Календар медицини

Цей день покликаний звернути увагу людей на проблеми, пов’язані з захистом прав людей з обмеженими можливостями.

Свій початок історія “міжнародного дня боротьби за права інвалідів” бере 5 травня 1992 р. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права та проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи відбуваються кожне п’яте травня.

Метою Дня боротьби за права інвалідів є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, мобілізація підтримки прав, гідності та благополуччя інвалідів. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту й інфраструктуру, як інші категорії громадян.

100 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАНУ та НАМНУ Леоніда Васильовича Тимошенка (1921-2004)

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1963), професор (1964), член-кореспондент НАН України (1992) та НАМН України (1993). Закінчив Київський медичний інститут (1948). Працював на посадах кореспондента редакції столичної інформації РАТАУ при Раді Міністрів УРСР і редактора армійської газети “На защите Родины” (1945-1948), старшого редактора та завідувача відділу науково-популярної та масової літератури Державного медичного видавництва УРСР (1950-1952); надалі працював у Київському НДІ педіатрії, акушерства і гінекології імені П.М. Буйка на посадах молодшого (1952-1959) та старшого (1959-1961) наукового співробітника; в 1961-1964 – доцент Київського медичного інституту; 1964-1971 – завідувач кафедри акушерства та гінекології Львівського медичного інституту; від 1971 – завідувач кафедри акушерства та гінекології Київського інституту удосконалення лікарів; професор кафедри військової хірургії Військово-медичної академії МО України (1995-1999); професор-консультант Київського обласного центру охорони здоров’я матері та дитини (1996-2004).

Основні напрями наукової діяльності: вивчення стану системи адаптації жінки в нормі та патології, маткових кровотеч в акушерстві, нейрогуморальної регуляції скоротливої діяльності матки, акушерської ендокринології, факторів ризику ускладнень для матері та плода у вагітних; принципів комплексної допологової підготовки та знеболювання пологів; асфіксії плода та новонародженого; функціональних станів системи адаптації у вагітних і гінекологічних хворих; показав значення резус-фактора у виникненні гемолітичних ускладнень в акушерстві та гінекології.

Відзначається з ініціативи ВООЗ щорічно в другу суботу травня. Перший Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією пройшов 14.05.2005 р.

Артеріальна гіпертензія – одне з найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи. Більше 1,5 млрд осіб у світі хворіють на гіпертонію, проте майже 45 % хворих не знають, що у них підвищений тиск. В Україні зареєстровано понад 13 млн осіб, хворих на артеріальну гіпертензію, з яких систематично отримують лікування лише 14 %, приймають лікарські препарати періодично – 35 %. Щорічно цю хворобу виявляють у 1 млн українців.

Мета проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню боротьби з артеріальною гіпертонією, – підвищення інформованості населення про серйозні ускладнення артеріальної гіпертонії, поширення інформації про те, як можна запобігти розвитку цього захворювання.

День Червоного Хреста і Червоного півмісяця заснований на честь швейцарського гуманіста Анрі Дюнана, який народився цього дня в 1828 р. У середині минулого сторіччя з його ініціативи вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. У 1863 р. за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному товариству Червоного Хреста.

Офіційно назву “Міжнародний Червоний Хрест” було затверджено в 1928 р. на 13-й міжнародній конференції в Гаазі, де був прийнятий статут організації, що змінювався згодом у 1952 і 1965 рр.

На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 р., було затверджено нову назву організації – “Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця”. Завдання організації – надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху – гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність.

У всіх куточках планети Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця здійснює свою діяльність, щоб допомогти кожній людині. Всесвітнє співтовариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що об’єднує у своїх рядах майже півмільйона співробітників і 17 мільйонів волонтерів, є потужною силою, здатною змінити на краще життя тих, хто перебуває в найбільш уразливому становищі.

85 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Петра Михайловича Перехрестенка (1936)

Хірург, доктор медичних наук (1991), професор (1997). Закінчив Київський медичний інститут (1961). У 1961-1964 – лікар-хірург, головний лікар Білогородської дільничної лікарні; 1964-1971 – лікар-хірург, науковий працівник Київського НДІ туберкульозу та грудної хірургії; 1971-1988 – заступник начальника, начальник Головного управління науково-дослідних робіт МОЗ України; 1988-2011 – директор, з 1998 – завідувач відділу організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги населенню Київського НДІ гематології та переливання крові; з 1994 – також професор кафедри гематології та трансфузіології Київського інституту удосконалення лікарів. Головний трансфузіолог МОЗ України (з 1989).

Основні напрями наукової діяльності: застосування полімерних матеріалів у хірургії, клінічний і виробничій трансфузіології; використання стовбурових клітин при лікуванні гематологічних хворих; розробив нові методи безшовного закриття раневих поверхонь паренхіматозних органів, а також комбінований препарат з кровоспинними властивостями й антибактеріальною дією.

80 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента НАНУ та НАМНУ Валерія Феодосійовича Саєнка (1941)

Хірург, доктор медичних наук (1980), професор (1984), член-кореспондент НАН України (1991), НАМН України (1993), заслужений діяч науки і техніки України (1992). Закінчив Харківський медичний інститут (1964). У 1970-1972 – науковий співробітник Київського НДІ гематології і переливання крові; з 1972 очолював відділ хірургії шлунково-кишкового тракту Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії; 1988-2007 – директор цього ж інституту; головний трансплантолог МОЗ України.

Основні напрями наукової діяльності: дослідження патогенезу виразкової хвороби, розробка та впровадження в практику органозберігаючих хірургічних втручань на основі ваготомії при виразковій хворобі 12-палої кишки, хірургічне лікування післярезекційних синдромів і пухлин органів травлення, розробка питань патогенезу та лікування хірургічного сепсису, антибіотикопрофілактика в хірургії, трансплантологія; розробляв і впроваджував у практику хірургічних клінік України методи малоінвазивної хірургії (лапароскопічні, ендоскопічні й ендоваскулярні) при захворюваннях органів травлення та судин.