Календар медицини

Тушевський Вадим Пилипович (1925-2001) нейрохірург, доктор медичних наук (1978), провідний науковий співробітник НДІ нейрохірургії (з 1992). Наукові праці присвячені ультраструктурній організації пухлин центральної нервової системи, проблемам набряку та дислокації мозку

Медичну освіту здобув у Вінницькому медичному інституті (1950); у 1950-1952 рр. прцював у Київ-ському НДІ нейрохірургії; у 1952-1955 рр. – служба в Радянській армії; у подальшому працював у Київському НДІ нейрохірургії (нині – Інститут нейрохірургії імені академіка А. I. Ромоданова НАМН України) на посадах лікаря-нейрохірурга, молодшого наукового співпрацівника (1955-1965), старшого наукового співпрацівника (1965-1981), керівника лабораторії електронної мікроскопії (1962-1981), керівника (1981-1986) та головного наукового співпрацівника (з 1986 р.) відділу нейропатоморфології; у 1962 р. захистив кандидатську дисертацію «Материалы к патоморфологии менингеом головного мозга», а в 1978 р. – докторську дисертацію «Ультраструктурная организация микроглиальных опухолей мозга человека»; член Міжнародної академії патології (1992).

Автор 129 наукових публікацій.

Основні напрямки наукової діяльності: дослідження ультраструктурної організації пухлин центральної нервової системи, вивчення набряку та дислокації головного мозку.

У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Тушевського В.П.:

Ультрастуктурная организация макроглиальных опухолей мозга человека (электронномикроскопические исследования) (1976). Шифр зберігання: Р-22309

Шутка Богдан Васильович (1940-2007) морфолог, доктор медичних наук (1984), професор (1987), завідувач кафедри анатомії людини Івано-Франківської медичної академії (1988). Наукові праці присвячені морфофункціональним дослідженням структурної організації макро-мікроциркуляторного русла і судинно-тканинних відношень у різних органах.

Народився в с. Стрільче Городенківського району Івано-Франківської області; медичну освіту (з відзнакою) здобув в Івано-Франківському медичному інституті (1969); навчався в аспірантурі (1969-1972) та працював на кафедрі анатомії людини Івано-Франківського медичного інституту (тепер –
Івано-Франківський національний медичний університет) на посадах асистента, доцента, завідувача (1988-2007).

У 1972 р. захистив кандидатську дисертацію «Вплив експериментальної ішемії на мікроциркуляторне русло і паренхіму нирок (мікро-ультрамікроскопічне дослідження)», а в 1984 р. – докторську дисертацію «Мікроциркуляторне русло і фільтраційно-реабсорбційний барʼєр нирки при компенсаторній гіпертрофії і в поєднанні з тимчасовою ішемією, енервацією і порушенням лімфовідтоку»; професор; голова Івано-Франківської обласної філії та член президії Українського наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів; академік Української АН (1997) та АН вищої школи України (2003); Заслужений діяч науки і техніки України
(1994).

Автор понад 450 наукових публікацій, зокрема 4 монографій, 4 посібників, 8 авторських свідоцтв на винаходи; основні напрями наукових досліджень: вивчення морфофункціональної організації макро-мікро-циркуляторного русла і судинно-тканинних відношень у різних органах, функціональна морфологія нейровазальних відношень у різних органах, функціональна морфологія нейровазальних відношень у периферійній нервовій системі, функціональна морфологія органів і тканин під дією факторів довкілля Прикарпатського регіону, науковий консультант і керівник 10 докторських та 30 кандидатських дисертацій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертаційних робіт Шутки Б. В.:

1. Воздействие микроциркуляторной ишемии на микроциркуляторное русло и паренхиму почки (1972). Шифр зберігання: Р-7272.
2. Шутка Б. В. Микроциркуляторное русло и фильтрационно-реабсорбционный барьер почки при компенсаторной гипертрофии и в сочетании с временной ишемией денервацией и нарушением лимфооттока (1984). Шифр зберігання: Р-29181

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Б. В. Шутки, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

Морфология почки (1988). Шифр зберігання: Б-60490

У фондах інших бібліотек України (праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві):

1. Гистофизиология капилляров (1994). (Шифр зберігання: Б300211;
2. Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, м. Київ) Анатомічні схеми (2006). (Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка)
3. Загальна глибока гіпотермія (2006). (Наукова бібліотека Івано-Франківського національного медичного університету)

Зіменковський Борис Семенович (1940) відомий науковець в галузі органічної та фармацевтичної хімії, педагог, організатор вищої медичної освіти в Україні, академік Академії наук Вищої школи України, доктор фармацевтичних наук (1978), професор (1980), завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії (1978-97), ректор (з 1998) Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Наукові праці присвячені синтезу та пошуку фізіологічно активних речовин, створенню нових лікарських препаратів.

Борис Семенович народився в м. Бережани Тернопільської обл.. Медичну освіту здобув на фармацевтичному факультеті Львівського медичного інстипуту (1958-1963 рр); у 1963-1966 рр. навчався в аспірантурі Інституту органічної хімії НАН України; працював на посадах асистента (1964-1972). Доцента (1972-1978), завідувача (1978-1997) кафедри органічної і біоорганічної хімії. Завідувача (1997-2016) та професора (з 2016 р.) кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії; декана фармацевтичного факультету (1972-1979), проректора з навчальної роботи (1979-1998), ректора (з 1998 р.) Львівськогс національного медичного університету імені Данила Галицького.

У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію «Синтез и некоторые превращения трехзамещенных производных 2-тиотиазанона-4», а в 1978 р. – докторську дисертацію «Синтез и изучение гетероциклических соединений, содержащих в молекуле два 1,3-тиазановых цикла и обладающих физиологической активностью»; професор (1978), академік НАМН України за фахом «Фармацевтична хімія, синтез нових біологічно активних речовин» (2017); Заслужений працівник Вищої школи України (1985), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000), академік АН Вищої школи України (1994), академік АН технологічної кібернетики України (1993), академік Міжнародної академії наук технологій та інжинірінгу (1995), член Нью-Йоркської АН (1996), академік Укра-їнської АН (1999); президент Галицької фармацевтичної асоціації (з 2001 р.); член президії Фармакопейного комітету України, член проблемної комісії України «Фармація»; голова Західного регіонального центру АН технологічної кібернетики України; голова спеціалізованої вченої ради при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького; член спеціалізованої Вченої ради при університеті «Львівська асоціації міжнародної освіти; член редакційних колегій низки фахових наукових часописів: «Физиологически активные вещества», «Експериментальна і клінічна фізіологія», «Фармацевтичний журнал», «Вісник фармації», «Acta Medica Leopolencia»; Заслужений професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (2007); Почесний доктор Люблінсього медичного університету (Польща, 2011); наукові праці присвячені синтезу фізіологічно активних речовин у ділянці гетеро- і макрогетероциклічних сполук та створенню нових лікарських препаратів; співавтор 3 нових лікарських препаратів.

Автор понад 860 науко вих публікацій, зокрема 3 монографій, 17 підручників та посібників, 75 авторських свідоцтв та 55 патентів; науковий консультант і керівник 5 докторських та 16 кандидатських дисертацій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферат дисертаціЇ Зіменковського Б. С.

Синтез и некоторые превращения 3-замещенных производных 2-тиотиазанона-4 (1966). Шифр зберігання: 615.4 З-621

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

Органічна хімія: У 3 книгах: Підручник для студентів фармацевтичних вищих навчальних закладів і факультетів. Книга 1. (1993). Шифр зберігання: Б-72721

Органическая химия: Учебник для студентов фармацевтических вузов и факультетов: В 3 книгах. Книга 1. (1993) Б-72206

Органическая химия: Учебник для студентов фармацевтических вузов и факультетов: В 3 книгах. Книга 2. (1995) Б-72206 Органическая химия. (2007) В-7124

Всеукраїнський день психолога представники цієї професії можуть відзначати 23 квітня. У наше століття психологія стала надзвичайно популярною. Нею цікавляться не тільки на науковому, а й на побутовому рівні. Це унікальне значення психології передбачив ще Жан Піаже, який став найвідомішим психологом свого часу.

За останнє сторіччя психологія пройшла дуже стрімкий шлях розвитку. Вона була офіційно визнана як наука тільки в 1879 році. Але за минулий час психологи всього світу змогли накопичити величезний багаж знань про суть людини, її стани та почуття, самопізнання та соціальні ролі.

Поява Всеукраїнського дня психолога теж цілком виправдана, оскільки в Україні психологія є однією з ключових наук. Сьогодні психологи працюють не тільки в медустановах, а й у навчальних закладах, оскільки рішення психологічних проблем людини вважається базовим у процесі її особистісного становлення.

На фото: Андрій Козинчук, психолог

Проведення Тижня імунізації покликане привернути увагу громадськості до імунізації як одного з головних профілактичних заходів, що дозволяють вберегти людство від інфекційних захворювань. ВООЗ наполегливо рекомендує родинам обов’язково вакцинувати дітей проти смертоносних хвороб.

За даними ВООЗ, імунізація дозволяє щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів випадків смерті від дифтерії, правця, кашлюку, кору, свинки та краснухи. Кількість дітей, які вчасно отримують вакцину, зростає, зокрема завдяки старанням ВООЗ і оголошеного нею Тижня імунізації.

Метою Глобального плану дій ВООЗ відносно вакцин є гарантування до 2020 року кожній людині захисту від інфекцій, які можливо попередити методом імунізації. На національному рівні країни мають забезпечити охоплення щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця 80 % відповідного населення, впровадити одну чи більше нових вакцин, ліквідувати поліомієліт, кір, краснуху, правець у матерів і новонароджених.

Всесвітній день боротьби з малярією (World Malaria Day) відзначається щорічно 25 квітня. Його було затверджено Всесвітньою організацією охорони здоров’я на 60-ій сесії в травні 2007 р. День присвячений пропаганді глобальних зусиль щодо забезпечення ефективної боротьби проти захворювання.

Малярія – це інфекційне захворювання, що спричиняють найпростіші з роду плазмоїдів. Передається воно з укусом комарів роду Anopheles. Симптомами недуги є гарячка, лихоманка, підвищене потовиділення, збільшення розмірів печінки та селезінки, анемія. Характерною ознакою патології є хронічний перебіг із рецидивами. Малярія поширена у більш ніж 100 країнах світу та щорічно вбиває понад 900 000 людей, переважно маленьких дітей. Основними факторами, що сприяють поширенню малярії в світі, є: інтенсивна міграція населення, глобальні зміни клімату, резистентність малярійних комарів до інсектицидів, стійкість збудників малярії до лікарських засобів.

Мета проведення Всесвітнього дня боротьби з малярією – роз’яснення загрози захворювання, поширення інформації щодо запобігання, профілактики та лікування малярії. В свою чергу ООН розробила Глобальний план дій проти малярії (GMAP). Він має три складові: контроль, проведення досліджень та ліквідація загрози. Задля ефективної боротьби із захворюванням впроваджено моніторинг стійкості комах до інсектицидів. Дослідження спрямовані на розробку нових ліків та підходів до профілактики. Глобальні зусилля мають взяти захворювання під контроль, а згодом призвести до ліквідації малярії в ендемічних регіонах.

На жаль, прогрес у досягненні цієї мети значно сповільнився через недостатнє фінансування та медичне обслуговування, особливо у важкодоступних районах, на долю яких припадає найбільша частка випадків. До 2019 року показники зараження в цих місцях залишаються в основному незмінними, а аналіз глобальних тенденцій захворюваності на малярію свідчить про те, що викорінення малярії може бути досягнуто не раніше 2050 року.

У фондах ННМБУ ви можете ознайомитись із літературою на цю тему:

1. Козько В.М., Соломенник Г.О., Юрко К.В. Тропічні хвороби: навчальний посібник для студентів медичних закладів вищої освіти, лікарів-інтернів, курсантів інститутів післядипломної освіти, практичних лікарів. Київ, Медицина, 2019.
2. Внутрішні хвороби: національний підручник для лікарів-інтернів, студентів старших курсів медичних університетів, резидентів, слухачів закладів післядипломної освіти, що готують фахівців у галузі “Охорона здоров’я” зі спеціальності “Внутрішні хвороби”: у 2 ч. За ред. Глушка Л.В. Київ, 2019.
3. Епідеміологія: протиепідемічні заходи: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти IV рівня акредитації та лікарів. За ред. Чемича М.Д. Вінниця, 2020.
4. Клінічна лабораторна діагностика: підручник для студентів і лікарів-інтернів медичних закладів вищої освіти, фахівців лабораторної діагностики і клініцистів різних спеціальностей. За ред. Лаповець Л.Є. Київ, 2021.
5. Клисак Л. С. Епідеміологічна ситуація щодо малярії в Маріуполі за 2016-2020 роки: тези науково-практичної конференції з міжнародною участю “Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека” (12-13 жовтня 2021 р., м. Київ, Україна)// Актуальна інфектологія. – 2021. – Том 9, № 4. – С. 68-69.
6. Ящук Г.М., Чегодайкіна Н.С., Махота Л.С. Результати ентомологічного моніторингу за переносниками малярії у Харківській області: тези науково-практичної конференції з міжнародною участю “Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека” (12-13 жовтня 2021 р., м. Київ, Україна) / // Актуальна інфектологія. – 2021. – Том 9, № 4. – С. 101-102.
7. Голубовська О.А. та ін. Особливості перебігу імпортованої тропічної малярії // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2021. – № 3/4. – С. 68-73.
8. Городецька Г. Складнощі діагностики тропічної малярії // Лабораторна справа. – 2021. – № 5. – С. 22-28.