Календар медицини

85 років від дня народження історика медицини, письменника, доктора медичних наук Гелія Юхимовича Аронова (1932-2016)

Імунолог, історик медицини, доктор медичних наук (1980), письменник, керівник групи історії медицини та Музею історії НМУ (1991). Член Національної спілки письменників України (з 1998).

Закінчив Київський медичний інститут (1958). Працював хірургом Хатанзької районої лікарні (Хатанга, Таймирський національний округ, РФ); лікарем швидкої допомоги й ординатором санаторію (Київ); у різних НДІ Києва: м.н.с. НДІ епідеміології, мікробіології та паразитології; ст.н.с. НДІ туберкульозу та грудної хірургії; зав. лаб. імунології та біохімії НДІ медичних проблем фізичної культури (1961-1987). Від 1988 – у Національному медичному університеті: пров. н. с. науково-дослідного лабораторного центру. Основний напрям роботи: трансплантаційна імунологія, імунологія фізичних навантажень, історія української медицини.

Праці: “Иммунная реактивность при различных режимах физических нагрузок” (1987); “Феофил Гаврилович Яновский” (1988); “Болезни сердца и сосудов” (1992); “На плечах гигантов” (1997).

Творчість: “Великолепная восьмерка” (1969); “Следствие по факту смерти” (1991); “Пером и скальпелем” (1991); “Ненужное зачеркнуть” (1995).

155 років від дня народження терапевта, доктора медицини, професора Конрада Едуардовича Вагнера (1862 – близько 1950)

У 1886 р. закінчив Санкт-Петербурзьку військово-медичну академію. Залишений ординатором при кафедрі спеціальної патології і терапії внутрішніх хвороб в академії, де в 1889 р. захистив дисертацію “Материалы к клиническому изучению колебаний в свойствах желудочного сока (влияние покоя, движения, физической работы и сна)”. У 1897-1903 рр. – зав. каф. лікарської діагностики, 1904-1914 – зав. каф. госпітальної терапії Університету св. Володимира. Одночасно очолював університетську госпітальну терапевтичну клініку та клінічне терапевтичне відділення Київського військового госпіталю.

Досліджував порушення обміну речовин, хвороби серця, органів травлення.

Основні праці: “К вопросу об эозинофильном лейкоцитозе при эхинококке внутренних органов” (1908); “О лечении ожирения” (1910); “К вопросу о сужении и закрытии просвета верхней полой вены” (1914).

145 років від дня народження хірурга, академіка АМН СРСР, доктора медицини, професора Олексія Петровича Кримова (1872-1954)

У 1898 р. закінчив медичний факультет Московського університету. У 1899 р. був призваний на військову службу та командирований в 1-й піхотний Київський полк, а невдовзі в Смоленський місцевий лазарет ординатором. Як військовий лікар брав участь у військових діях у Маньчжурії (1900), російсько-японській війні (1904-1905). У 1902 р. був призначений лікарем у Московський госпіталь і одночасно очолив хірургічне відділення лікарні для бідних.

У 1906 р. захистив дисертацію “Брюшинно-паховый отросток и его патологическое значение” і був обраний приват-доцентом Московського університету з клінічної хірургії.

У 1907-1912 рр. – зав. хірургічним відділенням Московського військового госпіталю. З 1912 р. затверджений кер. кафедри хірургічної факультетскої клініки Університету св. Володимира. Під його керівництвом у клініці вперше почали проводити операції на центральній і периферичній нервовій системі. З початком Першої світової війни був призначений консультантом-хірургом Червоного Хреста Південно-Західного фронту. Клінікою керував до 1921 р., потім був переведений до Дніпропетровського медичного інституту. У 1930 р. повернувся до Києва, керував кафедрою факультетської хірургії. Після смерті Н.М. Волковича (1928) очолив Київське товариство хірургів. Під час Другої світової війни у м. Челябінську, куди був евакуйований медичний інститут, продовжував активну практичну та наукову діяльність, незважаючи на свій похилий вік; публікував статті з військово-польової хірургії. Після організації АМН СРСР (1944-1991) обраний її дійсним членом. Ім’я академіка О.П. Кримова присвоєно факультетській хірургічній клініці НМУ ім. О.О. Богомольця.

Основні праці: “Учение о грыжах” (1911); “Избранные лекции по военно-полевой хирургии” (1937).

Щорічна літня акція “Тиждень підтримки грудного вигодовування” в усьому світі проводиться, починаючи з 1-го серпня. Дата проведення була обрана невипадково, цього дня в 1990 р. була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни та 10 агентств ЮНІСЕФ.

Проходить ця акція під егідою WABA – Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми та право дитини харчуватися материнським молоком. Ця організація присвячує свою роботу захисту, освіті та підтримці цих прав. WABA працює в тісному співробітництві з ЮНІСЕФ.

Всесвітня акція “Тижня підтримки грудного вигодовування” була задумана як один зі стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення та відновлення, в умовах втраченої традиції – годувати діток грудьми.

Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування, проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналу медичних закладів, що надають допомогу матерям і дітям. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.

160 років від дня народження лікаря-фізіотерапевта, доктора медицини Йосипа Яковича Дейча (1857-1928)

Лікар-фізіотерапевт, доктор медицини (1891). Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1884). Спеціалізувався у Відні. Працював лікарем у Києві, де відкрив власну фізіотерапевтичну клініку на вулиці Михайлівській, 22-А; надавав допомогу хворим, які не мали можливості платити за лікування.

Голова фізіотерапевтичної секції Київського єдиного науково-медичного товариства. Розробляв методи комбінованого лікування стенокардії та кісткового туберкульозу, нервових захворювань; розробив власний метод лікування так званої самовільної гангрени; сконструював низку фізіотерапевтичних приладів, зокрема електричну грілку.

Професіоналізм Йосипа Дейча високо цінував інший відомий київський лікар Теофіл Яновський, за направленням якого в клініці лікаря Дейча проходила курс лікування Лариса Косач, відома широкому загалу як Леся Українка. Пацієнтами Йосипа Дейча були Михайло Коцюбинський, Марія Заньковецька, Микола Садовський, Євген Чикаленко та родина Рильських.

Це міжнародний день, що був запропонований організацією “Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі”. Він відзначається в річницю дня бомбардування японського міста Хіросіми 6 серпня 1945 р.

Цей день у певному сенсі є символічним і слугує для нагадування про цю людську трагедію, про роль лікарів у боротьбі за мир і в запобіганні війни загалом. Організація відзначає цей день своєю повсякденною роботою.

Ця організація виникла в 1980 р. у Франції в результаті відокремлення від іншої відомої міжнародної організації “Лікарі без кордонів”. Відтоді великі відділення “Лікарів світу” з’явилися в дванадцяти країнах.

У всьому світі регулярно здійснюються терористичні акти та насильство, внаслідок чого багато невинних людей стають інвалідами на все життя. При цьому від лікарів вимагається не тільки уміння надати правильну медичну допомогу, але й довготерпіння, гуманність, любов до пацієнта. Адже часом добре слово та розуміння можуть бути ціннішими за будь-які ліки.