Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
105 років від дня народження фтизіатра, доктора медичних наук, професора Володимира Петровича Рудіна (1912-1977)
Фтизіатр, доктор медичних наук, професор (1949), завідувач кафедри туберкульозу Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1948-1960).
Закінчив Мінський медичний інститут (1933). З березня 1934 р. по серпень 1941 р. трудова діяльність В.П. Рудіна проходила в Ялтинському науково-дослідному інституті туберкульозу, де він був інтерном, науковим, а потім старшим науковим співробітником. З 1946 по 1948 рр. працював доцентом на кафедрі туберкульозу Львівського медичного інституту. Одночасно за сумісництвом був заступником директора з наукової частини Львівського інституту туберкульозу. В 1947 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук “О лечении туберкулеза легких холодными воздушными ваннами”.
У серпні 1948 р. за конкурсом був обраний завідувачем кафедри туберкульозу та професором кафедри Київського медичного інституту. Володів великим лекторським талантом. Його лекції для студентів завжди були змістовними та легко сприймалися. Автор близько 100 наукових праць, присвячених таким актуальним питанням фтизіатрії, як вікова реактивність організму хворих на туберкульоз, особливості діагностики, клініки, патогенезу, лікування туберкульозу в юнаків, літніх осіб, туберкульозний менінгіт і нові методи кліматотерапії туберкульозу.
Наукові праці: “Аеротерапія хворих на туберкульоз в холодному півріччі на південному березі Криму” (1940); “Раннее распознавание и лечение туберкулеза легких” (1942); “Туберкулез (кортико-висцеральная патология и терапия)” (1951).
65 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Олега Івановича Євтушенка (1952)
Онколог, доктор медичних наук (2003), професор кафедри онкології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2004), член Європейської асоціації досліджень раку (EACR) та Європейського товариства хірургів онкологів (ESSO).
Закінчив Тернопільський державний медичний інститут (1975). Учень професора І.П. Дєдкова.
Розробляє комбіновані методи лікування хворих на рак ободової кишки, діагностики злоякісних пухлин товстої кишки.
Автор понад 150 наукових праць і 42 авторських свідоцтв та патентів України.
Наукові праці: “Сучасна діагностика та лікування хворих на рак ободової кишки” (2004); “Комбіновані методи лікування хворих на рак ободової кишки” (2004); “Кріохірургічне лікування хворих на рак ободової кишки” (2008); “Онкологічна проктологія” (2012).
Щорічно 8 серпня у багатьох країнах світу відзначають День офтальмології. Це професійне свято лікарів, які лікують різні захворювання очей. Завдяки офтальмологам ми маємо можливість бачити і сприймати навколишній світ у всіх його неповторних відтінках і кольорах, адже відомо, що до 90% інформації людина отримує через зір.
Лікарі-офтальмологи щодня стикаються з патологіями органу зору різного ступеня тяжкості. Деякі захворювання очей можуть протікати абсолютно безсимптомно, тому завдання офтальмолога дуже відповідальне – виявити ці захворювання якомога раніше і зберегти зір. Глаукома залишається однією з найпоширеніших причин втрати зору у світі. Це небезпечне захворювання очей, яке проявляється періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним ураженням зорового нерва, що призводить до необоротної втрати зору.
У День офтальмології ми хочемо привітати всіх офтальмологів з професійним святом. Бажаємо їм успіхів у праці, міцного здоров’я, достатку та Перемоги!
145 років від дня народження лікаря-терпевта, доктора медицини, професора Олександра Альфреда Карловича Зіверта (1872-????)
Терпевт, доктор медицини (1906), професор, завідувач кафедри факультетської терапії Київського медичного інституту (1920-1921).
На фресці Мікеланджело у Ватикані, правиця Бога вказує на ліву руку Адама. Де в чому це символічно, бо Мікеланджело, який був шульгою від природи, з юних років привчав себе працювати правою рукою. Більшість малюнків він робив правою, втім ліву руку використовував для робіт, що вимагали сили, як різьблення по мармуру.
Джерело: CLINICAL ANATOMY, volume 31, number 5, july 2018 https://doi.org/10.1002/ca.23203
95 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук, професора Олексія Івановича Марченка (1922)
Стоматолог, доктор медичних наук (1967), професор (1967), завідувач кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології з курсом дитячої стоматології Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1977-1988).
Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1951), працював асистентом кафедри терапевтичної стоматології. Від 1959 до 1973 рр. керував Одеським НДІ стоматології. У 1966 р. захистив докторську дисертацію “Исследование физиологических механизмов всасывания слизистой оболочкой полости рта и языка”. Організатор і перший завідувач кафедри терапевтичної стоматології Одеського медичного інституту (1960-1977). У 1994 р. організував кафедру терапевтичної стоматології в Київському медичному інституті Української асоціації народної медицини.
Наукові дослідження з проблем лікування періодонтиту, вивчення анаеробної мікрофлори порожнини рота, кандидозів слизової оболонки порожнини рота, застосування фітопрепаратів у стоматології. Учні: Р.Г. Синіцин, Ю.А. Федоров, Т.Н. Варава та ін.
Автор понад 260 наукових праць, зокрема 12 монографій, 14 авторських свідоцтв на винаходи.
Наукові праці: “Клиника и лечение периодонтитов” (1958); “Кандидозы слизистой оболочки полости рта” (1978); “Фармакотерапия в стоматологии” (1986); “Лечение заболеваний в детской терапевтической стоматологии” (1988).