Календар медицини

Чаговець Ростислав Всеволодович (1904-1982) український біохфмік. Дійсний член АН УРСР (з 1967).  Академік-секретар Відділення біохімії, біофізики, фізіології та теоретичної медицини АН УРСР.

Гейбель Карл-Георгій-Емілій Георгійович (1839-1912) фармаколог, доктор медицини (1865), заслужений професор (1890), завідувач кафедри загальної терапії і фармакології (1865-1868, 1876-1897), декан медичного факультету (1890-1897) Київського університету.

Представник експериментального напряму у викладанні фармакології. Досліджував механізм розподілу речовин у різних органах людського організму.

Аптер Йоган Маркович (1899-1996) патофізіолог, доктор медичних наук (1955), професор (1961). Закінчив Харківський медичний інститут (1923). Працював в Українському психоневрологічному інституті (Харків): 1925-1941 – асистент, ст. н. с., 1945-1972 – завідувач лабораторії патофізіології вищої нервової діяльності. Один з основоположників радянської сексопатології.

Основні наукові дослідження були присвячені вивченню патогенезу та лікуванню неврозів, питанням теорії та практики психотерапії, патології вищої нервової діяльності при неврозах, епілепсії, пухлинах мозку, експериментальної фармакології вищої нервової діяльності.

Наукові праці: “О физиологических механизмах системных нарушений высшей нервной деятельности в клинике неврозов” (1965); “Клинико-патофизиологическая характеристика системных неврозов” (1966); “О состоянии и перспективах разработки проблемы неврозов” (1974).

Василенко Захар Семенович (1924-2001) стоматолог, доктор медичних наук (1977), професор (1981). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський медичний інститут (1950), де відтоді й працював: 1982-1990 – засновник і завідувач, від 1990 – професор кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії. Головний стоматолог МОЗ УРСР (1961-1988).

Вивчав особливості функціональних і морфологічних змін у рецепторному апараті слизової порожнини рота залежно від фізико-хімічних властивостей матеріалів протезів та їх впливу на процеси адаптації, а також механізм впливу знімних протезів і апаратів на слизову оболонку рота і організм людини. Розробляв методи діагностики та лікування протезних стоматопатій.

Наукові праці: “Диагностика, этиология, патогенез и лечение осложнений в тканях полости рта при съемном зубном протезировании” (1968); “Влияние съемных протезов из пластмассы АКР-7 на морфологию периферической нервной системы слизистой оболочки полости рта” (1969); “Cправочник стоматолога-ортопеда” (1988); “Металлические зубные протезы с электронепроводным покрытием” (1989); “Справочник по ортодонтии” (1990).

Криштаб Сергій Йосипович (1924-1984) стоматолог, доктор медичних наук (1969), професор (1971). Закінчив Київський стоматологічний інститут (1949). Працював лікарем. Від 1953 – у Київському медичному інституті: 1969-1984 – завідувач кафедри ортопедичної стоматології.

Наукові до­слідження були присвячені внутрішньо-кістковій імплантації штучних опор для фіксації зубних протезів, ортопедичному лікуванню пародонтиту, механізмам адаптації до ортопедичних конструкцій.

Наукові праці: “Ортопедическое лечение несращений неба” (1973); “Аномалии нижней челюсти” (1975); “Ортопедическое лечение пародонта” (1979); “Лечение зубочелюстных де­формаций” (1982); “Ортопедия и протезирование в детском возрасте” (1987).

Сергієнко Микола Маркович (1934-2017) офтальмолог, член-кореспондент НАМН України (1993), член-кореспондент НАН України (1991), доктор медичних наук (1972), професор (1974), заслужений діяч науки і техніки України (1995), головний офтальмолог МОЗ України (1978-2005), завідувач кафедри офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л Шупика МОЗ України (1978-2008), професор тієї ж кафедри (з 2009).

Провідний фахівець у галузі фізіологічної оптики та мікрохірургії ока. Основні напрями наукової діяльності: офтальмологічна оптика, мікрохірургія переднього відділу ока, рефракційна хірургія. Ним розроблена концепція рефракції ока, виходячи з фізіологічних оптичних аберацій, що дозволило по-новому інтерпретувати багато феноменів клінічної офтальмології щодо акомодації, корекції короткозорості, астигматизму. Розробив нові моделі інтраокулярних лінз, оригінальну технологію в галузі рефракційної хірургії, брав участь у створенні першого у світі аберометра, що впроваджено в Україні та за її межами. З його ініціативи в 1988 була заснована Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня “Центр мікрохірургії ока”.

Наукові праці: “Офтальмологическая оптика” (1988); “Интраокулярная коррекция” (1990); “Три патенти на акомодуючі штучні кришталики” (2000); “Accommodative function of eyes in persons exposed to ionizing radiation” (2002); “Model of IOL with changeable optical power” (2004); “Depth of focus: clinical manifestation” (2007); “Dosimetry for a study of low-dose radiation cataracts among Chernobyl clean-up workers” (2007); “Evaluation of the Synchrony dualoptic accomodating intraoculary” (2008); “Depth of focus in pseudophakic eyes” (2008); “Determining corneal hysteresis and pre-existing intraocular pressure” (2009); “The scleral rigidity of the eyes with different refractions” (2012); “Офтальмологическая оптика” (2015); “Evaluation of the risk of corneal ectasia” (2016).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій М. М. Сергієнка:

1. Влияние качества изображения на глазном дне на остроту зрения (1963). Шифр зберігання: 617.7 С 323
2. Исследования к теории клинической рефракции человеческого глаза (1971). Шифр зберігання: Р-2507

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені М. М. Сергієнком одноосібно або у співавторстві:

1. Бактерійні ендофтальміти (2007). Шифр зберігання: Б-86638
2. Интраокулярная коррекция (1990). Шифр зберігання: Б-66592
3. Как уберечь зрение при глаукоме (1985). Шифр зберігання: Б-51380
4. Офтальмологическая оптика (2015). Шифр зберігання: В-9277
5. Очні хвороби (1999). Шифр зберігання: Б-77391