Календар медицини

95 років від дня народження нейрохірурга, доктора медичних наук Вадима Пилиповича Тушевського (1925-2001)

Нейрохірург, доктор медичних наук (1978), провідний науковий співробітник НДІ нейрохірургії (з 1992).

Наукові праці були присвячені ультраструктурній організації пухлин центральної нервової системи, проблемам набряку та дислокації мозку.

85 років від дня народження фармаколога, доктора медичних наук, професора Стелли Борисівни Французової (1935)

Фармаколог, доктор медичних наук (1978), професор (1992), завідувачка лабораторії патофізіології та експериментальної фармакології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (з 1976).

Наукові праці присвячені механізмам дії лікарських засобів різних фармакологічних груп.

80 років від дня народження вченого в галузі органічної та фармацевтичної хімії, організатора вищої медичної освіти в Україні, академіка НАМН України, доктора фармацевтичних наук, професора Бориса Семеновича Зіменковського (1940)

Академік НАМН України (2017), доктор фармацевтичних наук (1978), професор (1980), заслужений працівник вищої школи України (1985), заслужений професор ЛНМУ імені Данила Галицького (2007), завідувач кафедри органічної і біоорганічної хімії (з 1978), декан фармацевтичного факультету (1972-1979), проректор з навчальної роботи (1979-1998), завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії (1997-2016), професор кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії (з 2016), ректор Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (з 1998).

Відомий учений у галузі фармацевтичної й органічної хімії. Ним зроблений суттєвий внесок у розвиток хімії гетеро- та макрогетероциклічних сполук, вивчення зв’язку “структура-дія”, пошук нових фізіологічно активних сполук і створення низки лікарських засобів; започатковані піонерські роботи в Україні з віртуального синтезу з використанням методів квантової хімії. Вагомим є його внесок у вивчення хімії тіазолідинів і, особливо, в розробку методів синтезу та перетворень біциклічних неконденсованих шестичленних аналогів тіазолідинів-1,3-тіазанів та одержання нових цікавих макрогетеропохідних на їх основі, зокрема, похідних нових хімічних класів з надзвичайно цікавими властивостями, серед яких чутливі реагенти, біостимулятори рослин, антимікробні, протигрибкові, противірусні речовини, сполуки з протипухлинною дією тощо. Під його керівництвом виконуються роботи з раціонального конструювання можливих ліків.

Наукові праці: “Синтез, деякі перетворення та властивості біциклічних неконденсованих алкілен (арилен)біс-(1,3-тіазан-4-онів” (1999); “4-тіазолідони. Хімія, фізіологічна дія, перспективи” (2004); “4-thiazolidones: current status and perspectives for modern Organic and Medicinal Chemistry” (2004); “Synthesis and anticancer activity of novel 2-thioxo-4-thiazolidinones with benzothiazole moieties” (2009); “Synthesis of 5-arylidene-2-amino-4-azolones and evaluation of their anticancer activity” (2010); “Вивчення взаємозв’язку “структура-протипухлинна активність” похідних 4-тіазолідонів методами регресійного аналізу та класифікаційного моделювання” (2012); “Synthesis and evaluation of anticancer activity of 5-ylidene-4-aminothiazol-2-(5H)-one derivatives” (2015); “Synthesis, anticancer and antiviral activities of novel thiopyrano[2,3-d]thiazole-6-caraldehydes” (2016); “Differential pro-apoptotic effects of synthetic 4-thiazolidinone derivative Les-3288, doxorubicin and temozolomide in human glioma U251 cells” (2017).

120 років від дня народження патофізіолога, геронтолога, доктора медичних наук, професора, академіка АМН СРСР Миколи Миколайовича Горева (1900-1992)

Патофізіолог, геронтолог, доктор медичних наук (1946), професор (1946), академік АМН СРСР (1953), заслужений діяч науки УРСР (1951). Закінчив Іркутський університет (РФ, 1926), де й працював (до 1931); у Хабаровському медичному інституті (РФ): завідувач кафедри патофізіології (1931-1934); Київському інституті експериментальної біології і патології (від 1953 – у складі Інституту фізіології АН УРСР): завідувач відділу кровообігу і дихання (1934-1960); одночасно – у Київському стоматологічному інституті: завідувач кафедри патофізіології (1945-1954) та Українському НДІ туберкульозу (нині Інститут фтизіатрії і пульмонології, Київ): завідувач лабораторії патофізіології (1955-1958); відтоді – в Українському НДІ геронтології (Київ): 1961 – директор, 1962-1977 – завідувач, 1977-1992 – науковий консультант лабораторії патофізіології.

Наукові дослідження були присвячені шоку, гіпертонічній хворобі, інфаркту міокарда, атеросклерозу. Розробив низку моделей гіпертонії; вивчав роль різних відділів нервової системи, ниркового фактора, ендокринних залоз, віку у виникненні та розвитку гіпертонії.

Наукові праці: “Очерки изучения гипертонии” (1959); “Экспериментальный атеросклероз и возраст” (1972); “Цитотоксические повреждения сердца и кардиогенный шок” (1977); “Возраст, гипертензия и атеросклероз” (1988).

Всеукраїнський день психолога представники цієї професії можуть відзначати 23 квітня. У наше століття психологія стала надзвичайно популярною. Нею цікавляться не тільки на науковому, а й на побутовому рівні. Це унікальне значення психології передбачив ще Жан Піаже, який став найвідомішим психологом свого часу.

За останнє сторіччя психологія пройшла дуже стрімкий шлях розвитку. Вона була офіційно визнана як наука тільки в 1879 році. Але за минулий час психологи всього світу змогли накопичити величезний багаж знань про суть людини, її стани та почуття, самопізнання та соціальні ролі.

Поява Всеукраїнського дня психолога теж цілком виправдана, оскільки в Україні психологія є однією з ключових наук. Сьогодні психологи працюють не тільки в медустановах, а й у навчальних закладах, оскільки рішення психологічних проблем людини вважається базовим у процесі її особистісного становлення.

На фото: Андрій Козинчук, психолог

Проведення Тижня імунізації покликане привернути увагу громадськості до імунізації як одного з головних профілактичних заходів, що дозволяють вберегти людство від інфекційних захворювань. ВООЗ наполегливо рекомендує родинам обов’язково вакцинувати дітей проти смертоносних хвороб.

За даними ВООЗ, імунізація дозволяє щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів випадків смерті від дифтерії, правця, кашлюку, кору, свинки та краснухи. Кількість дітей, які вчасно отримують вакцину, зростає, зокрема завдяки старанням ВООЗ і оголошеного нею Тижня імунізації.

Метою Глобального плану дій ВООЗ відносно вакцин є гарантування до 2020 року кожній людині захисту від інфекцій, які можливо попередити методом імунізації. На національному рівні країни мають забезпечити охоплення щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця 80 % відповідного населення, впровадити одну чи більше нових вакцин, ліквідувати поліомієліт, кір, краснуху, правець у матерів і новонароджених.