Календар медицини

У вересні 2001 р. в Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. З 2003 р. 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем дитини, що хвора на рак. Основна мета цього дня – покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб. В Україні відзначається з 2003 р.

150 років від дня народження педіатра, доктора медицини, професора Федіра Дементійовича Рум’янцева (1872-1951)

Педіатр, доктор медицини (1908), професор (1917). Закінчив медичний факультет Томського університету (1898). З 1905 – ординатор дитячої лікарні в Санкт-Петербурзі; працював на посадах завідувача кафедри дитячих хвороб (1915-1941), кафедри дитячих інфекційних хвороб (1944-1946), професора кафедри педіатрії лікувального факультету (1946-1951) Київського медичного інституту.

Основні напрями наукової діяльності: дитячі інфекційні захворювання, вивчення алергічних та ендокринних хвороб, безбілкових набряків, історія медицини.

85 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Людмили Василівни Діденко (1937)

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1988), професор (2000). Закінчила Луганський медичний інститут (1961). Працювала лікарем. Від 1964 – в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ (Київ): 1991-1993 – завідувач відділення оцінки здоров’я вагітних та новонароджених, які зазнали радіаційного впливу, від 1994 – головний науковий співробітник. У 1978-1979 працювала в Алжирі.

Вивчає патогенез і розробляє методи лікування ранніх і пізніх гестозів, особливості лікувального харчування вагітних, вплив радіаційного опромінення на організм вагітної жінки та плода.

Наукові праці: “Активность некоторых ферментов в сыворотке крови в сопоставлении с функциональным состоянием печени у беременных с поздним токсикозом” (1969); “Організація лікувально-профілактичної допомоги вагітним, які мешкають на контрольованих територіях” (1992); “Нетрадиционные методы лечения в акушерстве и гинекологии” (1996); “Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи” (1997); “Волемічні зміни у вагітних з прееклампсією” (2002).

110 років від дня народження фтизіатра, пульмонолога, доктора медичних наук, професора Станіслава Адольфовича Кшановського (1912-1990)

Фтизіатр, пульмонолог, доктор медичних наук (1956), професор (1972). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Сталінський медичний інститут (нині До­нецьк, 1937). Працював лікарем. 1959-1986 – завідувач дитячого відділення Київського НДІ фтизіатрії і пульмонології.

Основний напрям наукових досліджень: профілактика та лікування тубер­кульозу в дітей і підлітків.

Наукові праці: “Тривала антибактеріальна терапія дітей та підлітків, хворих на кавернозний туберкульоз” (1958); “Эффективность ревакцинации БЦЖ внутрикожным методом” (1964); “Профилактика и ранняя диа­гностика туберкулеза органов дыха­ния у детей и подростков” (1966); “Противотуберкулезная иммунизация детей и подростков вну­три­кожным методом” (1971); “Дифферен­циальная диагностика туберкулеза лег­ких у детей и подростков” (1974); “Профилактика туберкулеза у детей и подростков” (1985).

85 років від дня народження отоларинголога, члена-кореспондента АМНУ, доктора медичних наук, професора Григорія Еліазаровича Тімена (1937-2020)

Отоларинголог, член-кореспондент АМН України (2003), дійсний член УАН (1993), Нью-Йоркської академії наук (1996), доктор медичних наук (1983), професор (1990), заслужений діяч науки і техніки України (1996), завідувач відділу патології дитячого віку ДУ “Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка НАМН України”.

Напрями наукової діяльності: хвороби вестибулярного апарату, внутрішнього вуха (сенсоневральна приглухуватість і глухота); звукопровідна та змішана приглухуватість, вроджені вади вуха, зокрема глухота. Експериментальне обґрунтування та використання в клініці лазерного опромінювання; патогенез і лікування риносинуситів; лімфоглоткове кільце; тонзилярна проблема; кохлеарна імплантація; стовбурові клітини та трофін в отоларингології (експериментально-клінічне дослідження); доброякісні та злоякісні пухлини ЛОР-органів. Пластична хірургія. Основні напрями наукової діяльності спрямовані на рішення проблем етіології та патогенезу з подальшою розробкою діагностики, лікування та профілактики хронічного тонзиліту, синуситів, отитів, вестибулярних порушень, сенсоневральної приглухуватості, а також ЛОР-онкологічних захворювань; обгрунтування та використання лазерного випромінювання в оториноларингології; вперше обгрунтував доцільність операції тонзилотомії, вперше запропонував місцеве використання імуномодуляторів, а при поліпозних риносинуїтах вперше у світі обгрунтував і довів доцільність операції селективної відіотомії. Брав участь у розробці першого вітчизняного кохлеарного імпланта; в 2003 як хірург брав участь у проведенні першої в Україні кохлеарної імплантації в дитини.

Наукові праці: “Активность холинэстеразы крови и мозга при вестибулярных расстройствах” (1968); “Применение лазеров в биологии и медицине” (1972); “Экспериментальное обоснование и клиническое использование лазерного излучения в отоларингологии” (1982); “Лазерная эндоскопическая хирургия верхних дыхательных путей” (1990); “Слух” (1999); “Исследование функционального состояния небных миндалин в условиях экспериментальной тонзиллотомии” (1999); “Клініко-аудіологічна діагностика у дітей із змішаною приглухуватістю при гнойних захворюваннях вуха” (2005); “Кохлеарная имплантация по матеріалам огтделения ЛОР-патологии детского возраста”(2005); “Ефективність неінвазивної тактики лікування” (2006); “Kinder mit streptokokker freier tonsillitis” (2006); “Інтратимпанальне введення медикаментів при комплексному лікуванні дітей з сенсоневральною приглухуватістю” (2007).

130 років від дня народження цитолога й ембріолога рослин, доктора біологічних наук, професора Ксенії Юліївни Кострюкової (1892-1981)

Цитолог і ембріолог рос­­лин, доктор біологічних наук (1939), професор (1940). Закінчила Київський інститут народної освіти (1929). Від 1931 працювала в Київському медичному інституті: 1935-1968 – завідувач, 1968-1973 – професор-консультант кафедри біології; водночас від 1944 – в Ботанічному саду, 1948-1949 – завідувач кафедри дарвінізму й генетики Київського університету.

Вивчала розвиток чоловічих гамет вищих рос­­лин. Встановила, що спермії є клітинами, що мають власну цитоплазму; довела різноякісність клітин у мітозі, сформулювала нову концепцію мітозу як процесу розвитку.

Наукові праці: “Наблюдения in vivo над образованием мужских половых клеток у Lilium martagon L.” (1939); “Еще раз о спермиях покрытосеменных растений” (1949); “Общая биология” (1950); “Сучасні дані про форми розвитку клітин” (1958); “Философские вопросы мичуринской биологии и критика методологии современной теории гена” (1962).