Календар медицини

Це міжнародний день, що був запропонований організацією “Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі”. Він відзначається в річницю дня бомбардування японського міста Хіросіми 6 серпня 1945 р.

Цей день у певному сенсі є символічним і слугує для нагадування про цю людську трагедію, про роль лікарів у боротьбі за мир і в запобіганні війни загалом. Організація відзначає цей день своєю повсякденною роботою.

Ця організація виникла в 1980 р. у Франції в результаті відокремлення від іншої відомої міжнародної організації “Лікарі без кордонів”. Відтоді великі відділення “Лікарів світу” з’явилися в дванадцяти країнах.

У всьому світі регулярно здійснюються терористичні акти та насильство, внаслідок чого багато невинних людей стають інвалідами на все життя. При цьому від лікарів вимагається не тільки уміння надати правильну медичну допомогу, але й довготерпіння, гуманність, любов до пацієнта. Адже часом добре слово та розуміння можуть бути ціннішими за будь-які ліки.

Ліндстрем Олександр Андрійович (1858-1920) гістопатолог, дерматовенеролог, відомий спеціаліст в галузі сифілідології та шкірних хвороб, доктор медицини (1892), викладач Київської фельдшерської школи, завідувач дерматовенерологічного кабінету лікарні Київського благочинного товариства.

З 1884 р. працював у Київському військовому госпіталі на посадах молодшого ординатора (1884-1897), старшого ординатора (з 1897 р.) та водночас (1988) виконував обовʼязки старшого лікаря Киівського міського арсеналу.

З 1892 р. працював у Університеті св. Володимира (м. Київ), зокрема на посаді приват-доцента клініки кірних та венеричних хвороб (з 1896 р.); водночас працював на посаді інспектора класів у Київськії військово-фельдшерській школі, очолював дерматологічний кабінет лікарні Київського благочинного товариства (з 1998 р.).

У 1890-1892 рр. удосконалювався у Військово-медичній академії (м. С.- Петербург). У 1892 р. захистив докторську дисертацію «К патологической анатомии склеродермии»; член Товариства київських лікарів (1896) та Фізико-математичного товариства при Університеті св. Володимира (1897); з 1908 р. – завідувач кафедри систематичного та клі-нічного вчення про шкірні й сифілітичні хвороби ме-дичного факультету Томського університету.

Автор близько 20 наукових публікацій. Основні напрями нау-кової діяльності: сифілідологія, дослідження етіології й патогенезу та опрацювання лікування хвороб шкіри, дослідження звʼязку шкірних хвороб із нервовою сно-темою, вивчення нервової форми прокази; обстоював улаштування притулків для хворих на проказу, у яких вони могли б отримувати належний догляд.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Л.О.  Ліндстрема, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. К вопросу о заразительном моллюске (1987)
2. Случай бугорковой проказы (1903)
3. Случай колтуна (1903)
4. Шесть случаев внеполового заражения сифилисом

Щорічно 8 серпня у багатьох країнах світу відзначають День офтальмології. Це професійне свято лікарів, які лікують різні захворювання очей. Завдяки офтальмологам ми маємо можливість бачити і сприймати навколишній світ у всіх його неповторних відтінках і кольорах, адже відомо, що до 90% інформації людина отримує через зір.

Лікарі-офтальмологи щодня стикаються з патологіями органу зору різного ступеня тяжкості. Деякі захворювання очей можуть протікати абсолютно безсимптомно, тому завдання офтальмолога дуже відповідальне – виявити ці захворювання якомога раніше і зберегти зір. Глаукома залишається однією з найпоширеніших причин втрати зору у світі. Це небезпечне захворювання очей, яке проявляється періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним ураженням зорового нерва, що призводить до необоротної втрати зору.

У День офтальмології ми хочемо привітати всіх офтальмологів з професійним святом. Бажаємо їм успіхів у праці, міцного здоров’я, достатку та Перемоги!

Бабич Борис Карлович (1903-1966) ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1940), професор (1941). Учасник 2-ї світової війни.

Борис Карлович закінчив Харківський медичний інститут (1927). Працював військовим лікарем на Чорноморському військовому флоті (1927-1929); від 1936 – старший науковий співробітник Українського НДІ ортопедії і травматології в Харкові; 1944-1952 – завідувач кафедри ортопедії і травматології Київського інституту вдосконалення лікарів. Виконував обов’язки головного ортопеда-травматолога МОЗ УРСР (1947-1952), керівника клініки травматології Українського НДІ ортопедії та травматології (1960-1966).

Основні напрями наукових досліджень: проблеми кістково-суглобового туберкульозу, формування післяампутаційних кукс, травматичні вивихи та переломи. Вперше в СРСР запропонував антибактеріальний функціональний метод лікування кістково-суглобового туберкульозу.

Наукові праці: “О шпорах пяточной кости” (1941); “Травматические вывихи” (1951); “Амбулаторное лечение переломов” (1952); “Аутоиммунотерапия при костно-суставном туберкулезе” (1958); “Основы комплексной функциональной терапии при костно-суставном туберкулезе” (1965); “Травматические вывихи и переломы: механизм, клиника и лечение” (1968).

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Б.К. Бабича, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Амбулаторное лечение переломов (1952)
2. Основы комплексной функциональной терапии при костно-суставном туберкулезе (1965)
3. Травматические вывихи (1951)

Відзначається щорічно в другу неділю серпня відповідно до Указу Президента України № 1035/2001 від 01.11.2001 р.

Термін “ветеринар” походить від латиноамериканського слова й означає людину, яка робить тварину знову “працюючою”. Ветеринарна наука свідчить, що близько 61% усіх збудників хвороб у людей приходять від тварин. У певних ситуаціях у ветеринарів може бути дуже небезпечна робота. Відзначають вагомий внесок працівників ветеринарної медицини в забезпечення ветеринарного й епізоотичного добробуту, ветеринарно-санітарної безпеки продуктів тваринництва й охорони навколишнього середовища.

У цей день традиційно згадують відомий вислів: “Медицина лікує людину, а ветеринарія оберігає людство”. І це невипадково: саме завдяки роботі ветеринарів вдається запобігати епідеміям серед свійської худоби, які в іншому випадку могли б призвести до найтяжчих наслідків — аж до масштабного голоду та поширення небезпечних захворювань серед людей.

Гебеш Василь Васильович (1938) інфекціоніст, доктор медичних наук (1983), професор (1991), завідувач кафедри інфекційних хвороб Київського інституту удосконалення лікарів (1988-2010).

Василь Васильович закінчив Ужгородський університет (1962). Працював лікарем. Від 1965 – у Київському НДІ інфекційних хвороб: від 1983 – завідувач відділу інфекційних хвороб; від 1988 – завідувач кафедри інфекційних хвороб Київської медичної академії післядипломної освіти.

Вивчав патогенез, проблеми лікування та наслідки менінгітів, гострих кишкових інфекцій, вірусних гепатитів і лептоспірозів.

Наукові праці: “Вірусні менінгіти” (1976); “Довідник з диференційної діагностики інфекційних захворювань” (1983, 1986); “Цитокінова теорія патогенезу інфекцій та принцип лікування хворих” (1998); “Эффективность арбидола в комплексном лечении больных гриппом” (2003); “Імуностимулювальна дія препаратів антиоксидантної групи та їх роль у лікуванні й профілактиці інфекційних хвороб” (2003).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферати дисертацій В.В. Гебеша «Лечение и исходы острой дизентерии» (1982); «Клиника, лечение и последствия вирусных серозных менингитов» (1968)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Гебеша В.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Вирусные менингиты (1976)
2. Застосування препарату “Ентеросгель” у комплексному лікуванні хворих на інфекційні захворювання (2006)
3. Современные методы диагностики TORCH-инфекций (2005)