Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
Глобальна ініціатива відзначати World Lymphoma Awareness Day (WLAD) була запропонована у 2004 році Коаліцією з лікування лімфоми, що об’єднує пацієнтів із 41 країни. Мета заходів, які проводяться 15 вересня, підвищення обізнаності громадськості щодо симптом різних видів лімфом, необхідності ранньої діагностики та підвищення доступу до лікування.
Лімфома – це різновид злоякісних пухлин клітин імунної системи, що вражають лімфатичну систему – лімфатичні вузли (невеликі закриті скупчення лімфоцитів), селезінку, вилочкову залозу, кістковий мозок. Всі види лімфоми поділяють на два типи: лімфома Ходжкіна та неходжкінські лімфоми (близько 80 видів).
У світі більше одного мільйона людей живе з цим діагнозом. Щодня патологію виявляють у близько тисячі пацієнтів. В Україні на неходжкінські лімфоми і хронічний лімфолейкоз страждають 15 тис. людей. Лише у 6% наших пацієнтів пухлину виявляють на першій стадії. А кожен п’ятий хворий дізнається про свій діагноз, коли лімфома вже на ІІІ або ІV стадії. Разом із тим, лімфома – один із небагатьох видів раку, який успішно піддається лікуванню. Так лімфому Ходжкіна можна вилікувати у 85–95 % пацієнтів, а неходжкінського типу – на ранніх стадіях (в залежності від різновида) лікуються у 70 %. Тож важливим є поширення інформації про лімфоми і своєчасна діагностика захворювання.
Шевченко Олена Олександрівна (1956) — анатом, доктор медичних наук, професор (2005), фахівець у галузі морфології та анатомії людини.
Освіта
У 1979 році закінчила санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.
Професійна діяльність
Професійну діяльність розпочала на кафедрі нормальної анатомії Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, де працювала:
- асистентом кафедри нормальної анатомії — 1982–1991;
доцентом кафедри нормальної анатомії — 1991–1992. - У 1992–1994 роках обіймала посаду завідувача кафедри нормальної анатомії, гістології та топографічної анатомії медичного факультету Сумського університету.
- У 1994–2003 роках працювала доцентом кафедри нормальної анатомії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
- З 2003 року — професор кафедри нормальної анатомії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, а також професор кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії цього університету.
- З 2006 року — завідувач кафедри анатомії та фізіології Національного університету фізичного виховання та спорту України.
Науковий ступінь і вчене звання
Доктор медичних наук — 1989 рік.
Професор — 2005 рік.
Наукова діяльність
Наукова діяльність Олени Олександрівни Шевченко пов’язана з дослідженнями в галузі анатомії та морфології людини, зокрема з вивченням особливостей розвитку мікроциркуляторного русла в процесі онтогенезу.
Основний напрям наукових досліджень
Структурні аспекти розвитку мікроциркуляторного русла в пренатальному періоді онтогенезу.
72-а Всесвітня асамблея охорони здоров’я (2019 р.) визнала безпеку пацієнтів як одну з пріоритетних задач і головних принципів надання медичної допомоги. Кожен вид, форма і умови її надання супроводжуються певними ризиками. Навіть за умови правильного надання медичної допомоги не можна виключити ймовірність несприятливих реакцій. А от серед найбільш поширених помилок відмічають неправильну діагностику, призначення чи використання лікарських засобів та медичних виробів. Крім того, значної шкоди пацієнтам можуть заподіяти лікарняні інфекції, ускладнення після хірургічних операцій. Потенційно небезпечними практиками є ін’єкції та переливання крові (існує ризик передачі ВІЛ-інфекції, гепатиту В та С) тощо. За оцінками ВООЗ, щороку в лікарнях трапляється понад 134 млн потенційно небезпечних для життя і здоров’я людей випадків, що обумовлює близько 2,6 млн смертей. Водночас 80 % таких випадків можна запобігти.
Якість та безпека — ключові аспекти, що визначають рівень охорони здоров’я країни. На разі українські лікарі можуть мінімізувати ризики, базуючи свої рекомендації на сучасних міжнародних настановах. Це убезпечує від надмірного призначення ліків сумнівної ефективності чи застарілих способів лікування.
Дроботун Володимир Якович (1936–1993) – ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1981), професор (1983), фахівець у галузі ортопедії та травматології.
Освіта
У 1960 році закінчив Київський медичний інститут.
Професійна діяльність
- У 1960–1968 роках працював у Київському науково-дослідному інституті ортопедії, з 1964 року — старший науковий співробітник.
- З 1968 року працював в Українському медичному університеті (Київ).
- З 1982 року — професор кафедри ортопедії і травматології.
- З 1990 року — декан факультету підвищення кваліфікації викладачів.
Науковий ступінь і вчене звання
Доктор медичних наук — 1981 рік.
Професор — 1983 рік.
Наукова діяльність
Наукові дослідження Володимира Яковича Дроботуна були присвячені проблемам ортопедії та травматології.
Основні напрями наукових досліджень
- ушкодження опорно-рухового апарату;
- дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів;
- запальні захворювання суглобів;
- лікування переломів;
- лікування несправжніх суглобів і дефектів кісток;
- кісткова пластика в лікуванні деформуючого артрозу колінних суглобів.
Наукові праці
«Отдаленные результаты лечения ложных суставов и дефектов костей голени чрескостным компрессионно-дистракционным остеосинтезом» (1986).
«Костная пластика при хирургии деформирующего артроза коленных суставов» (1990).
«Консервативное лечение переломов диафиза плечевой кости» (1991).
Храпач Василь Васильович (1961) — хірург, доктор медичних наук (2007), професор (2011), фахівець у галузі пластичної та реконструктивної хірургії.
Освіта
У 1986 році закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.
Професійна діяльність
У 1986–1994 роках працював хірургом у Київській обласній клінічній лікарні, Київських міських клінічних лікарнях №23 та №10.
У 1994–1998 роках — асистент кафедри загальної хірургії №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
У 1998–2002 роках — асистент кафедри хірургії №4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
У 2002–2008 роках — доцент кафедри хірургії №4.
З 2008 року — професор кафедри хірургії №4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Науковий ступінь і вчене звання
- Доктор медичних наук — 2007 рік.
- Професор — 2011 рік.
- Професійна діяльність
Василь Васильович Храпач — експерт МОЗ України з питань пластичної хірургії.
Основні напрями науково-практичної діяльності
- пластична хірургія;
- реконструктивна хірургія.
Артемчук Анатолій Пилипович (1946) – нарколог, психіатр, психотерапевт, доктор медичних наук (2005), фахівець у галузі наркології та психотерапії.
Освіта
У 1970 році закінчив лікувальний факультет Чернівецького державного медичного інституту.
Професійна діяльність
Працював головним науковим співробітником відділу клінічної та соціальної наркології Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України.
Генеральний директор ТОВ «Клініка доктора Артемчука».
Науковий ступінь
- Доктор медичних наук — 2005 рік.
Основні напрями науково-практичної діяльності
Науково-практична діяльність Анатолія Пилиповича Артемчука охоплює широкий спектр питань наркології, психіатрії та психотерапії.
Дослідження та профілактика залежностей
- екологічні аспекти адитивних розладів;
- коморбідність;
- епідеміологія, етіологія та патогенез залежностей;
- підлітково-юнацькі форми алкогольної залежності;
- лікування та профілактика алкогольної залежності;
- лікування та профілактика нікотинової залежності;
- лікування та профілактика наркотичної залежності.
- Інші розлади та психотерапевтичні методи
надлишкова вага; - ігроманія;
- енурез;
- заїкування;
- застосування методу стрес-психотерапії О. Р. Довженка.


