Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
160 років від дня народження мікробіолога і хірурга, доктора медицини, професора Олександра Дмитровича Павловського (1857-1944)
Закінчив Санкт-Петербурзьку військово-медичну академію (1881). Понад 10 років студіював медицину та працював у Німеччині та Франції: учень Р. Вірхова, Р. Коха, Л. Пастера. У 1884 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини “Костномозговая опухоль и гигантские клетки (о патологическом развитии соединительной ткани)”. За його ініціативи в Києві (1894) було засновано “Товариство для боротьби із заразними хворобами”. Він створив і очолив першу пастеровську станцію (лабораторію); на її базі в 1896 р. був організований Бактеріологічний інститут, який він очолив і для якого під його керівництвом була побудована спеціальна будівля. Брав участь у російсько-японській війні (1904-1905), де надавав хірургічну допомогу пораненим у польових госпіталях. Під час Першої світової війни був начальником Київського госпіталя Червоного Хреста. У 1919 р. разом з групою професорів Університету св. Володимира емігрував за кордон.
Автор понад 100 наукових праць, присвячених вивченню мікроорганізмів, що містяться в повітрі, механізму зараження туберкульозом, риносклеромою, розвитку хірургічних інфекцій, удосконаленню методів виготовлення протидифтерійної сироватки та одержанню нових видів сироватки проти стрептококової інфекції, правця та ін. Створив (1897) препарат риносклерин для лікування риносклероми. Вперше в Росії отримав протидифтерійну сироватку (1895). Відомий своїми працями з військово-польової хірургії.
Наукові праці: “Бактериологические исследования” (1886); “Борьба с заразными болезнями” (1897); “Принципы и задачи современной хирургии” (1889); “Гнойные хирургические заразные заболевания при огнестрельных ранениях и их этиология” (1915); “Газовая гангрена, газовая флегмона и бронзовая рожа. Этиология их и клиника” (1917); “Сыпной тиф и возвратный тиф” (1919).
Відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. З 2015 року є державним святом і неробочим днем.
80 років від дня народження нейрохірурга, кандидата медичних наук Василя Петровича Божика (1937)
Кандидат медичних наук (1972), лікар-нейрохірург відділення відновної нейрохірургії Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова (з 1991). Закінчив Чернівецький медінститут (1960). Загальний хірург у лікарнях Луганської, Херсонської областей (1960-1963); лікар-нейрохірург Інституту нейрохірургії (з 1963); завідувач відділення відновної нейрохірургії (1988-1991); старший науковий співробітник Центральної науково-дослідної лабораторії Київського інституту удосконалення лікарів при кафедрі реабілітації (1976-1988).
Основні напрями практичної та наукової діяльності: хірургічне лікування епілепсії, відновне лікування нейрохірургічних хворих.
Автор 60 наукових робіт, 5 винаходів, 6 раціоналізаторських пропозицій, співавтор монографії.
Наукові праці: “Лікування скроневої епілепсії стереотаксичними операціями” (1971); “Методи оперативних втручань при захворюваннях головного мозку” (1986); “Використання електростимуляції в комплексному лікуванні хворих з руховими церебральними дефектами” (1985).
Проводиться щорічно 15 жовтня. Приурочені до цього дня заходи проходять у більш ніж 44 країнах світу.
Мета проведених у день боротьби із захворюванням на рак грудей заходів – звернути увагу суспільства на проблематику раку грудей, покращити знання з цього питання.
Відзначається з 1846 року. Саме в цей день американський хірург і стоматолог Вільям Томас Грін Мортон вперше публічно продемонстрував успішне застосування анестезії для створення загального наркозу. В якості анестетика він застосував інгаляцію діетилового ефіру.
Зараз в сучасній медицині розрізняють не тільки загальну, але й місцеву, а також спинномозкову анестезію. Препарати та методологія для проведення анестезії постійно удосконалюються.
16 жовтня в різних країнах світу проводяться заходи з метою підвищення обізнаності суспільства щодо значення та принципів здорового харчування. Здоровий вибір продуктів і страв є запорукою значного зменшення ризику серцево-судинних захворювань, діабету та раку. Разом з відмовою від шкідливих звичок і фізичною активністю здорова дієта забезпечує максимальну тривалість активного життя сучасної людини.
ВООЗ розроблено адаптовані рекомендації з ключових складових здорової дієти, яких варто дотримуватися, аби бути здоровими.