Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Жов
4
Пн
Народився Іван Сергійович Чекман
Жов 4 день
Народився Іван Сергійович Чекман

85 років від дня народження фармаколога, члена-кореспондента НАМН України, НАН України, доктора медичних наук, професора Івана Сергійовича Чекмана (1936-2019)

Фармаколог, член-кореспондент НАМН України (1993), член-кореспондент НАН України (1991), доктор медичних наук (1973), професор (1976), заслужений діяч науки і техніки України (1999), академік Нью-Йоркської академії наук (1994), академік Академії наук вищої школи (1995), директор Київського науково-дослідного інституту фармакології і токсикології (1987-1991), завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету імені 0.0. Богомольця МОЗ України (з 1972).

Наукові дослідження були присвячені проблемам загальної фармакології, серцево-судинних, метаболічних лікарських засобів, біохімічної, фізико-хімічної фармакології, клінічної фармакології, нанофармакології, токсикології, а також наукової навчально-методичної діяльності з викладання фармакології та клінічної фармакології.

Наукові праці: “Осложнения фармакотерапии” (1980); “Фармакология кардиоактивных средств в раннем онтогенезе” (1982); “Физическая химия и клиническая фармакология сердечных гликозидов” (1985); “Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии” (1986-1987); “Биохимическая фармакодинамика” (1991); “Фармакологія” (1980-2007); “Рецептурный справочник врача” (1981-2003); “Микросомальная ферментная система организма” (1996); “Клінічна фітотерапія” (2003); “Кардиопротекторы” (2005); “Справочник безрецептурных препаратов” (2004-2007).

Народився Сергій Петрович Алфер’єв
Жов 4 день
Народився Сергій Петрович Алфер'єв

205 років від дня народження терапевта, доктора медицини, ординарного професора, дійсного статського радника Сергія Петровича Алфер’єва (1816-1884)

Терапевт, доктор медицини (1843), ординарний професор (1847), дійсний статський радник (1868). Закінчив Московське відділення Медико-хірургічної академії (1838). У 1848 був призначений ординатором Київського військового госпіталю, 1849 – завідувачем терапевтичного відділення госпіталю, на базі якого створив першу в Києві госпітальну терапевтичну клініку; одночасно в 1850-1854 – декан медичного факультету; у 1856 відряджений у місця розміщення Південної армії для надання допомоги хворим на тиф і вивчення характеру й особливостей тифозної епідемії у військах; 1857-1864 – завідувач кафедри факультетської терапевтичної клініки; після звільнення з Університету за вислугою 25 років до 1870 залишався на службі у військовому відомстві; з 1870 кілька років працював на посаді лікаря-консультанта в Другій Київській гімназії, Київській духовній академії та семінарії; у 1857-1860 – президент Товариства київських лікарів; був першим завідувачем госпітальної терапевтичної клініки та першим професором-терапевтом Медичного факультету Університету св. Володимира; брав участь у боротьбі з висипним тифом у діючій армії (1856).

Жов
5
Вт
Народився Юрій Володимирович Марушко
Жов 5 день
Народився Юрій Володимирович Марушко

65 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук, професора Юрія Володимировича Марушка (1956)

Педіатр, доктор медичних наук (2001), професор (2002). Закінчив Київський медичний інститут (1980), де відтоді й працює (з перервою): від 2003 – завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти Інституту післядипломної освіти, водночас від 2005 – заступник декана, в 2008-2015 – декан факультету підвищення кваліфікації викладачів вищих медичних навчальних закладів України 1-2 та 3-4-х рівнів акредитації; 1998–2003 – у Київському медичному інституті Української асоціації народної медицини: від 2001 – професор, завідувач кафедри педіатрії.

Наукові дослідження присвячені імунореабілітації дітей, які часто хворіють на респіраторні захворювання; лікуванню неревматичних захворювань серця в дітей; розвитку здорової дитини; гастродуоденальній патології, лактазній недостатності, мікроелементозам, первинній артеріальній гіпертензії в дітей; медичній етиці та деонтології в педіатрії.

Наукові праці: “Затяжное, рецидивирующее и хроническое течение стафилококковой инфекции у детей” (1990); “Фармакотерапія захворювань органів дихання у дітей” (2011); “Клінічне обстеження та семіотика уражень органів та систем у дітей” (2013); “Системні механізми адаптації. Стрес у дітей” (2014); “Применение левокарнитина в комплексном лечении детей с неревматическим кардитом” (2015).

Жов
9
Сб
Фліс Петро Семенович (1951)
Жов 9 день

Фліс Петро Семенович (1951)Петро Семенович Фліс (1951) — український лікар-стоматолог, ортодонт і ортопед, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Його професійна діяльність пов’язана з розвитком вітчизняної ортодонтії, удосконаленням методів ортопедичного лікування та створенням нових матеріалів і технологій для стоматології.

Професор Фліс зробив вагомий внесок у розвиток української стоматологічної науки, підготовку лікарів і формування наукової школи ортодонтії.

Освіта та професійний шлях

У 1974 році Петро Семенович закінчив стоматологічний факультет Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця. Після завершення навчання продовжив професійну діяльність у галузі стоматології, поєднуючи клінічну практику з науковими дослідженнями та викладанням.

У 1986 році захистив кандидатську дисертацію, присвячену заміщенню дефектів зубних рядів суцільнолитими мостоподібними протезами. У 1991 році здобув науковий ступінь доктора медичних наук, захистивши дисертацію «Раціональні методи виготовлення суцільнолитих протезів». Того ж року йому присвоєно вчене звання професора.

З 1990 до 2021 року Петро Семенович очолював кафедру ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Під його керівництвом розвивалися наукові дослідження, удосконалювалися освітні програми та готувалися фахівці для стоматологічної галузі.

У 2003 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Основні напрями наукової діяльності

Наукова діяльність Петра Фліса охоплює ортодонтію, ортопедичну стоматологію, стоматологічне матеріалознавство та технології виготовлення зубних протезів.

Основними напрямами його досліджень стали:

  • Ортодонтичне лікування. Розроблення нових методів корекції зубощелепних аномалій і деформацій у дітей та дорослих.
  • Ортопедична стоматологія. Удосконалення методів виготовлення суцільнолитих зубних протезів і технологій відновлення зубних рядів.
  • Стоматологічні матеріали. Розроблення вітчизняних фотополімерних матеріалів, сплавів для лиття зубних протезів і керамічних мас.
  • Стоматологічне обладнання. Створення вакуумних ливарних апаратів та впровадження технологій промислового лиття зубних протезів.
  • Підготовка медичних кадрів. Розвиток стоматологічної освіти, підготовка науковців і формування професійної школи ортодонтів.
  • Наукові розробки та практичні досягнення

Одним із важливих напрямів роботи професора Фліса стало створення вітчизняних матеріалів і технологій для стоматологічної практики.

За його участю було розроблено та впроваджено у виробництво керамічну масу «Ультрапалін» для облицювання незнімних зубних протезів, сплави для їх лиття, а також спеціалізоване ливарне обладнання.

Його дослідження були спрямовані на вдосконалення технологій виготовлення ортодонтичних апаратів і зубних протезів, підвищення якості стоматологічних конструкцій та розширення можливостей ортопедичного лікування.

Окреме місце посідають розробки ортодонтичних апаратів для корекції різних видів зубощелепних аномалій. Частина таких конструкцій створювалася та клінічно апробувалася за участю професора Фліса й його колег.

Наукова та педагогічна спадщина

Петро Семенович Фліс є автором численних наукових праць, підручників і навчальних посібників зі стоматології. Його роботи охоплюють питання ортодонтії, дитячого зубного протезування, технологій виготовлення стоматологічних конструкцій та матеріалознавства.

Серед важливих напрямів його освітньої діяльності — створення навчальної літератури для студентів стоматологічних факультетів і впровадження сучасних наукових розробок у підготовку майбутніх лікарів.

Під керівництвом професора Фліса виконувалися дисертаційні дослідження, а його учні продовжували розвивати ортодонтію та ортопедичну стоматологію в Україні й за її межами.

Визнання та професійна діяльність

Професійні досягнення Петра Семеновича Фліса відзначені присвоєнням почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України» у 2003 році.

Він також був президентом і почесним президентом Асоціації ортодонтів України, брав участь у розвитку професійної спільноти та поширенні наукових досягнень у галузі ортодонтії.

Внесок у розвиток української стоматології

Петро Семенович Фліс належить до провідних представників української стоматологічної науки. Його багаторічна робота в університеті, дослідження в галузі ортодонтії та ортопедичної стоматології, розроблення матеріалів і технологій для виготовлення зубних протезів стали важливою частиною розвитку вітчизняної стоматології.

Його наукова, педагогічна та організаційна діяльність сприяла підготовці нового покоління стоматологів і розвитку професійної школи ортодонтії в Україні.

Жов
10
Нд
Всесвітній день психічного здоров’я
Жов 10 день
Всесвітній день психічного здоров’я

Щороку 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я World Mental Health Day. Його засновано 1992 року Всесвітньою федерацією психічного здоров’я, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Метою проведення цього дня – є привернення уваги до проблем психічного здоров’я людей у світі, з метою скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хворіб Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості.

На сьогоднішній день в сучасній медицині гостро стоїть питання збереження здоров′я людини та пошуку чинників, що його обумовлюють. Адже здоров′я громадян – є індикатором благополуччя суспільства, країни в цілому. Зростання числа екстремальних ситуацій, в тому числі бойових дій та пандемії COVID – 19, що різко змінили наше повсякденне життя, диктує необхідність проведення медико–психологічної реабілітації осіб, постраждалих внаслідок негативного впливу емоційно–стресових факторів.

Високоповажні користувачі, у фондах ННМБУ ви знайдете монографії, практичні та навчальні посібники, клінічні настанови, підручники, методичні рекомендації та твори з популярної психіатрії. В літературі підняті питання необхідності поширення здорового способу життя та першочергових заходів, направлених на збереження психічного здоров′я людини.

Пропонуємо вашій увазі роботи, де фахівці знайдуть інформацію з актуальних питань психіатрії у практиці сімейного лікаря, медсестринства в психіатрії, способів досягнення психологічного благополуччя, раннього втручання в психоз, вікових аспектів психічного здоров′я, психіатрії та наркології, психотерапії та психокорекції бойового стресу, тривожності і панічних атак.

Шановні читачі, за допомогою інформації з фондів бібліотеки (покрокових керівництв) ви дізнаєтесь, як зупинити паніку і перестати відчувати тривожність, упоратися з будь якою тривожною ситуацією, котрої ви уникали (водіння авто, польоту, покупки і т. д.), покласти край тривожним або нав′язливим думкам, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і авантюрним життям.

Читайте, і будьте здорові!

Квітницький-Рижов Юрій Миколайович (1921 — 1993)
Жов 10 день

Квітницький-Рижов Юрій Миколайович (1921 — 1993)Юрій Миколайович Квітницький-Рижов (1921 — 1993) — український лікар-патологоанатом, нейроморфолог, гістолог, ембріолог та історик медицини, доктор медичних наук, професор. Його наукова діяльність була присвячена дослідженню патологічних змін головного мозку, вивченню впливу хімічних речовин на нервову тканину та розвитку патологічної морфології в Україні.

Освіта та перші роки професійної діяльності

Юрій Миколайович народився 10 жовтня 1921 року в Києві. У 1939 році вступив на лікувальний факультет Київського медичного інституту. Навчання перервала Друга світова війна.

У роки війни він працював на Київській станції швидкої медичної допомоги: спочатку санітаром, а згодом фельдшером. За участь в обороні столиці був нагороджений медаллю «За оборону Києва».

У 1945 році закінчив Київський медичний інститут. Відтоді його професійне життя було пов’язане з медициною, науковими дослідженнями та викладацькою діяльністю. Він працював асистентом, а згодом доцентом кафедри гістології та ембріології інституту.

Наукова та організаційна діяльність

У 1953–1963 роках Юрій Квітницький-Рижов працював старшим науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії. У 1954–1957 роках паралельно очолював науково-організаційний відділ установи.

У 1958–1964 роках завідував науково-галузевою редакцією біології та медицини Головної редакції Української радянської енциклопедії, долучаючись до систематизації та поширення наукових знань у галузі медицини й біології.

У 1965 році здобув науковий ступінь доктора медичних наук, а в 1970 році отримав звання професора.

Важливим етапом його діяльності стала робота в Українському науково-дослідному інституті фармакології та токсикології, де в 1964–1993 роках він був засновником і завідувачем лабораторії патологічної морфології. Тут учений розвивав дослідження структурних змін тканин під впливом різних патологічних чинників.

У 1992–1993 роках Юрій Миколайович також обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Центрального музею медицини України в Києві, поєднуючи наукову роботу зі збереженням та вивченням історико-медичної спадщини.

Основні напрями наукових досліджень

Наукові інтереси Юрія Квітницького-Рижова охоплювали кілька важливих напрямів медицини та біології:

  • Патологія головного мозку. Досліджував взаємозв’язок набряку та набухання головного мозку зі змінами внутрішньочерепного тиску.
  • Нейроморфологія. Вивчав структурні й ультраструктурні зміни нервової тканини та реакції нейроглії на вплив хімічних речовин.
  • Токсикологія та патологічна морфологія. Досліджував морфологічні ознаки, що допомагають розрізняти токсичні й гіпоксичні енцефалопатії.
  • Ембріологія. Вивчав ранні етапи розвитку людини.
  • Історія медицини. Досліджував історико-медичні питання, писав про видатних лікарів і розвиток медичної науки.

Особливе місце в його науковій діяльності посідала проблема набряку та набухання головного мозку. Результати досліджень цього явища знайшли відображення в його наукових працях і стали важливою частиною професійної спадщини вченого.

Наукова спадщина

Юрій Миколайович Квітницький-Рижов залишив праці з патологічної морфології, нейроморфології та історії медицини. Серед відомих видань:

«Отек и набухание головного мозга» (1978).

«Киевские некрополи в историко-медицинском аспекте (к 1500-летию Киева)» (1982).

«Петр Иванович Перемежко» (1985).

«Современное учение об отеке и набухании головного мозга» (1988).

«Некрополи Киева» (1993).

Ці праці відображають широту наукових інтересів автора — від дослідження патологічних процесів у головному мозку до вивчення історії медицини та пам’яті про видатних представників медичної науки.

Пам’ять про вченого

Юрій Квітницький-Рижов належить до покоління українських медиків, які поєднували практичний досвід, науковий пошук, викладацьку роботу та організацію досліджень. Його багаторічна діяльність у галузі патологічної морфології, дослідження нервової тканини й історії медицини є частиною історії української медичної науки.

Наукова спадщина вченого зберігає значення для розуміння розвитку нейроморфології, патологічної морфології та історико-медичних досліджень в Україні.