Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Бер
20
Пт
Народився Георгій Вікторович Дзяк
Бер 20 день

75 років від дня народження кардіолога, доктора медичних наук, професора, академіка АМН України Георгія Вікторовича Дзяка (1945-2016)

Кардіолог, доктор медичних наук (1980), професор (1983), академік АМН України (1997), заслужений діяч науки і техніки України (1993). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1968), де відтоді й працював: від 1979 – завідувач кафедри шпитальної терапії, у 1986-1996 – проректор з навчальної роботи, від 1996 – ректор. Віце-президент Асоціації кардіологів України (від 1994).

Наукові дослідження з проблем кардіології та ревматології. Описав механізм адаптації осіб з ревматичними вадами серця, типи порушень легеневого та серцевого кровообігу; визначив особливості порушень серця при його гіпертонічній та ішемічній хворобах; запропонував засоби профілактики та лікування хворих на ревматизм.

Наукові праці: “Клиническая реография” (1977); “Мерцательная аритмия” (1979); “Лікарсько-трудова експертиза в практиці терапевта” (1994); “Лікувальна фізкультура та спортивна медицина” (1995); “Дисметаболический постменопаузальный синдром” (2000); “Зміни вмісту статевих стероїдів після тотальної оваріоектомії у жінок репродуктивного віку з артеріальною гіпертензією” (2001).

Бер
21
Сб
Міжнародний день людини з синдромом Дауна
Бер 21 день

Міжнародний день людини з синдромом Дауна21 березня – Міжнародний день людини з синдромом Дауна. Ідея обрати саме цю дату належить французькій асоціації, що займається дослідженням даної патології. Синдром Дауна – це найпоширеніший генетичний хромосомний розлад, спричинений аномальним поділом клітин, що призводить до появи трьох копій хромосоми 21. У 2007 році ВООЗ офіційно затвердила статус міжнародного дня.

Причини виникнення хромосомної аномалії достеменно не відомі. Одним із факторів, що підвищує ризик народження дитини з синдромом Дауна, є вік матері. Жінки, які на момент вагітності мають 35 років і старші, підлягають більшому ризику народити дитину із генетичним розладом.

Люди із синдромом Дауна мають певні фізичні особливості: приплюснуте обличчя, маленька голова, коротка шия, висунутий язик, скошені вгору очні щілини, маленькі вуха, маленьку широку долоню з однією складкою, невеличку стопу, короткі пальці, низький зріст. Крім того, у таких людей поганий м’язовий тонус, а на райдужці ока можуть спостерігатись крихітні білі плями (плямами Брушфілда). Щодо інтелектуального розвитку, то у більшості людей із синдромом Дауна спостерігають легкі та помірні когнітивні порушення. Вони відчувають проблеми із мовленням, а також короткостроковою та довгостроковою пам’яттю.

Багато людей із синдромом Дауна не мають серйозних вроджених дефектів, крім зовнішніх ознак хвороби. Проте проблеми із здоров’ям можуть бути значними, зокрема втрата слуху, обструктивне апное, часті вушні інфекції, хвороби очей, вроджені хвороби серця та травного тракту.

Синдром Дауна – це стан, що триває все життя. Рання діагностика, профілактика захворювань, фізична терапія та участь у програмах соціальної адаптації допомагає таким пацієнтам покращити їхні фізичні та інтелектуальні здібності, розвинути їх потенціал.

Світова спільнота закликає в цей день до підвищення обізнаності про дану патологію, толерантності, визнання різноманітності людей Землі та необхідності об’єднувати зусилля громадськості щодо соціальної адаптації людей із синдромом Дауна. Один із символів цього дня є Rock Your Socks! Шкарпетки нагадують хромосоми, тож вони є веселий і яскравий спосіб підкреслення індивідуальності. Організатори заходів цього дня закликають носити дивні шкарпетки, яскраві шкарпетки, довгі шкарпетки, будь-які шкарпетки взагалі для підкреслення своєї унікальності.

В фондах ННМБУ можна ознайомитись із літературою за цією темою:

  1. Діагностика та лікування природжених вад розвитку у плодів, новонароджених та дітей раннього віку : збірник наукових праць ДУ «ІПАГ НАМН України». – Київ : Задруга, 2018.
  2. С. М. Касян, В. О. Петрашенко, М. П. Загородній. Вибрані аспекти медичної генетики : навчальний посібник. – Суми : Сум.держ. ун-т, 2019.
  3. Л. В. Акуленко, Ю. О. Козлова, И. Б. Манухин. Дородовая профилактика генетической патологии плода : руководство для врачей. – Москва : Гэотар-Мед., 2019.
  4. Г. Б. Соколова. Теоретико-методичні засади психологічного супроводу школярів із синдромом Дауна: автореферат дис. … д-ра психол. наук :. – Київ, 2019.
Бер
22
Нд
Народився Іван Тодосійович Шевченко
Бер 22 день

115 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Івана Тодосійовича Шевченка (1905-1993)

Онколог, доктор медичних наук (1950), професор (1952). Закінчив Харківський медичний інститут (1930). У 1931-1934 – хірург і головний лікар управління санаторіями та будинками відпочинку України; 1934-1937 – завідувач хірургічного відділення та головний лікар Слодібського медкомбінату в Києві; 1938-1941 – начальник лікарсько-санітарної служби Південно-Західної залізниці, завідувач онкологічного відділення Центральної дорожньої лікарні; 1941-1943 – провідний хірург евакогоспіталю 6-ї загальновійськової армії, а також лікар 1-го рангу у фронтових евакогоспіталях; з 1943 – провідний хірург госпіталю та всієї госпітальної бази армії; з 1945 – директор Київського рентгено-радіологічного та онкологічного інституту; надалі працював на посадах доцента (1946-1952), завідувача (1952-1959, 1971-1975) кафедри онкології Київського інституту удосконалення лікарів; у 1951-1971 – головний онколог МОЗ України.

Наукові праці присвячені питанням передракових станів, профілактики злоякісних пухлин, раку стравоходу тощо; запропонована методика операції на прямій кишці зі збереженням слизової оболонки сфінктера, створені метод операції накладення фістули шлунка на зразок “хоботка завитка”, метод закриття пневмотораксу, розроблений новий метод рентгено-радіумхірургії раку різних локалізацій.

Бер
24
Вт
Всесвітній день боротьби з захворюванням на туберкульоз
Бер 24 день

Всесвітній день боротьби з захворюванням на туберкульоз24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата обрана ВООЗ не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання.

Туберкульоз — інфекційне захворювання, що викликають мікобактерії з групи Mycobacterium tuberculosis complex — M. tuberculosis, M. bovis i M. africanum. Це одна з найбільш смертоносних інфекцій у світі. За даними ВООЗ, щодня на туберкульоз захворюють понад 28 000, а вмирають близько 4 000 людей. Експерти вважають, що чверть світового населення заражена туберкульозними паличками. І хоча більшість з цих людей не є хворими або заразними, але вони мають високий ризик розвитку патології у майбутньому. Це залежить від різних факторів, найважливішим з яких є імунологічний статус людини.

До групи підвищеного ризику інфікування мікобактерією туберкульозу належать особи, які:

  • ВІЛ-інфіковані;
  • перебували в контакті з хворими на туберкульоз;
  • вживають наркотики та алкоголь, курять;
  • мають ослаблену імунну систему через недоїдання або імуносупресорну чи глюкортикоїдну терапію;
  • хворі на цукровий діабет;
  • страждають на ниркову недостатність;
  • мають в анамнезі онкологічні захворювання, ревматоїдний артрит, хворобу Крона, псоріаз, червоний системний вовчак.

Туберкульоз може бути у активній формі, що в свою чергу поділяється на відкриту (хворий виділяє назовні мікобактерії туберкульозу) і закриту (хворий не є заразним), та латентній (прихованій). Важливо, що в світі поширюється туберкульоз із множинною лікарською стійкістю. У 2015 році таку форму захворювання діагностували у 480 тис. осіб в світі. На сьогодні Україна посідає друге місце у світі за поширеністю саме туберкульозу резистентного до антибіотиків.

Симптоми активної (відкритої) форми туберкульозу є:

  • нав’язливий кашель, що триває понад 3 тижні;
  • у мокротинні виявляються сліди крові;
  • біль у грудях;
  • відчуття постійної втоми, слабкість;
  • втрата апетиту і зниження маси тіла;
  • нічне потовиділення;
  • підвищення температури тіла 37-38 °С або навпаки її зниження 35,5 °С.

1 лютого 2023 р. було оголошено тему цьогорічного Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом: «Так! Ми можемо покінчити з туберкульозом». Фахівці наполягають, спільними зусиллями ми можемо покінчити з туберкульозом до 2030 року. Для цього варто зосередитись на декількох напрямках: прискорити дослідження із розробки нової протитуберкульозної вакцини, забезпечити доступність населення до нової швидкої молекулярної діагностики та більш коротких та ефективніших схем лікування і профілактики туберкульозу.

Бер
26
Чт
Мішалов Володимир Григорович (1955)
Бер 26 день

Мішалов Володимир Григорович (1955)Мішалов Володимир Григорович (1955) хірург, доктор медичних наук (1997), професор (2001). Закінчив Київський медичний інститут (1978). Працював лікарем. У 1982-1998 – у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Національний інститут хірургії та трансплантології НАМН України): від 1987 – завідувач відділу серцево-судинної хірургії і тромбоемболії легеневої артерії; від 1998 – завідувач кафедри хірургії № 4, водночас у 2000-2005 – проректор з лікувальної роботи Національного медичного університету (Київ).

Наукові дослідження: хірургічне лікування ішемічної хвороби серця, судин нижніх кінцівок, брахіоцефальних судин, атеросклерозу, тромбоемболії легеневої артерії.

Наукові праці: “Руководство по тромболитической терапии” (1998); “Тромбоемболія гілок легеневих артерій та посттромботична легенева гіпертензія: діагностика, лікування та профілактика” (1999); “Діагностика та хірургічне лікування гнійних ускладнень калькульозного холециститу” (2003); “Хірургічні хвороби” (2004); “Хірургічне лікування атеросклеротичних оклюзійно-стенотичних уражень брахіоцефальних артерій у хворих з супутньою ішемічною хворобою серця” (2005); “Профілактика диспозиції катетера TENCKHOFF у черевній порожнині” (2015).

Народилася Тамара Іванівна Бужієвська
Бер 26 день

85 років від дня народження педіатра, генетика, вірусолога, доктора медичних наук, професора Тамари Іванівни Бужієвської (1935)

Педіатр, генетик, вірусолог, доктор медичних наук (1984), професор (1988). Закінчила Київський медичний інститут (1958). Працювала в Інституті інфекційних хвороб АМН СРСР у Москві (1958-1969), в Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР (1969-1989). Від 1989 – засновниця та перша завідувачка кафедри медичної генетики Київської медичної академії післядипломної освіти.

Напрями наукових досліджень: віруси як мутагени, генетичний моніторинг, клінічна генетика. Засновниця наукової школи з медичної генетики.

Наукові праці: “Аденовірусні захворювання” (1964); “Вирусиндуцированный мутагенез в клетках млекопитающих” (1984); “Генетические исследования загрязнения окружающей среды” (1989); “Генетика эндокринных заболеваний” (1993); “Основи медичної генетики” (1994); “Генетичні чи екогенетичні наслідки Чорнобильської аварії? Факти та гіпотези” (1996).