Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Професійне свято лікарів алергологів-імунологів “День алерголога” відзначається щорічно 16 жовтня.
Термін “алергія” вперше був введений віденським педіатром Клеменсом Фон Пірке в 1906 р. Він зауважив, що в деяких з його пацієнтів спостерігаються симптоми, що могли бути викликані певними речовинами – алергенами з навколишнього середовища, такими, як пил, пилок рослин або деякі види їжі. Протягом довгого часу вважалося, що гіперчутливість розвивається у зв’язку з порушенням функції імуноглобулінів Е, проте незабаром стало ясно, що численні механізми з участю різних хімічних речовин викликають появу безлічі симптомів, раніше класифікованих як “алергія”.
Ємченко Андрій Іванович (1893-1964) фізіолог, доктор біологічних наук (1940), професор (1934), член-кореспондент АН УРСР (1957). Навчався в Київському політехнічному інституті (від 1913), закінчив медичний інститут (1925). Від 1921 працював у Київському університеті: 1933-1964 – завідувач кафедри фізіології людини і тварин, водночас у 1945-1958 брав участь у створенні та був заступником директора з наукової роботи та завідувачем відділу вищої нервової діяльності НДІ фізіології при Університеті.
Андрій Іванович вивчав фізіологію та фізико-хімічні властивості серцевого м’яза, фізіологію травної системи (зокрема слинних залоз) і вищої нервової діяльності людини та тварин, органів чуття, механізми орієнтації тварин у просторі. Встановив закономірності дії органічних кислот на серце, досліджував вплив солей, нормальних складових елементів плазми крові на амплітуду його скорочень.
Наукові праці: “Лабораторна фізіологічна хімія” (1929-1931); “Діяльність слинних залоз” (1941); “Фактори простору і часу в умовнорефлекторній діяльності тварин” (1953); “Латентний період умовного рефлексу випрямлення” (1957); “Физиология анализаторов и учение диалектического материализма о чувственном познании” (1972).
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці А.І. Ємченка, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Лабораторна фізіологічна хемія (1930)
- Фактори простору і часу в умовнорефлекторній діяльності тварин (1953)
- Физиология анализаторов и учение диалектического материализма о чувственном познании (1972)
Слинчак Сергій Михайлович (1918) онколог, доктор медичних наук (1967), професор (1969), організатор і керівник кафедри онкології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1974-1989). Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця. У 1966 захистив докторську дисертацію “Развитие множественных злокачественных опухолей”. Учасник 2-ої світової війни.
Сергій Михайлович дослідження присвячує питанням ранньої діагностики, лікування та реабілітації хворих з недоброякісними пухлинами.
Наукові праці: “Гастроскопия в диагностике желудочной патологии” (1956); “Множественные злокачественные опухоли” (1968); “Рак желудка” (1985); “Онкология” (1989).
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці С.М. Слинчака, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Гастроскопия в диагностике желудочной патологии (1956)
- Онкология (1989)
- Множественные злокачественные опухоли (1968)
- Рак желудка (1985)
Ініціатива встановлення Всесвітнього дня профілактики остеопорозу належить Національному товариству остеопорозу Великобританії та ВООЗ. Відзначається він щорічно 20 жовтня, починаючи з 1999 р. Його метою є підвищення глобальної поінформованості суспільства щодо профілактики, діагностики та лікування остеопорозу і метаболічних захворювань кісток.
Остеопороз – це системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням маси кісток та порушенням мікроархітектури кісткової тканини, що призводить до підвищення їх крихкості та високого ризику переломів. Втрата кісткової тканини є нормальною частиною старіння, але у деяких людей вона відбувається раніше, ніж зазвичай.
Факторами ризику розвитку остеопорозу і перелому кісток є:
- часті переломи раніше;
- сімейний анамнез остеопорозу;
- вік старше 65 років;
- жіноча стать;
- індекс маси тіла 20 кг/м2 або маса тіла <57 кг;
- системний прийом глюкокортикоїдів понад 3 міс;
- гіподинамія, куріння, зловживання алкоголем;
- наявність деяких захворювань ендокринних (цукровий діабет 2-го типу), аутоімунних (целіакія), онкологічних, а також порушення всмоктування в кишечнику і порушення травлення, ревматоїдний артрит;
- належність до білої раси.
Кожна третя жінка старше 50 років і кожен п’ятий чоловік страждають остеопорозом. За даними ВООЗ остеопороз, як причина інвалідності та смертності хворих, займає четверте місце після захворювань серцево-судинної системи, онкологічної патології та цукрового діабету. Остеопороз може посилювати перебіг атеросклерозу і підвищувати ризик ускладнень. Через зниження мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Одне з найбільш складних наслідків остеопорозу – перелом шийки стегна.
Для профілактики остеопорозу необхідно вести активний спосіб життя; відмовитись від шкідливих звичок, правильно харчуватись. Корисними будуть будь-які вправи з навантаженням, але особливо ходьба, біг, стрибки і танці. Натомість плавання не допоможе, оскільки у воді осьове навантаження на кістки практично відсутнє. Ефект фізичної терапії ґрунтується на тісному зв’язку працюючих м’язів з нервовою системою, кістками, обміном речовин, внутрішніми органами. Щодо їжі, то слід вживати продукти з високим вмістом кальцію, вітаміну D, магнію, фосфору, білка. Обов’язково слід відмовитись від куріння і зловживання алкоголем.
Цей день запроваджено Указом Президента України від 17 січня 2005 р. № 42/2005 з метою активізації діяльності із запобігання виникненню і поширенню захворювань на рак молочної залози та привернення уваги суспільства до цієї проблеми.
Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. За даними Національного канцер-реєстру, щорічно в Україні реєструють понад 16 тис нових випадків раку молочної залози, з них 24,5 % складають жінки репродуктивного віку. Але дана патологія може розвинутись не тільки у жінок (10 частина хворих – чоловіки).
Рак молочної залози виліковується за умови його виявлення на I стадії – у 95%, на II стадії – у 80%, на III стадії – у 50% жінок. Через те, що на ранніх стадіях (І-й і ІІ-й) він має безсимптомний перебіг і не завдає болю, а жінки не проходять регулярні щорічні огляди у лікаря, в кожної четвертої українки його діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.
Слід пам’ятати, що до групи ризику входять:
- ті, в кого мама, бабуся, сестра, тітка хворіли на рак грудей;
- жінки, що не вагітніли та не народжували дітей або перша вагітність була у 30 років і старше;
- особи, старші за 40 років;
- жінки, у яких менструації почались у віці до 12 років;
- жінки з пізньою менопаузою (після 55 років);
- жінки, які протягом тривалого часу приймають гормональні контрацептиви, зокрема
- ЗГТ при менопаузі;
- хворі на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу;
- ті, хто має надмірну вагу та ожиріння;
- особи, які зловживають алкоголем та курять.
Симптоми, що дають підстави запідозрити рак молочної залози:
- прозорі або кров’янисті виділення з грудей;
- втягнення соска у зв’язку з проростанням пухлини у шкіру;
- зміна кольору або структури шкіри грудей (набряк, збільшення або зменшення розмірів);
- ущільнення або новоутворення у молочних залозах;
- ерозії, кірочки, лусочки, виразки в зоні соска, ареоли;
- збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.
Для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря.