Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
16 жовтня в різних країнах світу проводяться заходи з метою підвищення обізнаності суспільства щодо значення та принципів здорового харчування. Здоровий вибір продуктів і страв є запорукою значного зменшення ризику серцево-судинних захворювань, діабету та раку. Разом з відмовою від шкідливих звичок і фізичною активністю здорова дієта забезпечує максимальну тривалість активного життя сучасної людини.
ВООЗ розроблено адаптовані рекомендації з ключових складових здорової дієти, яких варто дотримуватися, аби бути здоровими.
Професійне свято лікарів алергологів-імунологів “День алерголога” відзначається щорічно 16 жовтня.
Термін “алергія” вперше був введений віденським педіатром Клеменсом Фон Пірке в 1906 р. Він зауважив, що в деяких з його пацієнтів спостерігаються симптоми, що могли бути викликані певними речовинами – алергенами з навколишнього середовища, такими, як пил, пилок рослин або деякі види їжі. Протягом довгого часу вважалося, що гіперчутливість розвивається у зв’язку з порушенням функції імуноглобулінів Е, проте незабаром стало ясно, що численні механізми з участю різних хімічних речовин викликають появу безлічі симптомів, раніше класифікованих як “алергія”.
Буйко Петро Михайлович (1895 – 1943) – видатний акушер-гінеколог, доктор медичних наук, Герой Радянського Союзу (посмертно).
Народився в місті Бельськ, Гродненська губернія.
- 1911 – вступив до Військово-фельдшерської школи (Санкт-Петербург).
- 1911–1914 – молодший фельдшер у психіатричному відділенні Миколаївського військово-медичного госпіталю.
- Перша світова війна: служив у 1-му залізничному полку, згодом – у Києві.
- 1918 – учасник повстання проти Центральної Ради.
- 1919–1922 – навчання у Київському медичному інституті.
Професійна діяльність
- 1922–1923 – голова окружного відділу профспілки медпрацівників (Бердичів).
- 1923–1927 – завідувач окружного відділу охорони здоров’я (Біла Церква).
- Займав посади головного лікаря та завідувача акушерсько-гінекологічних відділень (Люботин, Київ).
- 1930 – курси удосконалення в Ленінграді.
- Доцент акушерсько-гінекологічної клініки Київського медінституту.
- Завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського стоматологічного інституту.
- 1933–1934 – директор Київського інституту охорони материнства і дитинства.
- 1938 – захистив кандидатську дисертацію «Клиника и профилактика разрывов промежности в родах».
- 1940 – захистив докторську дисертацію «Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани».
Військові роки
- З початком Другої світової війни – провідний хірург медсанбату.
- Поранений під Уманню, потрапив у полон, утік.
- Працював лікарем у Фастові:
- створював фіктивні діагнози;
- врятував понад 1000 людей від примусового вивезення до Німеччини;
- організовував лікування поранених партизан.
- Липень 1943 – вступив до партизанського загону, очолив санітарну частину.
- 13 жовтня 1943 – потрапив у полон; після катувань спалений живцем у с. Ярошівка разом із трьома партизанами.
Відмовився від утечі, щоб не наражати на небезпеку місцевих жителів.
Наукові праці
- «Клініка і профілактика розривів промежини при пологах» (1940).
- «Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани» (1954, посмертно).
- Вшанування пам’яті
1950 – постановою Ради Міністрів УРСР ім’я Буйка присвоєно Київському НДІ охорони материнства і дитинства.
Бобровська Галина Дмитрівна (1910 – 1980) – український невропатолог, кандидат медичних наук.
Народився в місті Курськ, 1929 – закінчила медичну профшколу; працювала медсестрою, згодом – помічником лікаря в лікарні Жовтневої залізниці (Ленінград). 1931 – вступила до Першого Ленінградського медичного інституту.
Згодом перевелася до Першого Київського медичного інституту, який закінчила з відзнакою (1936). 1936–1939 – аспірантка кафедри нервових хвороб.
Професійна діяльність
- 1939–1941 – лікар і науковий співробітник Київського психоневрологічного інституту.
- 1941 – мобілізована до армії: помічник начальника евакопункту №27 у Києві, лікар-невропатолог військового шпиталю.
- 1941–1944 – перебувала в евакуації.
- 1944 – захистила кандидатську дисертацію «Епілептичні синдроми при пухлинах головного мозку».
- 1944–1957 – асистент кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту.
- 1957–1965 – доцент тієї ж кафедри.
- 1965–1968 – виконувач обов’язків завідувача кафедри.
Науковий керівник неврологічних відділень Київської міської клінічної лікарні №14, консультант багатьох лікарень і поліклінік.
Наукові інтереси та праці
Дослідження: мозковий кровообіг, патологія нервової системи при цукровому діабеті, ревматизмі та інтоксикаціях.
Ініціатива встановлення Всесвітнього дня профілактики остеопорозу належить Національному товариству остеопорозу Великобританії та ВООЗ. Відзначається він щорічно 20 жовтня, починаючи з 1999 р. Його метою є підвищення глобальної поінформованості суспільства щодо профілактики, діагностики та лікування остеопорозу і метаболічних захворювань кісток.
Остеопороз – це системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням маси кісток та порушенням мікроархітектури кісткової тканини, що призводить до підвищення їх крихкості та високого ризику переломів. Втрата кісткової тканини є нормальною частиною старіння, але у деяких людей вона відбувається раніше, ніж зазвичай.
Факторами ризику розвитку остеопорозу і перелому кісток є:
- часті переломи раніше;
- сімейний анамнез остеопорозу;
- вік старше 65 років;
- жіноча стать;
- індекс маси тіла 20 кг/м2 або маса тіла <57 кг;
- системний прийом глюкокортикоїдів понад 3 міс;
- гіподинамія, куріння, зловживання алкоголем;
- наявність деяких захворювань ендокринних (цукровий діабет 2-го типу), аутоімунних (целіакія), онкологічних, а також порушення всмоктування в кишечнику і порушення травлення, ревматоїдний артрит;
- належність до білої раси.
Кожна третя жінка старше 50 років і кожен п’ятий чоловік страждають остеопорозом. За даними ВООЗ остеопороз, як причина інвалідності та смертності хворих, займає четверте місце після захворювань серцево-судинної системи, онкологічної патології та цукрового діабету. Остеопороз може посилювати перебіг атеросклерозу і підвищувати ризик ускладнень. Через зниження мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Одне з найбільш складних наслідків остеопорозу – перелом шийки стегна.
Для профілактики остеопорозу необхідно вести активний спосіб життя; відмовитись від шкідливих звичок, правильно харчуватись. Корисними будуть будь-які вправи з навантаженням, але особливо ходьба, біг, стрибки і танці. Натомість плавання не допоможе, оскільки у воді осьове навантаження на кістки практично відсутнє. Ефект фізичної терапії ґрунтується на тісному зв’язку працюючих м’язів з нервовою системою, кістками, обміном речовин, внутрішніми органами. Щодо їжі, то слід вживати продукти з високим вмістом кальцію, вітаміну D, магнію, фосфору, білка. Обов’язково слід відмовитись від куріння і зловживання алкоголем.