Календар медицини

100 років від дня народження ортопеда-травматолога, доктора медичних наук Сергія Прохоровича Мудрого (1922-2002)

Ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1967). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закінчив Київський медичний інститут. Працював в Українському НДІ травматології та ортопедії (Київ): старший науковий співробітник, завідувач лабораторії консервування тканин (1963-1980); у Київському медичному інституті: завідувач лабораторії профілактики дорожньо-транспортного травматизму (1980).

Наукові дослідження були присвячені профілактиці дорожньо-транспортного травматизму.

Наукові праці: “Подготовка костной основы протезного поля для пластического протезирования путем пломбирования лунок после удаления зубов” (1962); “Прискорення регенерації кісткової тканини в альвеолярному відростку застосуванням “біологічної пасти” (1962); “Применение пасты КГФ при подготовке протезного ложа для непосредственного протезирования” (1966); “Автодорожный травматизм в Украине, его причины и меры предупреждения” (1975); “К вопросу об оказании медицинской помощи при дорожно-транспортных проис­шествиях на догоспитальном этапе” (1981).

80 років від дня народження мікробіолога, вірусолога, академіка НАМН України та НАН України, доктора медичних наук, професора Володимира Павловича Широбокова (1942)

Відомий вчений у галузі медичної мікробіології та вірусології, академік НАМН України (2012), академік НАН України (2003), доктор медичних наук (1978), професор (1980), почесний професор Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (2012), почесний професор Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова (2012), заслужений діяч науки і техніки України (1996), завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 1979).

У галузі вірусології протягом багатьох років розвиває фундаментальні та прикладні проблеми ентеровірусології: біологічні та генетичні властивості ентеровірусів, їх поширення в оточуючому середовищі, патогенез ентеровірусних захворювань людини, удосконалення методів вірусологічної діагностики. Відкрите ним явище дисоціації ентеровірусів під час репродукції в клітині має принципове загальнотеоретичне та медичне значення. Більшість з його робіт спрямовані на клініку, розкриття патогенезу інфекційних захворювань. У галузі мікробіології його роботи присвячені проблемам мікробної екології людини. Окремим важливим напрямом досліджень є наукове обґрунтування захисту навколишнього середовища та питної води від патогенних мікробів. Зробив суттєвий внесок у розробку питань екологічної мікробіології, ролі найпростіших як резервуара патогенних мікробів і вірусів.

Наукові праці: “СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита” (1988); “Практическая вирусология” (1989); “Медицинская микробиология, вирусология, иммунология” (1994); “Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія” (2011); “Мікробна екологія людини з кольоровим атласом” (2011); “Интегральная роль симбиотической микрофлоры в физиологии человека” (2011).

70 років від дня народження доктора медичних наук, професора Олександра Аркадійовича Владимирова (1952)

Доктор медичних наук (2001), професор (2005), завідувач кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії і спортивної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 2011). Закінчив Одеський медичний інститут (1975).

Напрям наукових досліджень: вивчення та впровадження в практику новітніх методів фізичної та реабілітаційної медицини, організація в Україні нової системи реабілітаційної допомоги хворим.

155 років від дня народження фармаколога, доктора фармацевтичних наук, професора Григорія Володимировича Даїна (1867-1946)

Фармаколог, доктор фармацевтичних наук (1936), професор (1928). Закінчив Університет св. Володимира (1892). Спеціалізувався в ньому та Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі з хімії та ботаніки (1892-1897). Працював у Київському університеті (1901-1925); завідувач кафедри фармацевтичної хімії Київського (1925-1933) та Одеського (1935-1941) фармацевтичних інститутів.

Досліджував лікарські рослини та біологічно активні речовини (лупулін, ефірні олії, смоли тощо). Розробив методику аналізу сахарину в харчових продуктах. Довів можливість застосування методу синтезу β-оксикислот жирного ряду, розробленого С. Реформатським, для синтезу ароматичних β-кислот.

Наукові праці: “К выяснению реакции получения β-оксикислот по способу С.Н. Реформатского” (1896); “Вторичные ароматические β-оксикислоты” (1897); “Новый способ получения α-метилкоричной кислоты” (1897); “Способы распознавания сахарина в различных пищевых продуктах и исследование продажных сортов его фабрики Heyden’a” (1900).

140 років від дня народження оториноларинголога, кандидата медичних наук, доцента Леоніда Іларіоновича Гіренка (1882-1972)

Оториноларинголог, кандидат медичних наук, доцент, заслужений лікар Української РСР (1958), в. о. завідувача кафедри оториноларингології Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця (1938-1939, 1943-1944).

Розробив і впровадив у клінічну практику нові методи діагностики та лікування склероми й інших захворювань ЛОР-органів.

70 років від дня народження фізіолога, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента АМНУ Мечислава Романовича Гжегоцького (1952)

Фізіолог, доктор медичних наук (1998), професор (1999), член-кореспондент АМН України (2007), заслужений діяч науки і техніки України (2002). Закінчив Львівський медичний інститут (1975) та Львівську філію Української академії державного управління при Президентові України (1999). Від 1975 працює у Львівському медичному університеті: 1995-1998 – декан медичного факультету, від 1999 – завідувач кафедри нормальної фізіології, одночасно від 1998 – проректор з навчальної роботи.

Вивчає проблеми взаємодії організму та ксенобіотиків з позицій прикладної фізіології та профілактичної токсикології, зокрема досліджує механізми адаптаційно-компресорних процесів у організмі при екстремальних впливах довкілля, розробляє методи діагностики відхилень від нормального фізіологічного стану організму людини.

Наукові праці: “Проблема диференціації фізіологічних і токсичних реакцій на дію ксенобіотиків” (1995); “Анализ связей между гигиеническими нормативами ксенобиотиков в воздухе рабочей зоны и воде водоемов” (1996); “Порівняльна оцінка оральної і транскутанної токсичності деяких органофосфатів” (1997); “Ксенобіотики, гомеостаз і хімічна безпека людини” (1999); “Урологія” (2003); “Фізіологія людини” (2005); “Екологічні катастрофи у світі та в Україні” (2005).