Календар медицини

Міжнародний день відмови від паління відзначають в третій четвер листопада. День виник у 1977 році в США, а заснований ВООЗ як міжнародний в 1988 році. Заходи цього дня присвячені питанням зниження тютюнової залежності.

Ліпкан Георгій Миколайович (1939) доктор медичних наук (1976), професор (1992). Закінчив Київський медичний інститут (1962). Відтоді працював у Київському НДІ фармакології та токсикології; від 1970 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ; з перервою): 1990-2007 – завідувач, від 2007 – професор кафедри клінічної лабораторної діагностики; 1978-1985 – завідувач лабораторії вивчення лікувальної дії амінокислот, 1985-1990 – заступник директора з наукової роботи Київського НДІ гематології та переливання крові.

Вивчає біологічну дію лікарських препара­тів, виготовлених з рослинної сировини.

Наукові праці: “Парентеральное питание в хирургии” (1984); “Применение пло­дово-ягодных растений в медицине” (1988; 2006); “Синдром приобретенного иммунодефицита” (1991); “Опухоли женской половой сферы: Клиническая лабораторная диагностика” (2002); “Витаминные растения в медицине” (2006); “Эфиромасличные лекар­ственные растения” (2011); “Клінічна біо­хімія” (2013).

Міляновський Олександр Йосипович (1934-1991) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1981), професор кафедри акушерства і гінекології № 1 (1985-1989) та завідувач кафедри онкології (1989) Київського медичного інституту.

Основний науковий напрям – діагностика та лікування передракових і ракових захворювань жіночих статевих органів.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Міляновського О. Й.:

1. Некоторые элементы рационального лечения рака шейки матки (1967 рік). Шифр зберігання: 618.1 М – 609
2. Современный подход к диагностике и лечению предрака и рака матки (1981 рік). Шифр зберігання: Р -26856

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Міляновського О. Й., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Гигиена половой жизни, беременность и противозачаточные средства: Методические рекомендации по этике интимных. (1990 рік). Шифр зберігання: А – 2989
2. Злокачественные новообразования женских половых органов. (1977 рік).Шифр зберігання: Б – 22331
3. Злокачественные новообразования яичников. (1985 рік). Шифр зберігання:Б – 51074
4. Консервативное восстановительное лечение больных после радикальной мастэктомии (1992 рік). Шифр зберігання: Б – 72237
5. Методы диагностики в онкологии: учебное пособие. (1988 рік). Шифр зберігання: Б – 61325
6. Онкология: Учебник для студентов медицинских институтов. (1989 рік). Шифр зберігання: Б – 64255
7. Применение лучей лазера, ультразвука и низких температур в гинекологии: Учебное пособие для интернов и врачей – курсантов. (1993 рік). Шифр зберігання: Б – 72558

95 років від дня народження кардіолога, доктора медичних наук, професора Георгія Вікторовича Яновського (1924-2006)

Кардіолог, доктор медичних наук (1967), професор (1984), заслужений лікар України (1992), завідувач відділу функціональної діагностики та серцевої недостатності Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска (1985-1992). З 1992 – головний науковий співробітник відділення серцевої недостатності.

Широке коло його наукових інтересів насамперед стосувалося вивчення патогенетичних механізмів і розробки нових підходів до діагностики ревматизму, ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, кардіоміопатій, доклінічної стадії серцевої недостатності. Зробив великий науковий внесок у впровадження у вітчизняну кардіологічну практику сучасних методів інструментальної діагностики – ехокардіографії, навантажувальних тестів, спіроергометрії, коронароангіографії.

120 років від дня народження патофізіолога, онколога, доктора медичних наук, професора, академіка АН УРСР Ростислава Євгеновича Кавецького (1899-1978)

Патофізіолог, онколог, доктор медичних наук (1937), професор (1939), академік АН УРСР (1951), заслужений діяч науки УРСР (1960). Учасник 2-ї світової війни. Навчався в Томському університеті (РФ, 1920-1921), закінчив Самарський університет (1925). Працював у 2-му Московському медичному інституті; завідувач відділу експериментальної онкології Інституту експериментальної біології та патології (1931-1938), застуник директора з наукової роботи (1944-1946), директор (1946-1952) Інституту клінічної фізіології АН УРСР (обидва – Київ), після їхнього об’єднання в 1953 в Інститут фізіології АН УРСР очолював лабораторію компенсаторних і захисних функцій організму (до 1960); водночас – завідувач кафедри патологічної фізіології Київського інституту удосконалення лікарів (1938-1955); директор Інституту проблем онкології АН УРСР (нині Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології НАНУ, Київ, 1960-1978), якому присвоєно його ім’я. Член Президії, голова Бюро Відділення біологічних наук АН УРСР (1952-1960).

Наукові дослідження були присвячені причинам формування злоякісних пухлин, ролі нервової системи в пухлинному процесі; механізмам бластомогенезу; профілактиці, діагностиці та лікуванню пухлинної хвороби; обміну речовин у пухлинах і нормальних тканинах; ролі захисних реакцій організму в трансформації клітини. Довів зворотність канцерогенезу та здатність пухлинної клітини до дедиференціювання. Одним з перших у СРСР впровадив у практику лікування пухлинної хвороби антиретикулярну цитотоксичну сироватку.

Наукові праці: “Роль активної мезенхіми в диспозиції організму до злоякісних новотворів” (1937); “Опухолевый процесс и нервная система” (1958); “Опухоль и организм” (1962); “Лазеры в биологии и медицине” (1969); “Биофизика рака” (1976); “Взаимодействие организма и опухоли” (1977).

90 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Валентини Євдокимівни Дашкевич (1929-2012)

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1986), професор (1988). Закінчила Чернівецький медичний інститут (1954). Працювала лікарем. Від 1959 – в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ (Київ): завідувачка відділення перинатології (1976-1979) та акушерського відділення екстрагенітальних захворювань вагітних (від 1979).

Вивчала особливості патогенезу та перебігу під час вагітності найбільш поширених і тяжких захворювань, частоту та структуру акушерських і перинатальних ускладнень; механізми адаптації організмів матері та плода; обґрунтовувала методи розродження вагітних, профілактики материнської та перинатальної смертності при екстрагенітальній патології. Після аварії на ЧАЕС розробила систему медичного обслуговування вагітних і новонароджених на уражених територіях.

Наукові праці: “Кесарево сечение при экстрагенитальной патологии” (1996); “Немедикаментозные методы лечения в акушерстве и гинекологии” (1996); “Беременность, роды, плод и состояние плаценты у жительниц г. Славутич” (1997); “Чернобыльская катастрофа – состояние здоровья женщин и детей” (2003); “Рак щитовидной железы и беременность” (2006).