Календар медицини

95 років від дня народження онколога, патоморфолога, доктора медичних наук, професора Калерії Павлівни Ганіної (1926-2001)

Онколог, патоморфолог, доктор медичних наук (1964), професор (1966), заслужений діяч науки УРСР (1986). Закінчила Московський медичний інститут (1949). Працювала в Рязанському медичному інституті (РФ; 1949-1954); Інституті експериментальної патології та терапії раку АМН СРСР (Москва; 1955-1958); старшим науковим співробітником Київського науково-дослідного рентґено-радіологічного та онкологічного інституту (нині Інститут онкології АМНУ; 1958-1960); від 1960 – в Інституті експериментальної патології, онкології і радіології НАНУ (Київ): завідувач лабораторії гістоцитохімії (1964-1971), завідувач відділу цитогенетики пухлин (1971-1992), 1992-1999 – провідний науковий співробітник, з 1999 – почесний професор.

Засновниця наукового напряму – цитогенетичної діагностики передпухлинних і пухлинних процесів людини. Досліджувала зміни спадкового апарату соматичних клітин унаслідок малігнізації та при виявленні рівня анаплазії розвиненої пухлини. У співавторстві з Р. Кавецьким сформулювала положення про цитологічну реактивність організму-носія пухлини, на основі якого розроблені комплекси діагностичних показників.

Наукові праці: “Морфология и патогенез опухолей яичка” (1964); “Цитогенетическая диагностика в онкоморфологии” (1980); “Цитоморфология и цитогенетика железистой гиперплазии и рака эндометрия” (1990); “Цитологическая реактивность онкологического больного” (1995); “Кольпоцервикоскопия” (1997).

95 років від дня народження фтизіатра, доктора медичних наук, професора Миколи Степановича Пилипчука (1926-1996)

Фтизіатр, доктор медичних наук (1963), професор (1964). Закінчив Київський медичний інститут (1952). Працював на посадах асистента, доцента, завідувача (1960-1996) кафедри фтизіатрії (з 1983 – кафедра фтизіатрії з курсом пульмонології), проректора з лікувальної роботи (1965-1970) Київського медичного інституту.

Основні напрями наукових досліджень: розробка способів діагностики захворювань легень, підвищення ефективності антибактеріальної терапії та модифікація хірургічних методів лікування хворих на туберкульоз легень; розробив методику внутрішньовенного введення протитуберкульозних препаратів, поглибив вчення про відновлення життєво важливих функцій організму після операцій на легенях, створив новий напрям у вивченні та застосуванні аерозольтерапії, про стан сурфактантної системи легень, мукоциліарного апарату, аерогематичного бар’єру при захворюваннях органів дихання, запропонував засоби неспецифічної терапії туберкульозу й усунення побічних реакцій на антимікобактеріальні препарати.

165 років від дня народження педіатра, доктора медицини, професора Івана Віссаріоновича Троїцького (1856-1923)

Педіатр, доктор медицини (1883), професор. Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1878). У 1885-1890 працював на посадах ординатора “Києво-кирилівських богоугодних закладів” і лікаря в Подільському денному притулку; від 1886 – приват-доцент Університету св. Володимира (читав курс лекцій з педіатрії та проводив практичні заняття зі студентами, не отримуючи за це платні); у 1891 заснував у Києві благодійне Товариство надання допомоги хворим дітям; у 1896-1903 керував облаштуванням і був директором літніх дитячих санаторіїв у Києві; у 1902-1919 – професор, завідувач кафедри педіатрії Харківського університету, а в 1919-1923 – керівник організованої ним кафедри педіатрії Катеринославського університету; ініціатор будівництва в Харкові першої дитячої університетської клініки, створення лабораторій і діагностичних кабінетів; організував навчання студентів не тільки в амбулаторних умовах, але й біля ліжка хворого; за його ініціативи були організовані товариства дитячих лікарів у Києві (1900) та Харкові (1912), створений відділ Союзу боротьби з дитячою смертністю в Харкові (1906); організував у Києві та Харкові кабінети безкоштовної видачі знезараженого коров’ячого молока “Крапля молока”; зазначені заклади працювали за принципом “Имущим – за деньги, бедным – бесплатно”.

Наукові праці були присвячені фармакології, антенатальній профілактиці, гігієні дітей, етіології та патогенезу дитячих інфекційних захворювань.

165 років від дня народження гігієніста, доктора медицини, заслуженого ординарного професора Володимира Дмитровича Орлова (1856-1915)

Гігієніст, доктор медицини (1886), заслужений ординарний професор. Закінчив медичний факультет Казанського університету (1878). З 1878 – понадштатний асистент гігієнічного кабінету Казанського університету; у 1894-1895 вдосконалювався з гігієни в Харківському університеті під керівництвом професора О.І. Якобі; у квітні 1895 призначений понадштатним лаборантом гігієнічного кабінету, а в жовтні того ж року – приват-доцентом по кафедрі гігієни Казанського університету; у 1893-1914 – завідувач кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики Університету св. Володимира; організував лабораторні заняття для студентів (1894); у 1903 ввів доцентський курс з епідеміології, медичної статистики і суспільної медицини; заслужений ординарний професор; неодноразово удосконалювався з хімії та бактеріології в закордонних університетах.

Наукові праці в початковий період присвячені дослідженню нічліжних притулків м. Казані, про “голодний хліб”; у київський період – питанням гігієни води та водопостачання.

Міжнародний День розсіяного склерозу був встановлений Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу з метою інформування про проблему розсіяного склерозу, а також розширення глобального руху організацій РС й об’єднання національних і регіональних організацій, пошуку джерел фінансування глобального руху з проблем розсіяного склерозу.

Відзначається “Міжнародний День розсіяного склерозу” щорічно в останню середу травня.

Розсіяний склероз – це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок, що призводить до порушення відповідних функцій організму. Вона характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації – втрати мієліну, білої жирової речовини, що покриває аксони – нервового волокна.

Ця проблема є настільки поширеною та болючою для всього цивілізованого світу, що вчені, не покладаючи рук, працюють над створенням ліків, які могли б щонайменше ефективно уповільнювати захворювання. Крім того, досі не створено засобів профілактики розсіяного склерозу – в цьому напрямі також тривають наукові дослідження. Досі існують проблеми з раннім виявленням хвороби – в багатьох випадках лікарі можуть повідомити пацієнтові остаточний діагноз лише тоді, коли нервова система уражена достатньо сильно. Клінічні дослідження різних засобів тривають в усьому світі, деякі з них проводяться і в Україні.

Міжнародний день дій за жіноче здоров’я відзначається у всьому світі 28 травня, починаючи з 1987 року. Головною метою цього дня є сприяння сексуальному та репродуктивному здоров’ю та правам жінок у всьому світі.

З метою поширення наукової інформації та популяризації медичних знань Національна наукова медична бібліотека України експонує тематичну книжкову виставку “До Всесвітнього дня здоров’я жінок”. В експозиції представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії та практичні посібники, де розглядаються питання наукового та практичного розв’язку сучасних проблем здоров’я жінки. Висвітлені питання традиційних і комплементарних методик профілактики та лікування, загальної гігієни й екології людини, оздоровчого харчування, естетичної косметології тощо.

Рощин, Александр Анатольевич. Популярная психиатрия / А. А. Рощин. – Киев : Проф. изд. Украина, 2020. – 247 с.
З великим задоволенням представляємо Вам, шановні користувачі, книгу, через яку ви зможете познайомитися з доволі загадковою галуззю медицини – психіатрією, що вивчає соматичні захворювання (захворювання тіла) та психосоматичні захворювання (захворювання душі).

Макдонах, Барри. Вызов. Конец тревожности и паническим атакам : пер. с англ. / Б. Макдонах. – Киев : Мультиметод, 2021. – 259 с.
За допомогою цього керівництва ви дізнаєтесь: як зупинити напади паніки та припинити відчувати тривогу, контролювати свої думки, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і вільним життям.

Скерлок-Дюрана, Сюзанна. Верни себе свое тело. Исцеление от травмы и пробуждение мудрости вашего тела : пер. с англ. / С. Скерлок-Дюрана. – Киев : Мультиметод, 2019. – 187 с.
Авторка у своїй роботі розкриває мудрість людського тіла, його безмежну всесильність. Це книга-путівник, як жити тут і тепер.

Ворник Б. М. Женская сексология и сексопатология : рук. для врачей / Б. М. Ворник, О. В. Ромащенко, М. И. Коган. – 2-е изд., доп. – Киев : Семья, 2016. – 365 с.
Представляємо керівництво, де детально описані прояви сексуальності та партнерських відносин, поняття про норму, гармонію та дисгармонію.

Кашуба, Микола Олексійович. Азбука здоров’я : посібник для самостійної роботи студентів з окремих розділів предмета “Загальна гігієна та екологія людини” / М. О. Кашуба. – Тернопіль : Укрмедкн., 2019. – 247 с.
Регулярний догляд за собою і своїм здоров’ям, здоровий спосіб життя, основи здорового глузду в харчуванні, фізичні та розумові навантаження, бути на крок попереду хвороби – це питання, котрі розглядає М.О. Кашуба у своєму посібнику.

Фітотерапія інсомнії : навч. посіб. / В. І. Кривенко [та ін.]. – Вид. 2-е, допов. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018. – 255 с.
Авторський колектив у посібнику наводить відомості щодо застосування в медичній практиці фітолікування порушень сну та безсоння традиційними методами, а також надає характеристику 75 рослинам, що виявляють лікувальну снодійну дію. Автори дають можливість приєднатися до накопиченої століттями мудрості людства. Навчать читача власноручно виготовляти лікувальні соки, настої, відвари.

Дієтологія в косметології : підруч. для студентів закл. вищ. освіти / за ред. О. Г. Башури. – Харків : НФаУ : Золоті сторінки, 2019. – 262 с.
Автори присвятили книгу темі раціонального (здорового) та лікувального харчування. Адже їжа дає енергію, без якої неможливі життя та краса жінки. З цього видання ви дізнаєтесь про основи здорового харчування жінок після 40 років, вагітних і годуючих матерів, особливості харчування в косметології, комплексний науково-практичний напрям, що отримав назву науки про їжу та харчування – нутриціології.