Календар медицини

Чаговець Ростислав Всеволодович (1904-1982) український біохфмік. Дійсний член АН УРСР (з 1967).  Академік-секретар Відділення біохімії, біофізики, фізіології та теоретичної медицини АН УРСР.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 466 млн людей у світі мають порушення слуху, з них близько 70 млн – глухі. Разом вони використовують понад 300 різних жестових мов. В Україні на сьогодні приблизно 2 млн громадян мають порушення слуху, щонайменше 233 тис. осіб з них володіють жестовою мовою.

Міжнародний день жестових мов встановлено Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. У Конвенції про права людей із інвалідністю зазначається, що ранній доступ до мови жестів забезпечує реалізацію прав людей із вадами слуху, зокрема на якісну освіту, та є життєво важливим для її розвитку. Також ООН визнає важливість збереження жестових мов як частини мовного та культурного розмаїття.

Національна жестова мова закріплена на конституційному рівні в Австрії, Іспанії, Португалії, Словенії, Фінляндії та Чехії. Кожна країна має власну національну жестову мову, а деякі навіть більше, ніж одну. Американська жестова мова, британська, французька, німецька, російська, українська — всі вони існують окремо. Українська жестова мова має власну лексико-граматичну структуру та історію.

Гейбель Карл-Георгій-Емілій Георгійович (1839-1912) фармаколог, доктор медицини (1865), заслужений професор (1890), завідувач кафедри загальної терапії і фармакології (1865-1868, 1876-1897), декан медичного факультету (1890-1897) Київського університету.

Представник експериментального напряму у викладанні фармакології. Досліджував механізм розподілу речовин у різних органах людського організму.

Аптер Йоган Маркович (1899-1996) патофізіолог, доктор медичних наук (1955), професор (1961). Закінчив Харківський медичний інститут (1923). Працював в Українському психоневрологічному інституті (Харків): 1925-1941 – асистент, ст. н. с., 1945-1972 – завідувач лабораторії патофізіології вищої нервової діяльності. Один з основоположників радянської сексопатології.

Основні наукові дослідження були присвячені вивченню патогенезу та лікуванню неврозів, питанням теорії та практики психотерапії, патології вищої нервової діяльності при неврозах, епілепсії, пухлинах мозку, експериментальної фармакології вищої нервової діяльності.

Наукові праці: “О физиологических механизмах системных нарушений высшей нервной деятельности в клинике неврозов” (1965); “Клинико-патофизиологическая характеристика системных неврозов” (1966); “О состоянии и перспективах разработки проблемы неврозов” (1974).

Василенко Захар Семенович (1924-2001) стоматолог, доктор медичних наук (1977), професор (1981). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1950), де відтоді й працював: 1982-1990 – засновник і завідувач, від 1990 – професор кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії. Головний стоматолог МОЗ УРСР (1961-1988).

Вивчав особливості функціональних і морфологічних змін у рецепторному апараті слизової порожнини рота залежно від фізико-хімічних властивостей матеріалів протезів та їх впливу на процеси адаптації, а також механізм впливу знімних протезів і апаратів на слизову оболонку рота і організм людини. Розробляв методи діагностики та лікування протезних стоматопатій.

Наукові праці: “Диагностика, этиология, патогенез и лечение осложнений в тканях полости рта при съемном зубном протезировании” (1968); “Влияние съемных протезов из пластмассы АКР-7 на морфологию периферической нервной системы слизистой оболочки полости рта” (1969); “Cправочник стоматолога-ортопеда” (1988); “Металлические зубные протезы с электронепроводным покрытием” (1989); “Справочник по ортодонтии” (1990).

Дата – 28 вересня – обрана не випадково. Це день пам’яті видатного французького мікробіолога, хіміка та винахідника вакцини проти сказу Луї Пастера. Ініціатива Глобального Альянсу по боротьбі зі сказом була підтримана у 2007 році ВООЗ.

Сказ – це гостре небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом Rabies virus. Характеризується розвитком особливої форми енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи і завжди закінчується летально. Інфекція передається людям і тваринам через укуси та подряпини, в які потрапляє слина інфікованих тварин. Носієм захворювання часто виступають коти і собаки, особливо безпритульні, в дикій природі – лисиці та вовки.

У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Її ефективність залежить від часу початку курсу лікування (не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи потрапляння слини хворої тварини на шкіру). Своєчасна вакцинація запобігає розвитку захворювання у 96–99% випадків.

Метою заходів, які проходять у цей день, є привернення уваги людства до проблеми розповсюдження цієї небезпечної хвороби як серед людей, так і тварин. Адже за даними ВООЗ сказ реєструється в 113 країнах світу. Це зоонозне захворювання входить до першої п’ятірки найнебезпечніших патологій.