Календар медицини

Яремко Євген Омелянович (1930) український фізіолог, доктор медичних наук (1970), професор.

Євген Омелянович народився в місті Дрогобичі (тепер — Львівська область). Медичну освіту здобув на лікувальному факультеті Львівського медичного інституту, який закінчив у 1953 році.У 1953–1956 роках навчався в аспірантурі.

Працював на таких посадах:

• асистент кафедри нормальної фізіології Львівського медичного інституту (1956–1963),
• доцент цієї кафедри (1963–1975),
• завідувач Центральної науково-дослідної лабораторії Львівського медичного інституту (1975),
• завідувач кафедри нормальної фізіології Запорізького медичного інституту (1975–1985),
• професор (1984–1985),
• завідувач кафедри фізіології Львівського державного університету фізичної культури (1985–1996),
• професор кафедри анатомії та фізіології цього ж університету (від 1996 року).

У 1957 році захистив кандидатську дисертацію:«Функціональні зміни у діяльності всмоктувального апарата тонкого кишечника при тривалому всмоктуванні глюкози»,
а у 1969 році — докторську дисертацію: «Ультраструктурні й функціональні фактори всмоктувальної діяльності тонкого кишечника». Звання професора отримав у 1977 році.

Основні напрями наукової діяльності:

• дослідження фізіологічних механізмів регуляції функцій травної системи,
• вивчення фізіологічних механізмів адаптації спортсменів до фізичних навантажень різної спрямованості залежно від спортивної спеціалізації та рівня тренованості,
• відкриття нових механізмів дії гастрину та секретину на секреторно-транспортні та трофічні процеси в травному тракті.

Наукові здобутки:

автор понад 320 наукових публікацій, включаючи 3 авторські свідоцтва на винаходи та 6 навчальних посібників, науковий керівник 12 кандидатських дисертацій.

У фонді ННМБУ зберігається автореферати дисертацій Яремко Є. О.:

1. Функциональные изменения в деятельности всасывающего аппарат тонкого кишечника при длительном всасывании глюкозы. (Эксперим. исследование). Автореф. дисс. канд. мед. наук (1957). Шифр зберігання 612.3 Я-722а
2. Ультраструктурные и функциональные факторы всасывательной деятельности тонкого кишечника. Автореф. дисс. д-ра мед. наук (1969). Шифр зберігання 1969 Я 722е

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Яремко Є. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Фізіологія людини: Метод. посіб. до лаб. занять (2008). Шифр зберігання
   Б-88869
2. Фізіологія фізичного виховання і спроту: навч. посіб. для практ. занять (2014).
   Шифр зберігання Б-94602

Міжнародний День розсіяного склерозу був встановлений Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу з метою інформування про проблему розсіяного склерозу, а також розширення глобального руху організацій РС й об’єднання національних і регіональних організацій, пошуку джерел фінансування глобального руху з проблем розсіяного склерозу.

Відзначається “Міжнародний День розсіяного склерозу” щорічно в останню середу травня.

Розсіяний склероз – це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок, що призводить до порушення відповідних функцій організму. Вона характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації – втрати мієліну, білої жирової речовини, що покриває аксони – нервового волокна.

Ця проблема є настільки поширеною та болючою для всього цивілізованого світу, що вчені, не покладаючи рук, працюють над створенням ліків, які могли б щонайменше ефективно уповільнювати захворювання. Крім того, досі не створено засобів профілактики розсіяного склерозу – в цьому напрямі також тривають наукові дослідження. Досі існують проблеми з раннім виявленням хвороби – в багатьох випадках лікарі можуть повідомити пацієнтові остаточний діагноз лише тоді, коли нервова система уражена достатньо сильно. Клінічні дослідження різних засобів тривають в усьому світі, деякі з них проводяться і в Україні.

Ороховський Валентин Осипович (1940) доктор медичних наук (1984), професор кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Донецького медичного університету (1986).

Валентин Осипович народився в місті Донецьку. Професор (з 1986 року) кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Донецького національного медичного університету.

З 1992 року — керівник, а з 1999 року — директор Міжнародного навчально-методичного центру відеоендоскопічної хірургії.

Старший науковий співробітник Інституту невідкладної і відновної хірургії імені В. К. Гусака НАМН України.
У 1967 році захистив кандидатську дисертацію: «Експериментально-морфологічні основи пластики стравоходу великою кривизною шлунка з використанням зшивних препаратів».
У 1984 році захистив докторську дисертацію: «Пластика стравоходу стінками шлунка (експериментально-морфологічне та клінічне дослідження)». Звання професора отримав у 1986 році.

Основні напрями наукової діяльності:

• експериментально-морфологічне та клінічне обґрунтування нових відеоендоскопічних оперативних втручань.

Наукові здобутки:

• автор понад 210 наукових праць, серед яких 9 монографій і 25 авторських свідоцтв на винаходи.
• науковий консультант і керівник 2 докторських та 6 кандидатських дисертацій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Ороховського В. О.:

1. Экспериментально-морфологические основы пластики пищевода большой кривизной желудка с применением сшивающих аппаратов.(1967). Шифр зберігання: 617.4 О-695
2. Пластика пищевода стенками желудка экспериментально-морфологическое и клиническое исследование. (1984). Шифр зберігання: Р-29620

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Ороховського В. О., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Основные грыжесечения: С 202 рис.( 16-цв.) и 8 табл. (2000).Шифр зберігання: В-5355
2. Подготовка молодежи к выбору медицинсских специальностей: ( Из опыта работы народных университетов проф. ориентации в области медицины) (1976). Шифр зберігання: Б-22140
3. Рекомендации по учебно-воспитательной работе среди учащихся старших классов в клубах ” Юный медик” (1985). Шифр зберігання: Б-53946
4. Формирование психологической готовности молодежи к медицинскому труду (1989). Шифр зберігання: Б-62333

Кондоїді Павло Захарович (1710 — 1760)
лейб-медик, організатор охорони здоров’я, реформатор медичної освіти, архіятер

Походження та освіта:

• Народився на острові Корфу (Греція).
• Закінчив гімназію при Російській академії наук (Санкт-Петербург).
• 1733 — захистив докторську дисертацію «De morbis aetatum» («Про вікові захворювання») у Лейденському університеті (Нідерланди).

Професійна діяльність:

• 1738 — призначений генерал-штаб-лікарем.
• Після закінчення військових дій і припинення епідемії чуми мешкав у Переяславі.
• 1741–1747 — керівник медичної канцелярії при архіятері Лістоці.
• 1753–1760 — архіятер Російської імперії.
•  З 1754 — головний директор Медичної канцелярії та перший лейб-медик двору.

Наукова та освітня діяльність:

• реформатор медичної освіти.
• автор «Інструкції про екзамени» (1745), де вперше чітко сформульовано клінічний підхід до навчання майбутніх лікарів — регулярне спостереження за хворими, опис перебігу хвороб, участь в анатомічних розтинах.
• Ініціатор впровадження історії хвороби як основного методу обліку та навчання.
• Домігся дозволу Святійшого Синоду на прийом учнів духовних шкіл (у т.ч. з України) до госпітальних шкіл.
• Заснував акушерські школи у Санкт-Петербурзі та Москві.
• Створив першу медичну бібліотеку в Росії та розробив правила користування книгами.

Внесок у охорону здоров’я:

Організував карантинні заходи в Україні та Астрахані, що відіграли важливу роль у боротьбі з епідеміями.

Міжнародний день дій за жіноче здоров’я відзначається у всьому світі 28 травня, починаючи з 1987 року. Головною метою цього дня є сприяння сексуальному та репродуктивному здоров’ю та правам жінок у всьому світі.

З метою поширення наукової інформації та популяризації медичних знань Національна наукова медична бібліотека України експонує тематичну книжкову виставку “До Всесвітнього дня здоров’я жінок”. В експозиції представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії та практичні посібники, де розглядаються питання наукового та практичного розв’язку сучасних проблем здоров’я жінки. Висвітлені питання традиційних і комплементарних методик профілактики та лікування, загальної гігієни й екології людини, оздоровчого харчування, естетичної косметології тощо.

Рощин, Александр Анатольевич. Популярная психиатрия / А. А. Рощин. – Киев : Проф. изд. Украина, 2020. – 247 с.
З великим задоволенням представляємо Вам, шановні користувачі, книгу, через яку ви зможете познайомитися з доволі загадковою галуззю медицини – психіатрією, що вивчає соматичні захворювання (захворювання тіла) та психосоматичні захворювання (захворювання душі).

Макдонах, Барри. Вызов. Конец тревожности и паническим атакам : пер. с англ. / Б. Макдонах. – Киев : Мультиметод, 2021. – 259 с.
За допомогою цього керівництва ви дізнаєтесь: як зупинити напади паніки та припинити відчувати тривогу, контролювати свої думки, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і вільним життям.

Скерлок-Дюрана, Сюзанна. Верни себе свое тело. Исцеление от травмы и пробуждение мудрости вашего тела : пер. с англ. / С. Скерлок-Дюрана. – Киев : Мультиметод, 2019. – 187 с.
Авторка у своїй роботі розкриває мудрість людського тіла, його безмежну всесильність. Це книга-путівник, як жити тут і тепер.

Ворник Б. М. Женская сексология и сексопатология : рук. для врачей / Б. М. Ворник, О. В. Ромащенко, М. И. Коган. – 2-е изд., доп. – Киев : Семья, 2016. – 365 с.
Представляємо керівництво, де детально описані прояви сексуальності та партнерських відносин, поняття про норму, гармонію та дисгармонію.

Кашуба, Микола Олексійович. Азбука здоров’я : посібник для самостійної роботи студентів з окремих розділів предмета “Загальна гігієна та екологія людини” / М. О. Кашуба. – Тернопіль : Укрмедкн., 2019. – 247 с.
Регулярний догляд за собою і своїм здоров’ям, здоровий спосіб життя, основи здорового глузду в харчуванні, фізичні та розумові навантаження, бути на крок попереду хвороби – це питання, котрі розглядає М.О. Кашуба у своєму посібнику.

Фітотерапія інсомнії : навч. посіб. / В. І. Кривенко [та ін.]. – Вид. 2-е, допов. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018. – 255 с.
Авторський колектив у посібнику наводить відомості щодо застосування в медичній практиці фітолікування порушень сну та безсоння традиційними методами, а також надає характеристику 75 рослинам, що виявляють лікувальну снодійну дію. Автори дають можливість приєднатися до накопиченої століттями мудрості людства. Навчать читача власноручно виготовляти лікувальні соки, настої, відвари.

Дієтологія в косметології : підруч. для студентів закл. вищ. освіти / за ред. О. Г. Башури. – Харків : НФаУ : Золоті сторінки, 2019. – 262 с.
Автори присвятили книгу темі раціонального (здорового) та лікувального харчування. Адже їжа дає енергію, без якої неможливі життя та краса жінки. З цього видання ви дізнаєтесь про основи здорового харчування жінок після 40 років, вагітних і годуючих матерів, особливості харчування в косметології, комплексний науково-практичний напрям, що отримав назву науки про їжу та харчування – нутриціології.

Бернасовська Єлизавета Петрівна (1925—2002) — український мікробіолог, доктор медичних наук (1976), професор (1981).

Єлизавета Петрівна народилася в місті Гайсин (нині — Вінницька область). Медичну освіту з відзнакою здобула у Вінницькому медичному інституті (1944).

У 1948–1949 роках працювала завідувачем пастерівського відділу Вінницької санітарно-епідеміологічної станції (СЕС).

У 1949–1952 роках навчалася в аспірантурі та працювала в Київському науково-дослідному інституті епідеміології, мікробіології та паразитології (нині — Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України), де обіймала посади:

• молодшого наукового співробітника,
• старшого наукового співробітника (1959–1965),
• керівника лабораторії загальної мікробіології (1965–1994),
• головного наукового співробітника (1994–2000),
• заступника директора з наукової роботи (1976–1978).

У 1953 році захистила кандидатську дисертацію на тему:
«Мікробіологічна та епідеміологічна характеристика безжовтяничного лептоспірозу у Вінницькій області».

У 1976 році захистила докторську дисертацію: «Лептоспірози в Українській РСР».Отримала звання професора у 1981 році.
Обіймала посаду головного бактеріолога Міністерства охорони здоров’я УРСР.
Була заступником голови республіканської проблемної комісії «Епідеміологія, мікробіологія та паразитарні хвороби» при Вченій раді МОЗ УРСР, а також керівником мікробіологічної секції та заступником голови лабораторної ради при Головному санітарно-епідеміологічному управлінні МОЗ УРСР.

Основні напрями наукової діяльності:

• дослідження умовно-патогенних мікроорганізмів, чинників їх патогенності та механізмів взаємодії з іншими мікроорганізмами і макроорганізмом,
• розробка профілактики внутрішньолікарняних інфекцій,
• вивчення біології та епідеміології лептоспірозу,
• створення препаратів для діагностики та лікування лептоспірозу.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Бернасовської Є. П.:

1. Микробиологическая и эпидемиологическая характеристика безжелтушного лептоспироза в Винницкой области. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. 1953. Шифр зберігання: 616.92 Б-51.
2. Лептоспиры и лептоспирозы в Украинской ССР. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора медицинских наук. 1975. Шифр зберігання: Р-19982.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Бернасовської Є. П.:

1. Лептоспирозы. 1978. Шифр зберігання: Б-25902.
2. Острые кишечные инфекции, вызванные условно патогенными микроорганизмами. 1984. Шифр зберігання: Б-46346.
3. Лептоспироз. 1989. Шифр зберігання: Б-63343.
4. Методические рекомендации по эпидемиологии, клинике и профилактике лептоспирозов в Украине. 1976. Шифр зберігання: Б-21478.
5. Методические рекомендации по лабораторной диагностике, эпидемиологии, клинике и лечению заболеваний, вызваемых условно патогенными энтеробактериями. 1980. Шифр зберігання: Б-35082
6. Методические рекомендации по использованию иммунологических методов в диагностике протейной инфекции. 1985. Шифр зберігання: Б-49223.