Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
60 років від дня народження оториноларинголога, доктора медичних наук Олега Миколайовича Борисенка (1961)
Оториноларинголог, доктор медичних наук (2002). Закінчив Київський медичний інститут (1984). Відтоді працює в Інституті отоларингології АМНУ: від 1993 – провідний науковий співробітник відділення тимпанопластики. У 1993-1994 проходив спеціалізацію за напрямом “Отіатрія і отонейрохірургія” й отримав диплом в Університеті м. Бордо (Франція).
Напрями наукових досліджень: мікрохірургія вуха, отонейрохірургія; розробка методів консервативного та хірургічного лікування хворих на хронічний гнійний середній отит, холестеатому, секреторний середній отит, сенсоневральну приглухуватість, запаморочення, хворобу Меньєра, хворих з пухлинами вуха й основи черепа, акустичною невриномою й ураженнями лицьового нерва.
Наукові праці: “L’implantation cochleaire: Premiers resultats” (1994); “Hearing after three techniques of tympanoplasty” (2001); “Закрытый вариант этапной тимпанопластики с мастоидэктомией у больных хроническим гнойным средним отитом” (2001); “Результати комплексного лікування хворих з раптовою та гострою сенсоневральною приглухуватістю” (2002).
70 років від дня народження мікробіолога, імунолога, доктора медичних наук, професора Валерія Григоровича Войцеховського (1951)
Мікробіолог. імунолог, доктор медичних наук (2004), професор (2004). Закінчив Київський медичний інститут (1973), де відтоді й працює (нині Національний медичний університет): від 2005 – професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології.
Вивчає механізми розвитку та диференціації мікроорганізмів, закономірності спороутворення, аутоіндуктори розвитку, процеси міжклітинної взаємодії, хімічної комунікації в бактерій і систем, які регулюють експресію генів, що відповідають за фактори вірулентності, роль клітинних біополімерів у регуляції розвитку та диференціації мікроорганізмів.
Наукові праці: “Нові фази розвитку культури, що проходить стадію агрегації клітин” (1998); “Фази розвитку періодичної культури, обумовлені агрегацією бактерій” (2000); “Мікробіологічна модель дослідження регуляторних механізмів розвитку клітин” (2003); “Пріони: відкриття, пошуки, знахідки” (2007).
95 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора Фелікси Максимівни Шлейфман (1926-2010)
Гігієніст, доктор медичних наук (1966), професор (1973). Медичну освіту здобула на санітарно-гігієнічних факультетах Казахського (1943-1944) і Київського (1944-1948) медичних інститутів. Працювала на посадах молодшого наукового співробітника (1955), старшого наукового співробітника (1955-1960), завідувача (від 1960) лабораторії гігієни виробничого мікроклімату Київського НДІ гігієни праці та професійних захворювань; заступник голови Київського міського й обласного товариств гігієністів.
Основні напрями наукової діяльності: дослідження виробничого мікроклімату в гарячих цехах металургійних заводів, цукрово-рафінадних заводах, заводах з вироблення технічного та художнього скла, хлібозаводах, опрацювання інтермітуючої дії виробничого мікроклімату, вивчення комплексної дії факторів мікроклімату та роботи різних ступенів напруженості.
На фресці Мікеланджело у Ватикані, правиця Бога вказує на ліву руку Адама. Де в чому це символічно, бо Мікеланджело, який був шульгою від природи, з юних років привчав себе працювати правою рукою. Більшість малюнків він робив правою, втім ліву руку використовував для робіт, що вимагали сили, як різьблення по мармуру.
Джерело: CLINICAL ANATOMY, volume 31, number 5, july 2018 https://doi.org/10.1002/ca.23203
85 років від дня народження лікаря-отоларинголога, доктора медичних наук, професора Богдана Григоровича Іськіва (1936)
Лікар-отоларинголог, доктор медичних наук (1988), професор (1991). Закінчив Львівський медичний інститут (1960). Працював лікарем. Від 1969 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): від 1991 – завідувач, від 2003 – професор кафедри отоларингології.
Вивчає імунологічний стан організму, зміни тканин середнього вуха при хронічних гнійних отитах; проблеми лікування хронічних ринітів, застосування тимпаномастоїдопластики, слухополіпшувальної мікрохірургії при хронічних середніх отитах; історію отоларингології.
Наукові праці: “Динамика приживления лоскутов, применяемых для тимпанопластики” (1968); “Методика лечения больных хроническими ринитами с помощью автономного криодеструктора” (1981); “Меатотимпанопластика у хворих на хронічний гнійний середній отит” (1997); “Експериментальна та клінічна холестеатома” (2004); “Історія дитячої оториноларингології” (2009).
175 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Павла Івановича Морозова (1846-1927)
Хірург, доктор медицини (1875). Закінчив Харківський університет (1872), де залишився працювати помічником прозектора на кафедрі анатомії, в 1876-1886 – доцент, професор кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією. Під час російсько-турецької війни 1877 був військовим лікарем. Працював в Університеті св. Володимира в Києві (медичний факультет згодом був реорганізований у Київський медичний інститут): у 1886-1910 та 1917-1922 – завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії, водночас у 1906-1910 – проректор, 1919 – декан медичного факультету. Співзасновник медичного відділення при Вищих жіночих курсах (1907), на базі якого згодом був створений Київський жіночий медичний інститут (у 1916-1920 – його директор).
Наукові дослідження були присвячені питанням оперативної та військово-польової хірургії, топографічної анатомії.
Наукові праці: “О вліяніи способа растягиванія (Distactions method) на тазобедренный и коленный суставы” (1875); “Современное состояніе вопроса о плавленіи пуль въ огнестрельныхъ ранахъ”; “Курсъ военно-полевой хирургіи” (1883); “О значеніи ожоговъ при выстрелахъ въ упоръ съ сосудисто-медицинской точки зрѣнія” (1886); “Война, ее орудія и жертвы” (1892); “Основы оперативной хирургии и топографической анатомии” (1926).