Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Жов
16
Чт
Всесвітній день здорового харчування
Жов 16 день

Всесвітній день здорового харчування16 жовтня в різних країнах світу проводяться заходи з метою підвищення обізнаності суспільства щодо значення та принципів здорового харчування. Здоровий вибір продуктів і страв є запорукою значного зменшення ризику серцево-судинних захворювань, діабету та раку. Разом з відмовою від шкідливих звичок і фізичною активністю здорова дієта забезпечує максимальну тривалість активного життя сучасної людини.

ВООЗ розроблено адаптовані рекомендації з ключових складових здорової дієти, яких варто дотримуватися, аби бути здоровими.

День алерголога
Жов 16 день

День алергологаПрофесійне свято лікарів алергологів-імунологів “День алерголога” відзначається щорічно 16 жовтня.

Термін “алергія” вперше був введений віденським педіатром Клеменсом Фон Пірке в 1906 р. Він зауважив, що в деяких з його пацієнтів спостерігаються симптоми, що могли бути викликані певними речовинами – алергенами з навколишнього середовища, такими, як пил, пилок рослин або деякі види їжі. Протягом довгого часу вважалося, що гіперчутливість розвивається у зв’язку з порушенням функції імуноглобулінів Е, проте незабаром стало ясно, що численні механізми з участю різних хімічних речовин викликають появу безлічі симптомів, раніше класифікованих як “алергія”.

Жов
17
Пт
День дільничного терапевта
Жов 17 день
Жов
19
Нд
Буйко Петро Михайлович (1895 – 1943)
Жов 19 день

Буйко Петро Михайлович (1895 – 1943) – видатний акушер-гінеколог, доктор медичних наук, Герой Радянського Союзу (посмертно).

Народився в місті Бельськ, Гродненська губернія.

  • 1911 – вступив до Військово-фельдшерської школи (Санкт-Петербург).
  • 1911–1914 – молодший фельдшер у психіатричному відділенні Миколаївського військово-медичного госпіталю.
  • Перша світова війна: служив у 1-му залізничному полку, згодом – у Києві.
  • 1918 – учасник повстання проти Центральної Ради.
  • 1919–1922 – навчання у Київському медичному інституті.

Професійна діяльність

  • 1922–1923 – голова окружного відділу профспілки медпрацівників (Бердичів).
  • 1923–1927 – завідувач окружного відділу охорони здоров’я (Біла Церква).
  • Займав посади головного лікаря та завідувача акушерсько-гінекологічних відділень (Люботин, Київ).
  • 1930 – курси удосконалення в Ленінграді.
  • Доцент акушерсько-гінекологічної клініки Київського медінституту.
  • Завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського стоматологічного інституту.
  • 1933–1934 – директор Київського інституту охорони материнства і дитинства.
  • 1938 – захистив кандидатську дисертацію «Клиника и профилактика разрывов промежности в родах».
  • 1940 – захистив докторську дисертацію «Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани».

Військові роки

  • З початком Другої світової війни – провідний хірург медсанбату.
  • Поранений під Уманню, потрапив у полон, утік.
  • Працював лікарем у Фастові:
  • створював фіктивні діагнози;
  • врятував понад 1000 людей від примусового вивезення до Німеччини;
  • організовував лікування поранених партизан.
  • Липень 1943 – вступив до партизанського загону, очолив санітарну частину.
  • 13 жовтня 1943 – потрапив у полон; після катувань спалений живцем у с. Ярошівка разом із трьома партизанами.

Відмовився від утечі, щоб не наражати на небезпеку місцевих жителів.

Наукові праці

  • «Клініка і профілактика розривів промежини при пологах» (1940).
  • «Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани» (1954, посмертно).
  • Вшанування пам’яті

1950 – постановою Ради Міністрів УРСР ім’я Буйка присвоєно Київському НДІ охорони материнства і дитинства.

Жов
20
Пн
Бобровська Галина Дмитрівна (1910 – 1980)
Жов 20 день

Бобровська Галина Дмитрівна (1910 – 1980) – український невропатолог, кандидат медичних наук.

Народився в місті Курськ, 1929 – закінчила медичну профшколу; працювала медсестрою, згодом – помічником лікаря в лікарні Жовтневої залізниці (Ленінград). 1931 – вступила до Першого Ленінградського медичного інституту.

Згодом перевелася до Першого Київського медичного інституту, який закінчила з відзнакою (1936). 1936–1939 – аспірантка кафедри нервових хвороб.

Професійна діяльність

  • 1939–1941 – лікар і науковий співробітник Київського психоневрологічного інституту.
  • 1941 – мобілізована до армії: помічник начальника евакопункту №27 у Києві, лікар-невропатолог військового шпиталю.
  • 1941–1944 – перебувала в евакуації.
  • 1944 – захистила кандидатську дисертацію «Епілептичні синдроми при пухлинах головного мозку».
  • 1944–1957 – асистент кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту.
  • 1957–1965 – доцент тієї ж кафедри.
  • 1965–1968 – виконувач обов’язків завідувача кафедри.

Науковий керівник неврологічних відділень Київської міської клінічної лікарні №14, консультант багатьох лікарень і поліклінік.

Наукові інтереси та праці

Дослідження: мозковий кровообіг, патологія нервової системи при цукровому діабеті, ревматизмі та інтоксикаціях.

Всесвітній день профілактики остеопорозу
Жов 20 день

Всесвітній день профілактики остеопорозуІніціатива встановлення Всесвітнього дня профілактики остеопорозу належить Національному товариству остеопорозу Великобританії та ВООЗ. Відзначається він щорічно 20 жовтня, починаючи з 1999 р. Його метою є підвищення глобальної поінформованості суспільства щодо профілактики, діагностики та лікування остеопорозу і метаболічних захворювань кісток.

Остеопороз – це системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням маси кісток та порушенням мікроархітектури кісткової тканини, що призводить до підвищення їх крихкості та високого ризику переломів. Втрата кісткової тканини є нормальною частиною старіння, але у деяких людей вона відбувається раніше, ніж зазвичай.

Факторами ризику розвитку остеопорозу і перелому кісток є:

  • часті переломи раніше;
  • сімейний анамнез остеопорозу;
  • вік старше 65 років;
  • жіноча стать;
  • індекс маси тіла 20 кг/м2 або маса тіла <57 кг;
  • системний прийом глюкокортикоїдів понад 3 міс;
  • гіподинамія, куріння, зловживання алкоголем;
  • наявність деяких захворювань ендокринних (цукровий діабет 2-го типу), аутоімунних (целіакія), онкологічних, а також порушення всмоктування в кишечнику і порушення травлення, ревматоїдний артрит;
  • належність до білої раси.

Кожна третя жінка старше 50 років і кожен п’ятий чоловік страждають остеопорозом. За даними ВООЗ остеопороз, як причина інвалідності та смертності хворих, займає четверте місце після захворювань серцево-судинної системи, онкологічної патології та цукрового діабету. Остеопороз може посилювати перебіг атеросклерозу і підвищувати ризик ускладнень. Через зниження мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Одне з найбільш складних наслідків остеопорозу – перелом шийки стегна.

Для профілактики остеопорозу необхідно вести активний спосіб життя; відмовитись від шкідливих звичок, правильно харчуватись. Корисними будуть будь-які вправи з навантаженням, але особливо ходьба, біг, стрибки і танці. Натомість плавання не допоможе, оскільки у воді осьове навантаження на кістки практично відсутнє. Ефект фізичної терапії ґрунтується на тісному зв’язку працюючих м’язів з нервовою системою, кістками, обміном речовин, внутрішніми органами. Щодо їжі, то слід вживати продукти з високим вмістом кальцію, вітаміну D, магнію, фосфору, білка. Обов’язково слід відмовитись від куріння і зловживання алкоголем.