Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
М’ясніков Віктор Георгійович (1936 — 2016) — український лікар-фтизіатр, пульмонолог, доктор медичних наук, професор, організатор медичної освіти та один із фахівців, які зробили вагомий внесок у розвиток української фтизіатрії. Його наукова діяльність була присвячена вдосконаленню лікування туберкульозу, дослідженню особливостей перебігу захворювання в пацієнтів старшого віку та вивченню впливу супутніх патологій на ефективність протитуберкульозної терапії.
Освіта та професійний шлях
Віктор Георгійович народився 24 листопада 1936 року в місті Лепель, нині Вітебської області Білорусі. У 1960 році закінчив Київський медичний інститут, після чого працював лікарем.
У 1965–1969 роках його професійна діяльність була пов’язана з Київським науково-дослідним інститутом туберкульозу і грудної хірургії, нині — Інститутом фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України.
З 1969 року працював у системі післядипломної медичної освіти в Києві, де поєднував наукові дослідження з викладацькою та організаційною діяльністю.
У 1987–1991 роках обіймав посаду проректора з наукової роботи, а в 1992–2006 роках — проректора з навчальної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти. Водночас у 1989–2014 роках очолював кафедру туберкульозу.
У 1988 році здобув науковий ступінь доктора медичних наук, а в 1989 році отримав вчене звання професора.
Основні напрями наукової діяльності
Наукові дослідження Віктора М’яснікова охоплювали фтизіатрію, пульмонологію, клінічну біохімію, ендокринологію та геріатрію. Особливу увагу він приділяв проблемам лікування туберкульозу в пацієнтів похилого й старечого віку, а також особливостям перебігу захворювання за наявності супутніх патологій.
Основними напрямами його наукової роботи були:
- Клінічна фтизіатрія. Удосконалення підходів до діагностики та лікування туберкульозу.
- Туберкульоз у пацієнтів старшого віку. Дослідження особливостей перебігу хвороби та підвищення ефективності лікування в літніх людей.
- Супутні захворювання. Вивчення порушень обміну речовин у хворих на туберкульоз із патологіями серцево-судинної та ендокринної систем.
- Патогенетична терапія. Дослідження можливостей комплексного лікування з урахуванням механізмів розвитку захворювання та супутніх порушень.
- Пульмонологія. Розвиток наукових підходів до вивчення захворювань органів дихання та вдосконалення методів їх діагностики.
Наукова діяльність професора М’яснікова була спрямована на індивідуалізацію лікування туберкульозу з урахуванням віку пацієнта, супутніх захворювань і особливостей реакції організму на протитуберкульозні препарати.
Педагогічна та організаційна діяльність
Важливим напрямом роботи Віктора Георгійовича була підготовка лікарів-фтизіатрів і розвиток післядипломної медичної освіти. Як завідувач кафедри та проректор він брав участь у вдосконаленні навчального процесу, організації наукових досліджень і підвищенні кваліфікації медичних працівників.
У період його керівництва кафедрою проводилися дослідження особливостей перебігу й лікування туберкульозу легень за наявності супутніх захворювань серцево-судинної та ендокринної систем, а також хронічних неспецифічних захворювань легень.
Віктор М’ясніков також був головним редактором наукового журналу «Медичний всесвіт» із 2002 року. На цій посаді він сприяв поширенню наукових результатів і розвитку професійної комунікації серед медиків.
Основні наукові праці
Віктор Георгійович М’ясніков є співавтором наукових праць, підручників і навчальних посібників, присвячених туберкульозу, епідеміології, пульмонології та лікуванню захворювань органів дихання.
Серед його відомих праць:
«Этиопатогенетическая терапия больных туберкулезом пожилого и старческого возраста» (1982) — дослідження підходів до комплексного лікування туберкульозу в пацієнтів старшого віку.
«Епідеміологія» (1988) — навчальне видання з питань епідеміології.
«Фтизіатрія» (1996) — праця, присвячена діагностиці, лікуванню та профілактиці туберкульозу.
«Лікування туберкульозу» (1996) — видання з питань терапії туберкульозної інфекції.
«Ендоскопія легенів» (2007) — навчальний посібник із методів ендоскопічного дослідження органів дихання.
«Протитуберкульозна імунізація в Україні в умовах епідемії туберкульозу» (2009) — наукова праця, присвячена питанням протитуберкульозної імунопрофілактики.
Ці роботи стали частиною навчальної та наукової літератури, що використовувалася для підготовки медичних фахівців і вдосконалення професійних знань у галузі фтизіатрії.
Внесок у розвиток української фтизіатрії
Віктор Георгійович М’ясніков належить до покоління українських медиків, які поєднували клінічну практику, наукові дослідження, викладання та управління медичною освітою.
Його багаторічна діяльність сприяла розвитку фтизіатрії та пульмонології, поглибленню знань про особливості перебігу туберкульозу за наявності супутніх захворювань і вдосконаленню підготовки лікарів.
Наукова й педагогічна спадщина професора Віктора М’яснікова зберігає значення для історії української медичної науки та розвитку післядипломної освіти лікарів.

Віра Григорівна Балабан (1892-1976) педіатр, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих хвороб, перший завідувач кафедри факультетської педіатрії, професор-консультант кафедри Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.
Віра Григорівна здійснювала наукові дослідження в галузі токсико-септичних захворювань новонароджених і дітей раннього віку, діагностики та лікування кишкових токсикозів різного походження, ревматизму.
Наукові праці: “Коли-диспепсия” (1958); “Стан вивчення кишкових захворювань у дітей раннього віку на сучасному етапі” (1965).
Легоцький Тиводар (Теодор) Яношович (1830 – 1915) — юрист, природодослідник, археолог, краєзнавець, історик.
Народився в с. Фужині поблизу сучасного м. Рієка (Хорватія).
Освіта та рання діяльність
- 1847–1851 — навчався на юридичному факультеті Кошицької академії.
- Під час угорської революції 1848–1849 рр. був офіцером національної гвардії.
- 1852–1856 — службовець у суді.
Професійна кар’єра
- З 1855 р. мешкав у Мукачеві, працював у судових органах та адвокатурі.
- З 1865 р. — головний прокурор Мукачевсько-Чинадіївської домінії графів Шенборнів.
Наукова та громадська діяльність
Член Угорського товариства природодослідників (1860), Угорського етнографічного товариства, Археологічної комісії.
Автор близько 300 публікацій, зокрема 11 монографій.
Основні напрями досліджень:
- мінеральні води Закарпаття, їхній хімічний склад і лікувальні властивості;
- клімат Закарпаття та його оздоровчий потенціал;
- археологія Тисо-Дунайської низовини (довів, що слов’яни заселили цей край до приходу угорців);
- соціально-економічний розвиток та духовна культура закарпатців.
Внесок
- Створив зведену таблицю хімічного складу мінеральних вод Закарпаття.
- Популяризував ідею комплексного застосування природних лікувальних ресурсів краю.
- Залишив значний науковий доробок із археології, етнографії та історії Закарпаття.
Фрідріх Есмарх видатний німецький хірург, впровадження антисептиків у медицині, розробник операції з ампутації плеча та автора «штучного знекровлення», одного із творців кровоспинного джгута з гумової стрічки, а також транспортної шини для іммобілізації кінцівки, еластичного бинта, наркозної маски, безлічі корисних хірургічних інструментів (зокрема ніж Есмарха), які широко використовують і в наш час, та інших засобів, таких от як кружка Есмарха.
Фрідріх Есмарх отримав освіту в університетах Кіля та Геттінгену. Брав участь у кількох війнах, опікуючись наданням медичної допомоги пораненим, працюючи в військових шпиталях і лазаретах Кіля, Фленсбурга, Зундевітта, Гамбурга та Берліна.
Фрідріх Есмарх сприяв поширенню в Німеччині самаритянських шкіл для догляду за хворими та пораненими. Лікар видав першу книгу–посібник «Перша допомога при раптових нещасних випадках», яка стала бестселером і перекладена 30-ма мовами світу.
Кайзер Вільгельм І на знак визнання заслуг Фрідріха Августа фон Есмарха посвятив його у лицарі в 1887 р.

Валерій Семенович Бітенський – психіатр вищої категорії, нарколог, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (2007), доктор медичних наук (1990), професор (1991).
В. С. Бітенський – відомий вчений в галузі психіатрії та наркології, засновник нової концепції патогенезу наркологічних і психічних захворювань, що базується на дослідженнях порушень пароксизмальної активності головного мозку та пластичності нервової тканини, творець нових високоефективних методик терапії психічних і наркологічних захворювань. Автор нових напрямів в психіатрії та наркології: підліткова наркологія, психіатрія й медична психологія у немовлят, клінічна наркологічна рецепторологія. Валерій Семенович розробив унікальну методику умовно-рефлекторної терапії алкоголізму і наркоманії. Вивчав вплив соціально-психологічної кризи в сучасному суспільстві на психіку людини, виявив нові клінічні та патогенетичні аспекти психогенних захворювань – патогенні неврози.
У 1976 р. В. С. Бітенський захистив кандидатську дисертацію «Эффективность применения некоторых биологически активных веществ для лечения алкогольного делирия и изучение динамики показателей гемокоагуляции и электролитного баланса под влиянием терапии», а в 1989 р. – докторську дисертацію «Опыт лечения алкогольного делирия комплексом некоторых биологически активных веществ».
З 1993 р. працював на посаді завідувача кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Одеського національного медичного університету. З грудня 2020 р. кафедра носить ім’я Валерія Семеновича Бітенського.
В. С. Бітенський був головним редактором журналів «Вісник психічного здоров’я», «Вісник психіатрії та психофармакотерапії». Провів понад 360 телевізійних лекцій, присвячених актуальним психолого-психіатричним темам для дітей, підлітків, дорослих, осіб похилого віку.
Валерій Семенович – автор 235 наукових праць, зокрема 9 монографій, підручників і посібників. Підготував і видав підручник «Psychiatry. Course of lectures», який визнаний кращим у конкурсі навчальних посібників з психіатрії імені академіка В. П. Протопопова (2006).
У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій В. С. Бітенського:
- Опыт лечения алкогольного делирия комплексом некоторых биологически активных веществ : автореф. дис. … канд. мед. наук. – Москва, 1976. – 24 с. Шифр зберігання: Р-30843.
- Эффективность применения некоторых биологически активных веществ для лечения алкогольного делирия и изучение динамики показателей гемокоагуляции и электролитного баланса под влиянием терапии : автореф. дис. … д-ра мед. наук. – Ленинград, 1979. – 23 с. Шифр зберігання: Р-24916.
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В. С. Бітенського, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Наркомании у подростков. – Киев. 1989. Шифр зберігання: Б–64105.
- Подростковая наркология: руководство для врачей. – Ленинград, 1991. Шифр зберігання: Б–68218.
- Психіатрія. Курс лекцій : навч. посіб. для студентів вищ. мед. закладів освіти. – Одеса, 2004. – 352 с. Шифр зберігання: Б–84266.
- Психіатрія. Курс лекцій : навч. посібник. – Одеса, 2005. – 335 с. Шифр зберігання: Б–84771.
- Психіатрія і наркологія : підруч. для студентів вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації. – Київ, 2015. – 533 с. Шифр зберігання: Б-95486.
- Клініко-нейрорецепторні співвідношення за наявності хронічного алкоголізму й опійної наркоманії // Одес. мед. журнал. – 1999. – № 4. – С. 34–35.
- Коррекция нарушений психической активности у больных хроническим алкоголизмом и опийной наркоманией с помощью актопротектора // Таврийский журн. психиатрии. – 1999. – № 3. – С. 46–48.
- Прогнозирование риска формирования злоупотребления психоактивными веществами // Укр. вісн. психоневрології. – 1999. – Т. 7, № 4. – С. 37–39.
- Нейрофіологічний критерій оцінки стану хворих на наркологічні захворювання // Одес. мед. журнал. – 1999. – № 5. – С. 64–65.
- Нарушения процессов нейрорецепции при алкоголизме и наркоманиях и их коррекция // Архів психіатрії. – 1998. – № 2/3. – С. 169–176.

В’ячеслав Володимирович Бережний – лікар-педіатр, доктор медичних наук (1983), професор кафедри факультетської педіатрії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця (1987–1989), завідувач кафедри педіатрії № 2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (1990–2017), заслужений лікар України (1998), головний педіатр МОЗ України (1989–2012).
Народився в селі Сміле Роменського району Сумської області. У 1962 р. закінчив педіатричний факультет Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.
Трудову діяльність В’ячеслав Володимирович розпочав у 1962 р. лікарем-педіатром та завідувачем дитячою консультацією Хорольської центральної районної лікарні Полтавської області. У 1966–1969 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі факультетської педіатрії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця.
У 1969 р. захистив кандидатську дисертацію «Клинико-инструментальная характеристика функционального состояния сердечной мышцы при хроническом тонзиллите у детей». З 1969 р. працював асистентом, пізніше – доцентом кафедри факультетської педіатрії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця, на якій успішно захистив докторську дисертацію «Стафілококова інфекція з затяжним, рецидивуючим та хронічним перебігом у дітей» (1982).
У 1990 р. професор В. В. Бережний став завідувачем кафедри педіатрії № 2 Київського інституту удосконалення лікарів (нині – Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика).
Понад 20 років є членом спеціалізованої Вченої ради при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця, протягом 8 років був членом Експертної ради Вищої атестаційної комісії України.
У період 1989–2012 рр. професор В. В. Бережний працював головним позаштатним спеціалістом МОЗ України за спеціальністю «Педіатрія» і зробив значний внесок у розвиток системи охорони здоров’я дітей та підлітків. Всебічно сприяв розвитку відділень гемодіалізу, становленню неонатальної кардіохірургії, сімейної медицини, плідно співпрацював із Міжнародним дитячим фондом ООН/ЮНІСЕФ за галузевими програмами МОЗ України.
За ініціативою професора В.В. Бережного були вперше розроблені стандарти та протоколи надання медичної допомоги дітям при найбільш поширених соматичних захворюваннях.
В’ячеслав Володимирович – вчений світового рівня, він неодноразово презентував результати науково-дослідної роботи кафедри на міжнародних педіатричних форумах та конгресах (Амстердам, Каїр, Афіни, Мельбурн, Прага, Порто, Ріо-де-Жанейро тощо).
Професор В. В. Бережний – автор 550 наукових публікацій, серед яких 15 монографій та навчальних посібників, 2 довідники, національний підручник «Педіатрія».
У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертацій В. В. Бережного:
- «Клинико-инструментальная характеристика функционального состояния сердечной мышцы при хроническом тонзиллите у детей» (1969).
- Шифр зберігання: 1969 Б484в«Стафилококковая инфекция с затяжным рецидивирующим и хроническим течением у детей» (1982). Шифр зберігання: Р-27851.
Також у фонді бібліотеки зберігаються праці В. В. Бережного, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Актуальні питання педіатрії у практиці сімейного лікаря : навч. посіб. для лікарів-інтернів і лікарів-слухачів закл. (факультетів) післядиплом. освіти. – Київ, 2015. – 340 с. Шифр зберігання: Б-95561.
- Антибактеріальна та протигрибкова терапія в педіатрії : довід. для педіатрів та лікарів заг. практики – сімейн. медицини. – Київ, 2008. – 295 с. Шифр зберігання: Б-90486.
- Антигомотоксична терапія в дитячій ревматології : метод. рекомендації. – Київ, 2008. – 31 с. Шифр зберігання: Б-88347.
- Ацетонемічний синдром у дітей: діагностика та лікування метод. рекомендації. – Київ, 2007. – 18 с. Шифр зберігання: Б-87518.
- Диагностика и лечение лимфаденопатий у детей : метод. рекомендации. – Киев, 1992. Шифр зберігання: Б–71051.
- Діагностика та терапія атопічного дерматиту (стандарти діагностики та терапії) : метод. рекомендації. – Київ, 2002. – 30 с. Шифр зберігання: Б-88011.
- Екстрена медична допомога (догоспітальні протоколи) : посібник. – Київ, 2016. – 211 с. Шифр зберігання: Б-97310.
- Залізодефіцитна анемія у дітей : метод. рекомендації. – Київ, 2003. – 26 с. Шифр зберігання: Б-83031.
- Затяжное рецидивирующее и хроническое течение стафилококковой инфекции у детей. – Киев, 1990. – 188 с. Шифр зберігання: Б–66562.
- Клінічна ревматологія дитячого віку : навч. посібник. – Київ ; Черкаси, 2009. – 190 с. Шифр зберігання: Б-98457.
- Пароксизмальна вегетативна недостатність у дітей. Діагностика та лікування : метод. рекомендації. – Київ, 2004. – 30 с. Шифр зберігання: Б-83464.
- Педіатрія : нац. підручник : у 2 т. – Київ, 2013.
Т. 1. – 1037 с. Шифр зберігання: В-8980
Т. 2. – 1021 с. Шифр зберігання: В-8981 - Порушення випорожнень у дітей: закрепи та енкопрез : навч. посібник. – Київ, 2018. – 547 с. Шифр зберігання: Б-98183.
- Синдром зригувань і блювання в дітей : навч.-практ. посібник. – Хмельницький, 2017. – 270 с. Шифр зберігання: Б-97030.
- Сучасні аспекти терапії ревматоїдного артриту у дітей : метод. рекомендації. – Київ, 2003. – 32 с. Шифр зберігання: Б-84735.
