Календар медицини

145 років від дня народження православного святого, хірурга, доктора медицини, святителя та сповідника Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького (Архієпископа Луки) (1877-1961)

Хірург, доктор медицини, архієпископ Сімферопольський та Кримський Українського екзархату РПЦ. Канонізований Церквою 1995 р. Освіту здобув у Києві. 1896 вступив на медичний факультет Київського університету. Коли розпочалася Російсько-японська війна, в складі Київського лазарету Червоного Хреста поїхав до Чити, де очолював хірургічне відділення та здобув перший досвід виконання складних операцій. Протягом 13 років працював земським лікарем у Симбірській, Курській і Саратовській губерніях. Йому доводилося працювати і терапевтом, і хірургом, і окулістом, і гінекологом, і урологом. Переїхавши до Москви, став екстерном у відомого професора хірургії та топографічної анатомії П.І. Дяконова. Почав розробляти новий напрямок у хірургії – регіонарну анестезію. Створив свій метод знеболювання кисті руки. 1916 захистив дисертацію “Про регіонарну анестезію другої гілки трійчастого нерва”. 1923 прийняв чернечий постриг і був рукоположений в єпископи. Того ж року його заарештували за безглуздою стандартною підозрою в “контрреволюційній діяльності”. Це стало початком 11 років тюрем і заслань. З жовтня 1941 став консультантом усіх госпіталів Красноярського краю та головним хірургом евакогоспіталю. У середині 1942 термін його заслання закінчився. Восени 1942 був зведений у сан архієпископа та призначений на Красноярську кафедру. 1944 очолив Тамбовську єпархію. 1946 став главою Кримської єпархії, продовжуючи свою лікарську та педагогічну діяльність.

125 років від дня народження гістолога, доктора медичних наук Семена Дмитровича Шахова (1897-1980)

Гістолог, доктор медичних наук (1939), професор (1939), завідувач кафедри гістології й ембріології Київського медичного інституту (1930-1953), кафедри гістології Одеського медичного інституту (1954-1958). Закінчив Харківський медичний інститут (1926). Під керівництвом професора В.Я. Рубашкіна виконав і захистив докторську дисертацію “Матеріали до ранньої ембріоморфології людини” (1939).

Основні наукові дослідження, що проводилися під його керівництвом, були присвячені ембріогенезу людини в нормі та патології. Було встановлено асиметрію низки ембріональних закладок органів людини. Підтверджено участь ектодерми в мезенхімогенезі, уточнено питання розвитку щитоподібної, вилочкової залоз, оболонок мозку, описано аномалії розвитку зародка людини.

Наукові праці: “Аномалии развития зародышей человека” (1950).

Щороку, 5 травня, з 1991 року в понад 50 країнах світу відзначається Міжнародний день акушерки – International Day of the Midwife. 1987 року ідею проведення дня запропонувала Міжнародна конфедерація акушерок в Нідерландах. Конфедерацію засновано 1919 року, її об’єднує 88 акушерських асоціацій із 75 країн світу.

Акушерство від французької «accoucher», що означає «народжувати» – одна з найдавніших наук про фізіологічні та патологічні процеси, пов’язані з вагітністю, пологами і післяпологовим періодом, а також методи діагностики, лікування та профілактики ускладнень вагітності і пологів.

У виставковій залі ННМБУ організовано книжкову виставку до Міжнародного дня акушерства. На виставці демонструються монографії, довідники з діагностики, підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації, практичні керівництва, практикуми з акушерства, вітчизняних та зарубіжних авторів.

Шановні користувачі, ознайомлюючись та вивчаючи видання, із фондів ННМБ України, маєте можливість поринути у філософію найпотаємнішого – народження нового життя. У виданнях висвітлюються численні проблеми, що постають перед акушерством і гінекологією: від етичних питань штучного запліднення до глобальної значущості контрацепції, лікування онкогінекологічних захворювань та проблем пренатальної діагностики, психічних наслідків коронавірусної хвороби, особливостей захворюваності серед жінок-військовослужбовців та збереження репродуктивного здоров’я у жінок в умовах агресивної війни р ф проти України.

Ще 20-30 років тому концепція ставлення до пологів, відомого французького акушера Мішеля Одена не сприймалася серйозно акушерами нашої країни. В акушерстві XX століття, зокрема радянському та пострадянському, не було індивідуального підходу до самого процесу, пологи розглядалися суто як біохімічний або імунологічний процес. Мішеляь Оден – це Лікар, який змінив світ акушерства.

У XXI столітті акушерство України помітно змінилося. Поступово пологові будинки відмовилися від ліжок Рахманіна, таким чином акцентуючи увагу на бажанні жінки народжувати в зручному саме для неї положенні. Рахманівські ліжка – на смітник! Пологові зали, де раніше зазвичай знаходились 2-3 роділлі, поступово набували статусу індивідуальних пологових залів. Віднедавна, на відміну від радянського акушерства, роділля має право вибору того партнера в пологах, який на її думку буде максимально допомагати, підтримувати, радіти процесу появи нового життя. Медичний персонал починає розуміти, що межа між наданням медичної допомоги і створенням максимального комфорту стирається, що під час пологів жінка може і має право бачити поряд насамперед близьких людей, а не лікарів.

Черговою зміною в українському акушерстві XXI століття стало формування толерантності до домашніх пологів у стратегії акушерства. Проте на сьогоднішній день домашні пологи знаходяться поза системою. Лікар не має права приїхати додому та офіційно прийняти пологи. Домашні пологи кваліфікують як такі, що знаходяться поза межами лікувального закладу, проте серед досить великої кількості громадян формується прогресивний рух за домашні пологи. 2017 року один із пологових будинків Києва розпочав проект «Домашні пологи у стінах пологового будинку», створивши максимально комфортні умови перебування родини в пологовому будинку. Водночас обмежили втручання медичного персоналу в фізіологічний процес пологів, мінімізували кількість медичного обладнання, пологова палата наповнилась ароматом з аромоламп, звучанням приємної заспокійливої музики тощо. Такі пологові зали викликають у породіль відчуття спокою та комфорту… за Мішелем Оденом.

Спілкування з французьким акушером, який вперше завітав до українського пологового будинку «Трійця», надзвичайно вразило медичний персонал, закликаючи змінити концепцію ведення пологів. Як наслідок – в одному з пологових залів створили всі умови «за Оденом». Таким чином складається нова концепція розвитку акушерської служби України, що пропонує нові комфортні сімейні умови, але водночас і дає змогу тримати руку на пульсі. У стінах пологового будинку стало можливим зустріти нове життя у сімейному колі, при цьому професіонали контролюють та попереджають ускладнення в пологах, які зазвичай майже неможливо передбачити. Поєднуючи практику наближення до сімейних пологів з виключно грудним вигодовуванням, деякі пологодопоміжні заклади мають статус «Лікарня доброзичлива до дитини». Завдяки консультантам з грудного вигодовування батьки мають можливість навчитись розуміти потреби новонародженого. Все це у минулому столітті розпочав Мішель Оден. Отже, мандри світом видатного французького акушера допомагають здійснити мрію багатьох сімей, повною мірою насолодитися найпотаємнішим – народженням нового Життя.

Де б ви не вивчали чи практикували акушерство й гінекологію, глибоке знання клінічних аспектів слугуватиме основою розуміння спеціальності та допоможе ефективно працювати й піклуватися про жінок. Мета бібліотеки – поширювати та забезпечити вас цими знаннями.

Вітаємо всіх з Міжнародним днем акушерства! Бажаємо, щоб подяки за допомогу і сприяння при пологах, лилися рікою і відбивалися в душевному теплі і умиротворенні. Будьте вільні, здорові, щасливі, успішні у всіх сферах життя! Миру всім!

Цей день покликаний звернути увагу людей на проблеми, пов’язані з захистом прав людей з обмеженими можливостями.

Свій початок історія “міжнародного дня боротьби за права інвалідів” бере 5 травня 1992 р. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права та проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи відбуваються кожне п’яте травня.

Метою Дня боротьби за права інвалідів є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, мобілізація підтримки прав, гідності та благополуччя інвалідів. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту й інфраструктуру, як інші категорії громадян.

80 років від дня народження акушера-гінеколога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора Бориса Михайловича Венцківського (1942)

Акушер-гінеколог, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2003), доктор медичних наук (1984), професор (1987), заслужений діяч науки і техніки України (1998), завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 1990).

Закінчив Київський медичний інститут (1965), де відтоді й працює.

Один з провідних учених акушерів-гінекологів України. Зробив значний внесок у вивчення механізмів патогенезу пізніх гестозів і гіпоксичних станів у акушерській практиці. Ним вперше вивчена архітектоніка мікроциркуляторного русла матки та плаценти при пізніх гестозах, встановлена роль катехоламінів, кінінів, серотоніну і метаболічних змін у місцевій регуляції мікроцис судинного кровотоку в матці та плаценті. Розробив методи прижиттєвої діагностики мікроциркуляторних порушень у матково-плацентарному комплексі з кількісною оцінкою їх ступеня важкості, що дозволяє прогнозувати розвиток гіпоксії та своєчасно лікувати її з урахуванням корекції судинних, внутрішньо- та позасудинних порушень у матково-плацентарному комплексі. Під його керівництвом розроблено метод діагностики гіпоксії плода з комп’ютерним аналізом, що підвищує об’єктивність діагностики з визначенням ступеня важкості.

Наукові праці: “Гипоксические состояния в акушерской практике” (1978); “Неотложное акушерство” (1994); “Учебник по перинатальной медицине” (1995); “Гестози вагітних” (2002); “Тромбоэмболические осложнения в акушерстве и гинекологии” (2003).

90 років від дня народження мікробіолога, вірусолога, доктора медичних наук, професора Олександра Григоровича Тишка (1932-2001)

Доктор медичних наук (1988), професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології (з 1989), декан з роботи з іноземними студентами Київського медичного інституту (1974-1981).