Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
95 років від дня народження хірурга, ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, професора Олега Володимировича Дольницького (1926-2013)
Хірург, ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1968), професор (1976). Закінчив Чернівецький медичний інститут (1952). Працював в Українському НДІ ортопедії (1952-1957). Від 1958 – у Національному медичному університеті: від 1976 – професор кафедри хірургії дитячого віку. Заснував (1964) і відтоді очолював клініку дитячої ортопедії і травматології в одній з дитячих лікарень Києва. Фахівець у галузі дитячої хірургії.
Основні напрями наукових досліджень: мікрохірургія дитячого віку; реконструктивна хірургія вроджених вад розвитку грудної клітки, опорно-рухового апарату при травмах, хірургія кисті в дітей. Вперше застосував мікрохірургічну операцію на плечовому сплетенні в новонароджених при пологових паралічах руки.
Наукові праці: “Послеожоговые деформации у детей и их хирургическое лечение” (1971); “Травматические деформации кисти у детей” (1977); “Врожденные деформации грудной клетки у детей” (1978); “Атлас хирургической патологии у детей” (1981); “Лечение родового паралича верхних конечностей” (1985); “Атлас микрохирургических операций на периферических нервах” (1991); “Дитяча травматологія” (2006).
60 років від дня народження сексопатолога, андролога, доктора медичних наук, професора Ігоря Олексійовича Баб’юка (1961-2019)
Сексопатолог, андролог, доктор медичних наук (1996), професор (2002). Закінчив Донецький медичний інститут (1984). Працював лікарем. У 1993 заснував і керував Центром планування сім’ї та репродукції людини. Від 1997 – головний дитячий і підлітковий сексопатолог Донецького обласного управління охорони здоров’я. Водночас – у Донецькому медичному університеті: від 2000 – завідувач кафедри психіатрії, психотерапії, медичної психології та наркології з курсом сексології факультету післядипломної освіти. Брав участь в організації відділу відновлення репродуктивної функції людини Інституту невідкладної та відновної хірургії АМНУ (Донецьк, 1999).
Наукові дослідження в галузях сексопатології, психології, психотерапії, наркології, андрології, венерології, гінекології, медичної кібернетики.
Наукові праці: “Психические и соматические расстройства в нарушении сексуального здоровья” (2002); “Медична психологія” (2003); “Психотерапия и медпсихология в реабилитации женщин” (2003); “Современная контрацепция” (2004); “Алкогольная и наркотическая зависимость у подростков” (2004); “Криминальная сексология” (2004).
90 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Дмитра Володимировича М’ясоєдова (1931-2020)
Онколог, доктор медичних наук (1985), професор (1988), заслужений діяч науки і техніки України (2006). Закінчив Кишинівський медичний інститут (1955). Працював лікарем. Від 1961 – у Київській медичній академії післядипломної освіти: в 1974-1991 – проректор з навчально-методичної роботи, водночас у 1984-2008 – завідувач, від 2008 – професор кафедри онкології.
Наукові дослідження були присвячені хірургічному та комбінованому лікуванню злоякісних новоутворень шлунково-кишкового тракту з використанням кріодії.
Наукові праці: “Иммуногистохимические методы в диагностике злокачественных опухолей” (1991); “Сучасна діагностика та лікування хворих на рак ободової кишки” (2004); “Справочник по онкологии” (2008); “О показаниях к выполнению подкожной мастэктомии с одномоментным эндопротезированием у больных раком молочной железы” (2011); “Застосування інгібіторів системи гемостазу з метою підвищення безпосередніх та віддалених результатів радикального лікування хворих на рак шлунка та ободової кишки” (2015).
85 років від дня народження біохіміка, доктора біологічних наук, професора, члена-кореспондента НАНУ та АМНУ Надії Максимівни Гулої (1936)
Бiохiмiк, доктор біологічних наук (1977), професор (2002), член-кореспондент НАН України (1991), АМН України (1993). Закiнчила Київський медичний iнститут (1959), де й працювала в 1962-1965. У 1965-1975 – старший науковий співробітник Київського НДІ ендокринологiї та обмiну речовин; від 1975 – в Інституті біохімії НАНУ (Київ, від 1992 – завідувач відділу біохімії ліпідів).
Досліджує біологічно активні сполуки, вітаміни, гормони, біоактивні метаболіти, мембранні ліпіди. Отримала нові дані про механізм дії інсуліну та гідрокортизону на обмін вуглеводів у пентозному шунті в нормі та при патології. Вперше в клітинах нейробластоми відкрила й ідентифікувала N-ацилетаноламіни, вивчила їхню роль у модуляції іон-транспортних систем, описала мембранопротекторний ефект цих сполук. З’ясувала залежність фертильної спроможності сперматозоїдів від їхнього ліпідного складу та роль фосфоліпідів у розвитку деяких видів чоловічої неплідності.
Наукові праці: “Фосфоліпіди сперматозоїдів людини та їх роль у забезпеченні фертильної спроможності” (1993); “Довголанцюгові N-ацилетаноламіни як новий клас біологічно активних регуляторів” (1995); “Effect of dopamine and long-chain N-acylethanolamines on steroidogenesis in rat adrenal gland in vitro” (1998); “Біологічна активність та сигнальні ефекти N-ацилетаноламінів” (2002).
У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові. У резолюції WHA58.13 вони постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 р. народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.
Цього року Всесвітній день донора крові знову проводиться у всьому світі та буде координуватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.
Регулярне донорство омолоджує організм та покращує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози й інших органів травлення. А головне, замислюючись над важливістю донорства, варто пам’ятати – один донор рятує життя трьом людям. Щомиті в усьому світі в людей будь-якого віку та походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями.
Законом передбачено присвоєння донору статусу “Почесного донора України”, якщо він безоплатно здасть кров у кількості 40 разових максимальних доз. Такі особи отримують посвідчення, їм вручається відповідний нагрудний знак.
Посвідчення “Почесний донор України” мають майже 100 тис. донорів, звання “Заслужений донор України” – 60 осіб. А Володимиру Костянтиновичу Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 500 разів, присвоєно звання “Герой України”.
70 років від дня народження терапевта, кардіолога, доктора медичних наук, професора Леоніда Антоновича Стаднюка (1951)
Терапевт, кардіолог, доктор медичних наук (1991), професор. Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1974). Працював на посадах наукового співробітника Київського НДІ кардіології імені М.Д. Стражеска (1977-1992), професора кафедри кардіології і функціональної діагностики (1992-2002), завідувача кафедри терапії та геріатрії (з 2002) Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; директор Державного навчально-методичного геріатричного центру (2005-2016).
Основні напрями наукових досліджень: кардіологія, ехокардіографія.