Календар медицини

Георгій Леонідович Воронков (1923-1992) лікар-психіатр, доктор медичних наук (1973), професор (1977). Учасник 2-ї світової війни.

Георгій Леонідович закінчив Київський медичний інститут (1953), де відтоді й працював: 1975-1991 – завідувач кафедри психіатрії; одночасно від 1955 – заступник начальника відділу спеціальної медичної допомоги МОЗ УРСР. Головний психіатр МОЗ УРСР (1972-1989).

Наукові дослідження були присвячені питанням ранньої діагностики та лікування епілепсії, клініки та патогенезу основних форм психозів, атеросклеротичної психопатології. Описав цефалголепсію.

Наукові праці: “Учебный атлас психиатрии” (1962); “Психиатрия. Таблицы и схемы” (1977); “Практический справочник врача-психиатра” (1981); “Психические болезни” (1982); “Неотложная помощь в психиатрии” (1989); “Справочник врача-психиатра” (1990).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертація Г.Л. Воронкова “К проблеме дебютов и ранней диагностики эпилепсии” (1972)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Воронкова Г.Л., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Организация работы врача-психиатра в больнице общесоматического профиля (1983)
2. Справочник врача-психиатра (1990)
3. Диагностика и лечение шизофрении, протекающей в сочетании с экзогенноорганической патологией (1984)
4. Использование патопсихологических методов исследования в практике врачебно-трудовой экспертизы психических заболеваний (1983)
5. Методика контроля и самоконтроля знаний по психиатрии (1987)
6. Методические разработки к практическим занятиям на лечебном факультете (1977)
7. Организация внебольничной психиатрической помощи в условиях сельского района (1981)
8. Организация работы клинических психологов в  психоневрологических больницах (1980)
9. Практический справочник врача-психиатра (1981)
10. Профилактика и лечение белой горячки в соматическом стационаре (1976)
11. Психиатрия (1977)
12. Ранняя диагностика, лечение и профилактика эпилепсии (1979)
13. Учебный атлас психиатрии (1962)

Юрій Вікторович Биць (1938-2008) доктор медичних наук (1974), професор (1978).

Юрій Вікторович Биць закінчив Київський медичний інститут (1961), де відтоді й працював (нині Національний медичний університет): від 1977 – професор, одночасно 1975-1979 – начальник науково-дослідного сектора, 1979-1985 – декан 2-го лікувального факультету, від 1986 – завідувач кафедри патологічної фізіології, від 1994 – декан факультету підвищення кваліфікації викладачів.

Наукові дослідження були присвячені вивченню ролі порушень метаболізму судинної стінки, насамперед з боку енергетичного обміну, в розвитку артеріосклерозу. Порівняльно-патофізіологічні дослідження видових, вікових і регіональних особливостей обміну речовин судинної стінки дали змогу пов’язати їх з резистентністю артерій і вен до різних пошкоджувальних агентів.

Наукові праці: “До патогенезу артеріосклерозу менкебергівського типу” (1992); “Освітньо-професійна програма вищої освіти за професійним спрямуванням” (1994); “Ультраструктурные изменения эндотелия магистральных сосудов при острой и подострой гиперадреналинемии” (1996).

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці Биць Ю.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

Посібник до практичних занять з патологічної фізіології (2001)

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігаються автореферати дисертації Ю.В. Быць “Влияние гликолитических ядов на структуру и функцию гемато-офтальмического барьера” (1965); Быць, Ю. В. “Роль нарушений метаболизма сосудистой стенки в процессе ее склерозирования” (1973)

Віктор Григорович Шевчук (1938) фізіолог, доктор ме­дичних наук (1982), професор (1987), член-кореспондент АПН України (1993), завідувач кафедри нормальної фізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1987-2013).

Віктор Григорович закінчив Київський медичний ін­ститут імені О.О. Богомольця (1963). Працю­вав старшим науковим співробітником лабораторії фізіології Інституту геронтології АМН СРСР. У 1981 р. захистив докторську дисерта­цію “Нейрогуморальные регу­ляции гемодинамики и сократитель­ной функции миокарда в старости”. У 1986-1987 – професор кафедри фізіології Інституту удосконалення лі­карів.

Основний на­прям наукових досліджень – вивчення ме­ханізмів нейрогуморальної регуляції серцево-судинної системи.

Наукові праці: “Кровообращение и старение” (1984); “Старение клетки” (1987); “Нормальна фізіологія” (1994); “Посібник з нормальної фізіології” (1995); “Ро­зумова працездатність” (2000); “Фізіологія зовнішнього дихання” (2001); “Фізіологія серцево- судинної системи з основами патофізіоло­гії” (2002); “Посібник з фізіоло­гії” (2005); “Фізіологія” (2005).

У фонді Національної наукової медичної бібліотеки України зберігається автореферат дисертація В.Г. Шевчука “Возрастные особенности нейрогуморальной регуляции уровня сахара крови” (1967)

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці  Шевчука В.Г. підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Вплив погоди на психофізіологічний стану здорової людини (1998)
2. Кровообращение и старение (1984)
3. Посібник з нормальної фізіології (1995)
4. Практикум з фізіології (2007)
5. Фізіологія (2008)

Починаючи з 1997 р., 17 травня відзначається професійне свято “День пульмонолога”.

Пульмонологія – це розділ клінічної медицини, що вивчає хвороби органів дихання (трахеї, бронхів, легень і плеври). Дихання належить до основних функцій організму. Без нього людина може прожити не більше 7 хвилин. Тому справедливо вважається, що дихання є ознакою життя. Хто не дихає, той не живе.

Захворювання органів дихання є серйозною проблемою сучасної медицини через широке поширення, прогресуючий перебіг, скорочення якості та тривалості життя. Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженими в Україні.

Анатолій Федосійович Левицький (1953) ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1998), профе­сор (2005), заслужений лікар України, Головний позаштатний дитячий орто­пед-травматолог МОЗ України (2003).

Анатолій Федосійович закінчив лікувальний факультет До­нецького медичного інституту (1976). У 1998 захистив докторську дисерта­цію “Воронкообразные дефор­мации грудной клетки (ВДГК) у детей и подростков и ее оперативное лече­ние”. У 1999 очолив відділення дитя­чої ортопедії та травматології Україн­ської дитячої спеціалізованої лікарні “Охмадит”.

У 2001-2005 – доцент ка­федри дитячої хірургії Національного медичного університету імені О.О. Бо­гомольця, 2001-2005 – начальник медичного управління Державного уп­равління справами Президента Украї­ни. З 2005 – професор кафедри дитячої хірургії Національного медичного університе­ту імені О.О. Богомольця.

Основні на­прями наукової діяльності: захворю­вання та вади розвитку грудної клітки та хребта, природжені та набуті дефор­мації великих суглобів, травми опор­но-рухового апарату. Володіє багатьма методами консервативного й опера­тивного лікування хворих з вадами та захворюваннями опорно-рухового апа­рата.

Наукові праці: “Показания к различ­ным методам лечения множественных пере­ломов длинных трубчастых костей у детей” (1981); “Новые методы функцио­нальной диагностики ортопедо-травматоло­гической патологии” (1987); “Результаты оперативного лечения воронкообразной де­формации грудной клетки у детей” (1998); “Особливості оперативного ліку­вання переломів стегна та гомілки у дітей з політравмою” (2002).