Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
180 років від дня народження психіатра, доктора медицини Івана Олексійовича Сікорського (1842-1919)
Психіатр, засновник дитячої психології та психопатології, доктор медицини (1872), керівник кафедр нервових і психічних хвороб (1885), психіатрії (1903-1918) Київського університету св. Володимира. Засновник Лікарсько-педагогічного інституту для розумово відсталих дітей та Інституту дитячої психології. Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1869). У 1885, дізнавшись, що при Київському університеті запропоновано заснувати кафедру з душевних та нервових захворювань, відмовився від відповідної посади на кафедрі при Московському університеті та був призначений професором Університету св. Володимира. У 1887 ініціював і взяв участь в організації клініки нервових хвороб Університету при Олександрівській лікарні та Київському військовому госпіталі, де читав лекції для студентів. У 1904 створив у Києві Лікарсько-педагогічний інститут для розумово відсталих дітей.
Досліджував особливості, динаміку та специфіку дитячої психології; проблему алкоголізму. Розробив теоретичні та практичні питання загальної психології та теоретичної і клінічної психіатрії.
Наукові праці: “Об успехах медицины в изучении явлений психического мира” (1889); “Душа ребенка” (1899); “Вопросы нервно-психической медицины” (1901); “Всеобщая психология с физиогномикой в иллюстрированном изложении” (1904); “Основы теоретической и клинической психиатрии” (1912).
145 років від дня народження Ольги Петрівни Косач-Кривинюк (1877-1945)
Рідна сестра Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач) – медик за фахом, працювала лікарем на Катеринославщині, перед війною – бібліограф, перекладач (англійська, французька, польська, чеська, скандинавські мови) в Київській медичній бібліотеці (нині Національна наукова медична бібліотека України). Закінчила Жіночий Медичний інститут (1906). У 1906-1908 перебувала в Києві, де брала активну участь у громадському житті (зокрема в “Просвіті”). Не маючи змоги одержати улюблену роботу лікаря на рідному Поліссі, знайшла її в 1910 в Лоцманській Кам’янці біля Катеринослава. Тут вона влаштувалася на посаду земського патронажного лікаря для дітей-сиріт, лікувала й опікувалася психічно хворими та дітьми-сиротами. Крім лікарської практики, займалася літературою, виступала на сторінках преси здебільшого під псевдонімом Олеся Зірка. У 1921 Косачі переїхали до Могилева-Подільського. У цьому місті жила найменша сестра Дора зі своєю сім’єю та матір’ю, тут Ольга розпочала свою нову діяльність – учительську, викладала українську мову. У 1924 повернулася до Києва, де працювала в середній школі № 20. У 1929 залишила педагогічну роботу та перейшла до наукової медичної бібліотеки, де працювала на посаді бібліографа. У 1930-х у Києві почала працювати над літописом – хронологією життя та творчості Лесі Українки. В останні роки свого життя написала цінні спогади про батька та дитинство Лесі Українки.
Авторка мемуарів про родину Косачів: “З моїх споминів” (1963); “З дитячих років Лесі Українки” (1963); “Перебування Лесі Українки в Луцьку” (1963); “Як Леся Українка зложила курс “Стародавньої історії східних народів” (1963); “Повість, що стала драмою” (1943); “Леся Українка. Хронологія життя і творчості” (1970).
Міжнародний День розсіяного склерозу був встановлений Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу з метою інформування про проблему розсіяного склерозу, а також розширення глобального руху організацій РС й об’єднання національних і регіональних організацій, пошуку джерел фінансування глобального руху з проблем розсіяного склерозу.
Відзначається “Міжнародний День розсіяного склерозу” щорічно в останню середу травня.
Розсіяний склероз – це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок, що призводить до порушення відповідних функцій організму. Вона характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації – втрати мієліну, білої жирової речовини, що покриває аксони – нервового волокна.
Ця проблема є настільки поширеною та болючою для всього цивілізованого світу, що вчені, не покладаючи рук, працюють над створенням ліків, які могли б щонайменше ефективно уповільнювати захворювання. Крім того, досі не створено засобів профілактики розсіяного склерозу – в цьому напрямі також тривають наукові дослідження. Досі існують проблеми з раннім виявленням хвороби – в багатьох випадках лікарі можуть повідомити пацієнтові остаточний діагноз лише тоді, коли нервова система уражена достатньо сильно. Клінічні дослідження різних засобів тривають в усьому світі, деякі з них проводяться і в Україні.

Міжнародний день дій за жіноче здоров’я відзначається у всьому світі 28 травня, починаючи з 1987 року. Головною метою цього дня є сприяння сексуальному та репродуктивному здоров’ю та правам жінок у всьому світі.
З метою поширення наукової інформації та популяризації медичних знань Національна наукова медична бібліотека України експонує тематичну книжкову виставку “До Всесвітнього дня здоров’я жінок”. В експозиції представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії та практичні посібники, де розглядаються питання наукового та практичного розв’язку сучасних проблем здоров’я жінки. Висвітлені питання традиційних і комплементарних методик профілактики та лікування, загальної гігієни й екології людини, оздоровчого харчування, естетичної косметології тощо.
Рощин, Александр Анатольевич. Популярная психиатрия / А. А. Рощин. – Киев : Проф. изд. Украина, 2020. – 247 с.
З великим задоволенням представляємо Вам, шановні користувачі, книгу, через яку ви зможете познайомитися з доволі загадковою галуззю медицини – психіатрією, що вивчає соматичні захворювання (захворювання тіла) та психосоматичні захворювання (захворювання душі).
Макдонах, Барри. Вызов. Конец тревожности и паническим атакам : пер. с англ. / Б. Макдонах. – Киев : Мультиметод, 2021. – 259 с.
За допомогою цього керівництва ви дізнаєтесь: як зупинити напади паніки та припинити відчувати тривогу, контролювати свої думки, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і вільним життям.
Скерлок-Дюрана, Сюзанна. Верни себе свое тело. Исцеление от травмы и пробуждение мудрости вашего тела : пер. с англ. / С. Скерлок-Дюрана. – Киев : Мультиметод, 2019. – 187 с.
Авторка у своїй роботі розкриває мудрість людського тіла, його безмежну всесильність. Це книга-путівник, як жити тут і тепер.
Ворник Б. М. Женская сексология и сексопатология : рук. для врачей / Б. М. Ворник, О. В. Ромащенко, М. И. Коган. – 2-е изд., доп. – Киев : Семья, 2016. – 365 с.
Представляємо керівництво, де детально описані прояви сексуальності та партнерських відносин, поняття про норму, гармонію та дисгармонію.
Кашуба, Микола Олексійович. Азбука здоров’я : посібник для самостійної роботи студентів з окремих розділів предмета “Загальна гігієна та екологія людини” / М. О. Кашуба. – Тернопіль : Укрмедкн., 2019. – 247 с.
Регулярний догляд за собою і своїм здоров’ям, здоровий спосіб життя, основи здорового глузду в харчуванні, фізичні та розумові навантаження, бути на крок попереду хвороби – це питання, котрі розглядає М.О. Кашуба у своєму посібнику.
Фітотерапія інсомнії : навч. посіб. / В. І. Кривенко [та ін.]. – Вид. 2-е, допов. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018. – 255 с.
Авторський колектив у посібнику наводить відомості щодо застосування в медичній практиці фітолікування порушень сну та безсоння традиційними методами, а також надає характеристику 75 рослинам, що виявляють лікувальну снодійну дію. Автори дають можливість приєднатися до накопиченої століттями мудрості людства. Навчать читача власноручно виготовляти лікувальні соки, настої, відвари.
Дієтологія в косметології : підруч. для студентів закл. вищ. освіти / за ред. О. Г. Башури. – Харків : НФаУ : Золоті сторінки, 2019. – 262 с.
Автори присвятили книгу темі раціонального (здорового) та лікувального харчування. Адже їжа дає енергію, без якої неможливі життя та краса жінки. З цього видання ви дізнаєтесь про основи здорового харчування жінок після 40 років, вагітних і годуючих матерів, особливості харчування в косметології, комплексний науково-практичний напрям, що отримав назву науки про їжу та харчування – нутриціології.
90 років від дня народження хірурга-нефротрансплантолога, доктора медичних наук, професора Євгена Яковича Барана (1932-2003)
Хірург-нефротрансплантолог, доктор медичних наук (1984), професор (1992), піонер клінічної трансплантації нирки в Україні, засновник вітчизняної школи трансплантологів, завідувач (першого в Україні) відділу трансплантації нирки та гемодіалізу Київського НДІ урології та нефрології МОЗ УРСР, заступник директора з трансплантології Інституту хірургії та трансплантології АМН України. Закінчив лікувальний факультет Львівського медичного інституту (1956). Працював хірургом-урологом у Рівненській міській лікарні. З 1967 – в Київському НДІ захворювань нирок і сечовивідних шляхів (урології), перейменованому згодом в Інститут урології та нефрології АМН України.
Наукові дослідження були присвячені питанням розробки, вивчення та впровадження фізіологічно обґрунтованих принципів у реконструктивну та відновну хірургію нирок і сечовивідних шляхів, пошуку та впровадження ефективних шляхів вирішення актуальних проблем позаниркового гемодіалізу та трансплантації донорської нирки. Створив новий напрям у вітчизняній трансплантології – вивчення науково обґрунтованих принципів профілактики та лікування реакцій відторгнення й інших післяопераційних ускладнень при трансплантації донорської нирки, базуючись на глибокому та всебічному дослідженні інтимних механізмів її адаптації в організмі реципієнта. Виконав близько 700 трансплантацій нирки.
Був заснований за рішенням ВООЗ і відзначається щорічно спільно з Всесвітнім днем хворого на алергію.
Однією з причин алергії є величезне антигенне навантаження на організм через негативний вплив природних і техногенних подразнюючих чинників. Алергічні захворювання найбільш поширені в мегаполісах – тут рівень захворюваності може сягати 60 % від усього населення.
Алергія – це гостра нетипова реакція імунної системи на різноманітні речовини. Алергічна реакція може проявлятися як алергічний риніт, сльозотеча (кон’юнктивіт), бронхіальна астма, шкірні реакції, кропив’янка (свербіж, висип тощо), набряк Квінке, анафілактичний шок.
Мета проведених у цей день заходів – залучення уваги громадськості до цих важливих проблем. Статистика невблаганна: за даними епідеміологічних досліджень, на даний час більше 40 % населення мають ті чи інші ознаки алергії. Мова вже може йти про неінфекційну пандемю: кожна третя людина хвора на алергічний риніт і майже кожна десята – на бронхіальну астму.