.
8. Dusmukhamedova A. M., Tuchibaeva D. M., Khadzhimetov A. A. Assessing factors of endothelialv vascular dysfunction in patients with primary open-angle glaucoma // Офтальмол. журнал. – 2022. – № 6. – Р. 14-18.
9. Левицька О. В., Новицький І. Я. Вплив дозованої ендотрабекулоектомії з непроникною глибокою склеректомією на рівень внутрішньоочного тиску та показники відтоку вологи передньої камери // Запорізьк. мед. журнал. – 2022. – Т. 24, № 3. – С. 328-331.

100 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Василіси Степанівни Коваленко (1921-1993)

Стоматолог, доктор медичних наук (1971), професор (1976). Закінчила Київський стоматологічний інститут (1946). Працювала в Київському медичному інституті: декан стоматологічного факультету (1960-1966 та 1970-1985), професор кафедри хірургічної стоматології (1969-1986).

Вивчала питання клініки, діагностики та лікування неепідемічних сіаладенітів, остеомієліту щелеп тощо.

Наукові праці: “Два случая дермоидной кисты редкой локализации” (1974); “Редкое наблюдение болезни Маделунга” (1978); “Исходы лечения больных с флегмонами лица в зависимости от сроков их первичной диагностики” (1980).