Календар медицини

95 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Івана Денисовича Танасієнка (1926-1998)

Хірург, доктор медичних наук (1971), професор (1973), заслужений діяч науки УРСР. Закінчив Вінницький медичний інститут (1951). Працював на посадах молодшого наукового співробітника у відділі клінічної хірургії Українського НДІ клінічної медицини імені М.Д. Стражеска (1954-1964), доцента (1964-1973), професора (1973-1974) кафедри Госпітальної хірургії, завідувача кафедри хірургічних хвороб санітарно-гігієнічного факультету та військово-польової хірургії (1974-1994), декана лікувального факультету (1972-1976) Київського медичного інституту.

Наукові праці були присвячені хірургії позапечінкових жовчовивідних шляхів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, мітрального стенозу, патології щитоподібної залози; впровадив у практику оригінальні методи оперативних методик.

65 років від дня народження мікробіолога, доктора медичних наук Олександра Анатолійовича Журила (1956)

Мікробіолог, доктор медичних наук (1998). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1979), де й працював від 1982: у 1995-1996 – доцент; 1996-1997 – доцент Київської медичної академії післядипломної освіти; від 1997 – завідувач лабораторії мікробіології Інституту фтизіатрії і пульмонології АМНУ (Київ).

Наукові дослідження присвячені внутрішньо-лікарняним інфекціям, дисбактеріозам кишечника, розробленню препаратів-еубіотиків, біологічним властивостям збудника туберкульозу, хіміотерапевтичній активності протитуберкульозних препаратів, особливостям індикації й ідентифікації пневмококів і гемофільної палички.

Наукові праці: “Новые селективные агенты для выделения синегнойной палочки” (1991); “Мікробіологічна діагностика туберкульозу в сучасних умовах” (2000); “Ситуація з мультирезистентного та полірезистентного туберкульозу в м. Києві” (2002); “Клинико-бактериологическая диагностика туберкулезных плевритов” (2004); “Современные возможности выявления микобактерий туберкулеза у пациентов с туберкулезным плевритом” (2005).

140 років від дня народження оториноларинголога, доктора медицини Олександра Митрофановича Пучківського (1881-1942)

Оториноларинголог, доктор медицини (1913). Закінчив Військово-медичну академію (1905). Після закінчення академії працював у вушному відділенні Московського військового госпіталю; у 1907-1911 – керівник ЛОР-відділень військових Госпіталів у містах Харків і Владикавказ; з 1911 – у Військово-медичній академії (м. Санкт-Петербург); у 1914-1918 служив лікарем тилового та головного евакопунктів на Румунському фронті; у 1918 його було призначено на посаду головного лікаря Одеського військового Госпіталю й асистента Жіночих медичних курсів; у 1920 організував кафедру оториноларингології в Одеському медичному інституті, якою завідував до 1921; організатор і завідувач кафедри хвороб вуха, горла та носа (1921-1937) Київського медичного інституту; голова Всесоюзного та Всеукраїнського комітетів з вивчення та боротьби зі склеромою верхніх дихальних шляхів. У 1937 репресований за сфабрикованою справою Спілки визволення України; розстріляний у 1942; у 1957 реабілітований.

Основні напрями наукових досліджень: вивчення склероми та туберкульозу верхніх дихальних шляхів, розробка методів хірургічного втручання, питання історії оториноларингології; першим почав викладати оториноларингологію українською мовою та написав перший посібник з оториноларингології українською мовою.

70 років від дня народження пульмонолога, доктора медичних наук, професора Олександра Ярославовича Дзюблика (1951)

Пульмонолог, доктор медичних наук (1990), професор (1996). Закінчив Київський медичний інститут (1974). Відтоді працює в Інституті фтизіатрії і пульмонології АМНУ (Київ): вчений секретар (1981-1991), завідувач відділення технологій лікування неспецифічних захворювань легень (від 1991). Заслужений лікар України (2009).

Розробляє та вдосконалює немедикаментозні методи лікування неспецифічних захворювань легень, а також вивчає проблему застосування антибактеріальної хіміотерапії для їхнього усунення.

Наукові праці: “Бронхоэктатическая болезнь” (1983); “Оптимизация эффективности комплексного лечения больных хроническим обструктивным бронхитом внутрисосудистым лазерным облучением крови” (1992); “Фармакоэкономические аспекты оптимизации антибиотикотерапии больных с пневмонией” (1994); “Сумамед в клинической практике” (1998); “Pharmacoeconomic aspects of antibacterial therapy with azithromycin of community-acquired pneumonia in servicemen” (2003).

Відзначається щорічно в третю неділю червня згідно з Указом Президента України № 281/94 від 03.06.1994 р.

День медика відноситься до найбільш значущих дат у святковому календарі. Професія лікаря є однією з найгуманніших і надзвичайно важливих – медики обрали для себе відповідальну професію, яка не терпить помилок, неосвіченості, безвідповідальності та неуважності.

У цей день ми вшановуємо тих людей, які супроводжують нас протягом усього життя, намагаючись зробити його кращим, радіснішим, здоровішим і тривалішим, – це не тільки лікарі, але й санітари, медсестри, лаборанти й інші працівники сфери охорони здоров’я.

Немає нічого благороднішого, ніж оберігати життя та здоров’я людей. Низький уклін вам і всенародна повага за вірність обов’язку та покликанню, стійкість і чуйність, постійну готовність щохвилини прийти на допомогу.

70 років від дня народження радіобіолога, доктора медичних наук, професора Надії Михайлівни Білько (1951)

Радіобіолог, доктор медичних наук (1998), професор. Закінчила Мінський медичний інститут (1974). Працювала в Київському НДІ гематології і переливання крові МОЗ України: молодший науковий співробітник (1976-1986), старший науковий співробітник (1986-1989); від 1990 – провідний науковий співробітник Наукового центру радіаційної медицини АМНУ (Київ); завідувач кафедри лабораторної діагностики біологічних систем, професор кафедри біології, керівник Центру молекулярних та клітинних досліджень Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Заслужений працівник освіти України (2014), академік УАН (2014).

Наукова робота присвячена фундаментальним розробкам у галузі гематології та радіобіології. Заснувала службу культури тканин, де на сучасному рівні, за допомогою оригінальних методів культивування кровотворних клітин, їх функціонального та цитологічного аналізу, досліджуються основи кровотворення в нормі, в разі патології гемопоетичної системи (лейкемій, анемій тощо). Вивчає механізми репопуляції стовбурових кровотворних клітин і відновлення гемопоезу в умовах дії високих і малих доз у ранній і віддалений період після радіаційнрого опромінення в умовах, подібних до аварії на ЧАЕС.

Наукові праці: “Изучение клеток-предшественников в нативном и деконсервированном костном мозге методом агаровых диффузионных камер” (1989); “Функціональний стан клітин-попередників у дітей, що зазнали впливу іонізуючої радіації” (1993); “Кровотворна система дітей” (1996); “Эритроидные клетки-предшественники в культуре ткани у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации” (1997); “Гранулоцитомоноцитарные клетки-предшественники у больных острым лимфобластным лейкозом детей в культуре ткани in vivo” (1997).