Календар медицини

У вересні 2001 р. в Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. З 2003 р. 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем дитини, що хвора на рак. Основна мета цього дня – покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб. В Україні відзначається з 2003 р.

70 років від дня народження офтальмолога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Наталії Володимирівни Пасєчнікової (1950)

Офтальмолог, член-кореспондент НАМН України (2012), доктор медичних наук (2003), професор (2005), заслужений лікар України (1998), директор ДУ “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України” (з 2004), професор кафедри офтальмології Одеського державного медичного університету (з 2007).

Один з відомих учених в офтальмології. Основні напрями наукової діяльності присвячені експериментальним і клінічним дослідженням у галузі розробки та застосування лазерних методів для лікування захворювань ока: селективний вплив лазерного випромінювання на структури хоріоретинального комплексу, дослідження з застосування лазерного фемтосекундного лазера в лікуванні захворювань заднього відрізку ока, розробка біоеквіваленту рогівки та пошук нових матеріалів для її біологічного покриття, дослідження методів високочастотного електрозварювання біологічних тканин в офтальмології. Заснувала новий напрям у використанні лазерного випромінювання – селективний вплив на структури хоріоретинального комплексу, а також вперше в Україні впровадила транспупілярну термотерапію та лікування ретинопатії недоношених. З ії ініціативи в Україні організована невідкладна допомога дітям із цією патологією. У контексті розвитку новітніх лазерних технологій під її керівництвом вивчена, розроблена та впроваджується в практику антимікробна фотодинамічна терапія.

Наукові праці: “Лазерное лечение при патологии глазного дна” (2007); “Тканесохраняющая высокочастотная электросварочная хирургия” (2009); “Первичная глаукома. Новый взгляд на старую проблему” (2010); “Диабетическая макулопатия. Современные аспекты патогенеза, клиники, диагностики, лечения” (2010); “Результаты клинико-морфологического исследования экспериментального применения имплантов на основе поперечносшитого коллагена в качестве аналога донорской роговицы” (2011); “Инфракрасная диагностика в офтальмологии” (2014).

100 років від дня народження анатома, доктора медичних наук, професора Ігоря Євгеновича Кефелі (1920-1980)

Анатом, доктор медичних наук (1967), професор (1967). Закінчив Київський медичний інститут (1944), де й працював завідувачем (1971-1978), професором (1978-1980) кафедри анатомії. Вивчав васкуляризацію центральної нервової системи, мікроциркуляторне русло функціонально різних органів.

Наукові праці: “К анатомии лимфатических сосудов наружных мышц глаза” (1958); “Левостороннее положение нижней полой вены” (1961); “Атлас схем по анатомии человека” (1963); “Соотношение нервных клеток и капилляров спинного мозга человека” (1974).

95 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Владилена Юхимовича Кушніра (1925-2006)

Терапевт, доктор медичних наук (1973). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1952), де й працював: професор кафедр факультетської терапії та шпитальної терапії № 1.

Основні наукові праці були присвячені проблемам гастроентерології.

Наукові праці: “О единстве язвенной болезни” (1979); “Классификация язвенной болезни” (1981); “Язвенная болезнь” (1983); “Взаимосвязь язвенного пораже­­ния двенадцатиперстной кишки и функ­­ционального состояния печени” (1985); “Неспецифический язвенный колит” (1986).

95 років від дня народження фармаколога, доктора хімічних наук, професора Ніни Павлівни Максютіної (1925-2015)

Фармаколог, доктор хімічних наук (1972), професор (1972), заслужений діяч науки і техніки України (2005). Закінчила Харківський фармацевтичний інститут (1948). У 1948-1966 працювала в Харківському науково-дослідному хіміко-фармацевтичному інституті; 1966-1992 – завідувач, 1992-1999 – професор кафедри фармацевтичної хімії й фармакогнозії, від 2000 – професор кафедри конт­ролю якості і стандартизації лікарських засобів Національної медичної академії післядипломної освіти; водночас у 1999-2002 – завідувач секції фармакогнозії та ботаніки кафедри фармації, від 2003 – професор кафедри фармакогнозії і ботаніки Національного медичного університету (обидва – Київ).

Наукові дослідження були присвячені створенню лікарських засобів на основі лікарських рослин і фармацевтичному аналізу; вивченню серцевих глікозидів. Авторка препаратів “Плантоглюцид”, “Бероксан”, “Вітапектин” тощо.

Наукові праці: “Анализ фармацевтических пре­паратов и лекарственных форм” (1976); “Методы анализа лекарств” (1984); “Фитотерапия в комплексном лечении заболеваний внутренних органов” (1991); “Розробка нового кардіопротектора корвітин для ін’єкцій” (1998); “Ви­вчення жирнокислотного складу ліпідного комплексу кипрею вузьколистого (Іван-чаю)” (2010).

145 років від дня народження патологоанатома, доктора медицини, професора Івана Трохимовича Титова (1875-1949)

Патологоанатом, доктор медицини (1904), професор (1913), академік АН БРСР, заслужений діяч науки БРСР, завідувач кафедри патологічної анатомії і гістології Жіночого медичного інституту (1913-1920), завідувач кафедри патологічної анатомії (1920-1922) та голова Вченої ради Київського медичного інституту, з 1923 очолював кафедру патологічної анатомії медичного факультету Білоруського університету. Закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира (1898).

Наукові праці: “Случай белой флегмоны” (1899); “Об эхинококке костей” (1907); “К казуистике аппендицита на почве инородных тел” (1914).