Календар медицини

120 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Тимофія Титовича Глухенького (1902-1980)

Терапевт, доктор медичних наук (1935), професор (1938), заслужений діяч науки УРСР (1968). Закінчив медичний факультет Ростовського університету (1925), де відтоді й працював (нині Ростовський медичний інститут): асистент, доцент, професор кафедри терапії; 1938-1941 – завідувач кафедри терапії Іжевського медичного інституту (РФ); 1941-1944 – завідувач кафедри терапії Південно-Осетинського медичного інституту (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ); 1944 – ректор, 1944-1945 та 1950-1957 – завідувач кафедри шпитальної терапії, 1946-1950 – завідувач кафедри пропедевтичної терапії Львівського медичного інституту; 1957-1975 – завідувач кафедри терапії, 1975-1980 – професор-консультант Київського медичного інституту.

Наукові дослідження були присвячені питанням серцево-судинної патології, гіпофіз-адреналовій системі за різних патологічних станів, тиреотоксикозу, профілактиці зобу, інфаркту міокарда та його лікуванню, терапевтичній дії курортних факторів.

Наукові праці: “Курорт Варзи-Ятчи и его целебные свойства” (1939); “Курорт Трускавец и его лечебные факторы” (1958); “Зобна хвороба: Клініка, профілактика і лікування” (1958); “Що треба знати про зобну хворобу” (1959); “Сердечно-сосудистая недостаточность при тиреотоксикозах и ее лечение” (1962).

120 років від дня народження педіатра, доктора медичних наук, професора Емми Генріхівни Городецької (1902-1992)

Педіатр, доктор медичних наук (1954), професор (1955). Закінчила Саратовський університет (1924). Працювала лікарем (1930-1937); у Башкирському медичному інституті (м. Уфа, 1939-1944); відтоді – в Київському медичному інституті: завідувач кафедри дитячих хвороб санітарно-гігієнічного та стоматологічного факультетів (1955-1959), водночас – декан педіатричного факультету (1952-1957); у Київському інституті удосконалення лікарів: завідувач кафедри педіатрії № 2 (1959-1973).

Вивчала проблеми лікування ревматизму, захворювань серцево-судинної, дихальної та травної систем у дітей.

Наукові праці: “Клинико-рентгенологическая диагностика патологических состояний в корнях легких у детей” (1953); “Латентные формы ревмокардитов у детей” (1958); “Актуальные вопросы этиопатогенеза и клиника острой пневмонии у детей раннего возраста” (1966); “Лечение гепатохолециститов в стационаре”; “Неспецифическая иммунологическая реактивность при пиелонефрите у детей” (1974).

85 років від дня народження інфекціоніста, академіка НАМНУ, доктора медичних наук, професора Жанни Іванівни Возіанової (1937)

Інфекціоніст, академік НАМН України (2002), доктор медичних наук (1988), професор (1990), заслужений діяч науки і техніки України (2000), заслужений лікар України (2002), завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (з 1989).

Одним з головних напрямів її наукової діяльності є вивчення патогенезу, особливостей клінічного перебігу, розробка нових методів діагностики та лікування вірусних гепатитів, зокрема тих, що поєднуються з іншою патологією. Нею вивчені причини та механізми ураження органів черевної порожнини при вірусних гепатитах, що дозволило: обгрунтувати принципи етапного лікування хворих на вірусний гепатит; з’ясувати патогенетичний взаємозв’язок між особливостями перебігу гострих вірусних гепатитів і розвитком хронічних гепатитів. Проведені наукові дослідження механізмів ураження міокарда, центральної нервової системи, нирок та інших органів у різних стадіях перебігу дифтерії та розроблені нові підходи лікування. Зроблений значний внесок у вивчення особливостей перебігу менінгітів різної етіології, гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Наукові праці: “Теоретичні принципи комп’ютерної діагностики гострих вірусних гепатитів” (1998); “Некоторые особенности состояния иммунитета больных вирусными гепатитами В + С, употребляющих наркотики” (1999); “Ранняя диагностика дифтерийных полинейропатий” (1999); “Інфекційні та паразитарні хвороби” (2000, 2001, 2003).

160 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медицини, професора Григорія Федоровича Писемського (1862-1937)

Акушер-гінеколог, доктор медицини (1904), професор, заслужений діяч науки УРСР (1935). Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1888). Працював на посадах ординатора Київської акушерсько-гінекологічної клініки під керівництвом професора Г.Є. Рейна (1889-1903), завідувача гінекологічного відділення Київської міської лікарні (1903-1913), ординатора Києво-Кирилівської лікарні (1903-1909). 1905-1913 – приват-доцент кафедри акушерства та гінекології Університету св. Володимира, 1913-1915 – професор кафедри акушерства та гінекології Московського університету, від 1915 – директор Надеждинського пологового помічного закладу в м. Петрограді, 1920-1930 – завідувач кафедри акушерства та гінекології Київського медичного інституту, 1930-1937 – директор акушерсько-гінекологічної клініки Київського інституту удосконалення лікарів, водночас – науковий керівник Київського інституту охорони материнства та дитинства.

Основні напрями наукових досліджень: питання оперативної гінекології, онкології, післяпологових ускладнень, вивчення іннервації матки, організація родопомочі в Україні тощо; одним з перших у країні здійснив ідею масового знеболювання пологів фармакологічними засобами; за його ініціативи в Києві в 1934 був відкритий перший пологовий будинок; організував у Києві першу консультацію для вагітних.

Чому Міжнародне професійне свято стоматологів, святкують щороку 9 лютого?

Згідно з легендою, Аполлонія — дочка александрійського імператора, увірувала в Христа, що на той час було неприпустимо. Дівчину схопили і піддали жорстоким тортурам і навіть вирвали всі зуби. Тоді Аполлонію вивели на майдан і поставили умову: або вона зречеться своєї релігії, або її спалять живцем. Дівчині розв’язали руки, щоб вона могла стати на коліна і виконати умову катів. Однак коли її звільнили від канатів, Аполлонія кинулася у вогонь і згоріла живцем. Це сталося 9 лютого 249 року.

Відтоді склалося повір’я: якщо болить зуб, зверніться – до Аполлонії з молитвою, і біль вщухне. У 300 році церква канонізувала Аполлонію святою мученицею, та ікона святої Аполлонії (гарної дівчини з щипцями в руках) була майже в кожному храмі.

85 років від дня народження терапевта, доктора медичних наук, професора Ігоря Михайловича Щуліпенка (1937-2010)

Терапевт, доктор медичних наук (1993), професор. Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1960). 1966-1974 – головний лікар санаторію-профілакторію “Поліграфіст” видавництва “Радянська Україна”; від 1974 працював на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб №1 Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця на посадах асистента, доцента та професора кафедри (з 1996); з 2000 – професор кафедри загальної практики – сімейної медицини Української військово-медичної академії, головний вчений секретар цієї ж академії. Академік (1997), голова Відділення фундаментальних проблем медицини АН вищої школи України.

Основні напрями наукової діяльності: нетрадиційне лікування та профілактика внутрішніх хвороб за допомогою методів фітотерапії, енотерапії, апітерапії, проблеми гіпоксії в клініці внутрішніх хвороб.