Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Жов
16
Сб
Народилася Марія Володимирівна Крижанівська
Жов 16 день
Народилася Марія Володимирівна Крижанівська

95 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук Марії Володимирівни Крижанівської (1926-2004)

Гігієніст, доктор медичних наук (1970). Закінчила Київський медичний інститут (1948). Відтоді працювала в НДІ загальної та комунальної гігієни (нині Інститут гігієни та медичної екології НАМНУ, Київ; з пе­рервою): вчений секретар і завідувач лабораторії хімічних алергенів (1961-1969); у Київському медичному інституті (1954-1961); завідувач відділу проблемного наукознавства та міжнародного наукового співробітництва ВНДІ гігієни та токсикології пестицидів, полімерів і пластичних мас (нині Інститут екогігієни і токсикології, 1969-1988); старший науковий співробітник Інституту медицини праці АМНУ (1988-2000). Заступник голови Українського товариства гігієністів (1965-1985).

Наукові дослідження з проблем комунальної гігієни, алер­гології й імунології, гігієни застосування та токсикології пести­цидів, медицини праці, охорони атмосферного повітря. Вивчала стан річок Центрального та Західного Донбасу.

Наукові праці: “Комунальна гігієна” (1966); “Гігієна житлових та гро­мадських приміщень” (1969); “Ретро­спективный анализ недоношенной бе­ременности у женщин, занятых в сель­скохозяйственном производстве кон­тролируемых территорий Украины” (1997); “Динамика здо­ровья женщин, занятых в сельском хозяйстве” (2000).

Жов
17
Нд
День дільничного терапевта
Жов 17 день
Жов
18
Пн
Народився Віктор Олександрович Бондаренко
Жов 18 день
Народився Віктор Олександрович Бондаренко

90 років від дня народження хірурга, академіка НАМН України, доктора медичних наук, професора Віктора Олександровича Бондаренка (1931)

Хірург, академік Національної академії медичних наук України (1993), доктор медичних наук (1968), професор (1969), заслужений діяч науки і техніки України (1991), завідувач кафедр загальної і невідкладної хірургії (1971-1996), комбустіології і хірургії поєднаних пошкоджень (1996-1999) Харківської академії післядипломної освіти, радник при дирекції Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України (з 2002), професор Харківської медичної академії післядипломної освіти (з 2004).

Один з провідних учених у галузі невідкладної хірургії. Наукові інтереси переважно зосереджені в галузі вивчення патогенезу, діагностики та хірургічного лікування запально-деструктивних захворювань органів грудної та черевної порожнини, неінгаляційних методів знеболювання в хірургії, дослідження механізмів формування компенсаторно-пристосувальних реакцій організму після хірургічних втручань, розробки на їх основі ефективних методів профілактики післяопераційних ускладнень та вдосконалення організаційних форм надання медичної допомоги хворим з множинними поєднаними пошкодженнями та термічними опіками. Ним запропоновані методи комплексної корекції порушених функцій у хірургічних хворих на різних єтапах хірургічного лікування та розроблені ефективні засоби лікування при захворюваннях легенів, шлунка, кишок, жовчних шляхів.

Наукові праці: “Хирургия прободных гастродуоденальных язв” (1968); “Спаечная болезнь” (1972); “Спонтанный пневмоторакс” (1973); “Острый аппендицит” (1993).

Жов
20
Ср
Всесвітній день профілактики остеопорозу
Жов 20 день

Всесвітній день профілактики остеопорозуІніціатива встановлення Всесвітнього дня профілактики остеопорозу належить Національному товариству остеопорозу Великобританії та ВООЗ. Відзначається він щорічно 20 жовтня, починаючи з 1999 р. Його метою є підвищення глобальної поінформованості суспільства щодо профілактики, діагностики та лікування остеопорозу і метаболічних захворювань кісток.

Остеопороз – це системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням маси кісток та порушенням мікроархітектури кісткової тканини, що призводить до підвищення їх крихкості та високого ризику переломів. Втрата кісткової тканини є нормальною частиною старіння, але у деяких людей вона відбувається раніше, ніж зазвичай.

Факторами ризику розвитку остеопорозу і перелому кісток є:

  • часті переломи раніше;
  • сімейний анамнез остеопорозу;
  • вік старше 65 років;
  • жіноча стать;
  • індекс маси тіла 20 кг/м2 або маса тіла <57 кг;
  • системний прийом глюкокортикоїдів понад 3 міс;
  • гіподинамія, куріння, зловживання алкоголем;
  • наявність деяких захворювань ендокринних (цукровий діабет 2-го типу), аутоімунних (целіакія), онкологічних, а також порушення всмоктування в кишечнику і порушення травлення, ревматоїдний артрит;
  • належність до білої раси.

Кожна третя жінка старше 50 років і кожен п’ятий чоловік страждають остеопорозом. За даними ВООЗ остеопороз, як причина інвалідності та смертності хворих, займає четверте місце після захворювань серцево-судинної системи, онкологічної патології та цукрового діабету. Остеопороз може посилювати перебіг атеросклерозу і підвищувати ризик ускладнень. Через зниження мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Одне з найбільш складних наслідків остеопорозу – перелом шийки стегна.

Для профілактики остеопорозу необхідно вести активний спосіб життя; відмовитись від шкідливих звичок, правильно харчуватись. Корисними будуть будь-які вправи з навантаженням, але особливо ходьба, біг, стрибки і танці. Натомість плавання не допоможе, оскільки у воді осьове навантаження на кістки практично відсутнє. Ефект фізичної терапії ґрунтується на тісному зв’язку працюючих м’язів з нервовою системою, кістками, обміном речовин, внутрішніми органами. Щодо їжі, то слід вживати продукти з високим вмістом кальцію, вітаміну D, магнію, фосфору, білка. Обов’язково слід відмовитись від куріння і зловживання алкоголем.

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози
Жов 20 день

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залозиЦей день запроваджено Указом Президента України від 17 січня 2005 р. № 42/2005 з метою активізації діяльності із запобігання виникненню і поширенню захворювань на рак молочної залози та привернення уваги суспільства до цієї проблеми.

Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. За даними Національного канцер-реєстру, щорічно в Україні реєструють понад 16 тис нових випадків раку молочної залози, з них 24,5 % складають жінки репродуктивного віку. Але дана патологія може розвинутись не тільки у жінок (10 частина хворих – чоловіки).

Рак молочної залози виліковується за умови його виявлення на I стадії – у 95%, на II стадії – у 80%, на III стадії – у 50% жінок. Через те, що на ранніх стадіях (І-й і ІІ-й) він має безсимптомний перебіг і не завдає болю, а жінки не проходять регулярні щорічні огляди у лікаря, в кожної четвертої українки його діагностують уже на ІІІ–ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується.

Слід пам’ятати, що до групи ризику входять:

  • ті, в кого мама, бабуся, сестра, тітка хворіли на рак грудей;
  • жінки, що не вагітніли та не народжували дітей або перша вагітність була у 30 років і старше;
  • особи, старші за 40 років;
  • жінки, у яких менструації почались у віці до 12 років;
  • жінки з пізньою менопаузою (після 55 років);
  • жінки, які протягом тривалого часу приймають гормональні контрацептиви, зокрема
  • ЗГТ при менопаузі;
  • хворі на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу;
  • ті, хто має надмірну вагу та ожиріння;
  • особи, які зловживають алкоголем та курять.

Симптоми, що дають підстави запідозрити рак молочної залози:

  • прозорі або кров’янисті виділення з грудей;
  • втягнення соска у зв’язку з проростанням пухлини у шкіру;
  • зміна кольору або структури шкіри грудей (набряк, збільшення або зменшення розмірів);
  • ущільнення або новоутворення у молочних залозах;
  • ерозії, кірочки, лусочки, виразки в зоні соска, ареоли;
  • збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.

Для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря.

Жов
23
Сб
Народився Карл Карлович Рейєр
Жов 23 день
Народився Карл Карлович Рейєр

280 років від дня народження хірурга-ортопеда, доктора медицини, професора Карла Карловича Рейєра (1846-1890)

Хірург-ортопед, доктор медицини (1872), професор. Закінчив медичний факультет Дерптського університету (1870). Працював на посадах асистента (1871-1872), приват-доцента (1872-1874), а з 1874 – штатного доцента хірургічної клініки Дерптського університету. Як військовий лікар брав участь у Сербсько-Турецькій (1876) і Російсько-Турецькій (1877) війнах; після війни був призначений на посади головного лікаря Семенівського військового шпиталю та члена Військово-медичного Вченого комітету; з 1878 – хірург-консультант Миколаївського військового шпиталю, консультант Максиміліанівської лікарні; також завідував хірургічним відділенням лікарні Св. Магдалини та лазаретом у Стрельні; викладав клінічну хірургію на Вищих жіночих медичних курсах; у 1890 – професор Університету св. Володимира.

Основні напрями наукової роботи: дослідження в галузі хвороб суглобів та операцій на горлі; одним з перших, застосовуючи метод Більрота, видалив зів і замінив його штучним; засновник внутрішньокісткового остеосинтезу; вперше в Російській імперії виконав резекцію голівки стегнової кістки та створив кістковий анкілоз; одним з перших у Російській імперії виконав внутрішньоартеріальне переливання крові; одним з перших почав впроваджувати лістерівські принципи антисептики; у 1877 вперше здійснив “попереджувально-антисептичне лікування” вогнепальних ран: первинна хірургічна обробка, постійний дренаж, герметична пов’язка.