Календар медицини

70 років від дня народження фармаколога, академіка НАМН України, доктора біологічних наук, професора Олександра Вікторовича Стефанова (1950-2007)

Фармаколог, академік НАМН України (2002), доктор біологічних наук (1988), професор (1996). Закінчив Одеський медичний інститут (1973). У 1973-1975 – лікар-терапевт Котовської районної лікарні Одеської області; 1975-1992 – в Інституті фізіології імені О.О. Богомольця й Інституті біохімії імені О.В. Палладіна НАН України; з 1992 – завідувач відділу експериментальної терапії та директор (1992-2007) Інституту фармакології та токсикології АМН України; керівник Державного фармакологічного центру МОЗ України; президент Асоціації фармакологів України.

Основні напрями наукової діяльності: дослідження теоретичних і практичних аспектів регуляції клітинних механізмів біологічно активними речовинами прогнозованої природи; довів, що фосфоліпідні ліпосоми внаслідок специфіки амбівалентної природи та взаємодії з рецепторами сприяють адаптації клітин і стабілізації мембран, позитивно змінюють фармакодинаміку лікарських речовин; створений перший у світі промислово освоєний ліпосомальний лікарський засіб – оригінальний препарат “Ліпін”.

Наукові праці: “Об особенностях действия норадреналина, заключенного в липосомы, на системное артериальное давление” (1980); “Антиметастатический эффект аналога МДП, заключенного в липосомы” (1988); “Биологический эффект липосом при гипоксических состояниях различной этиологии” (1990); “Сучасні принципи спрямованого транспорту лікарських засобів. Ліпосомальні транспортні системи” (1998); “Медикаментозне забезпечення населення: проблеми і перспективи їх розв’язання” (2001).

90 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Петра Васильовича Лиса (1930-1982)

Хірург, доктор медичних наук (1974), професор (1975). Закінчив Київський медичний інститут (1955). Працював на посаді хірурга в Луганській і Дніпропетровській областях; навчався в аспірантурі (1961-1964) і працював на кафедрі хірургії № 2 Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, зокрема на посаді завідувача (1977-1982); водночас працював на посадах професора (1975-1982) та завідувача (1977-1982) кафедри хірургії та проктології Київського інституту удосконалення лікарів імені П.Л. Шупика.

Основні напрями наукової діяльності: дослідження зсідання крові під час механічної жовтяниці, хірургічна гастроентерологія.

85 років від дня народження стоматолога, доктора медичних наук (1988), професора Джона Васильовича Дудка (1935-1993)

Стоматолог, доктор медичних наук (1988), професор (1990). Закінчив Київський медичний інститут (1966). Працював директором Київського медичного училища № 2 (від 1973); начальником управління кадрів МОЗ УРСР (від 1975); від 1978 – в Українському медичному університеті (Київ): завідувач кафедри хірургічної стоматології та декан стоматологічного факультету (від 1989). У 1979-1984 відповідав за лікувальну роботу щелепно-лицьового відділення Київської дитячої спеціалізованої клінічної лікарні № 14, для якого здобув статус Республіканського центру з надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки.

Наукові праці з питань відновлювальної хірургії щелепно-лицьової ділянки, онкології, зокрема досліджував проблеми лікування доброякісних пухлин обличчя.

Наукові праці: “Лечебная физкультура в стоматологии” (1982); “Результаты совершенствования лечения некоторых врожденных пороков развития челюстно-лицевой области” (1985); “Лечение гемангиом челюстно-лицевой области у детей (клинико-морфологическое исследование)” (1988); “Клеевые соединения в челюстно-лицевой хирургии” (1993).

70 років від дня народження уролога, доктора медичних наук, професора Сергія Петровича Пасєчнікова (1950)

Уролог, доктор медичних наук (1990), професор. Закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1973). Працював на посадах старшого лаборанта (1973-1977), асистента (1977-1988) кафедри урології Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, від 1988 – завідувача відділення запальних захворювань нирок та сечових шляхів Київського НДІ урології і нефрології, професора (1993-2011) та завідувача (з 2011) кафедри урології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Головний позаштатний уролог МОЗ України.

Основні напрями наукової діяльності: опрацювання діагностики та хірургічного лікування урологічних захворювань.

Наукові праці: “Аденома передміхурової залози” (1980, 1986); “Сучасні принципи діагностики і лікування гострого пієлонефриту вагітних” (1987); “Клінічна термодинаміка” (1991); “Ультразвуковая диагностика туберкулеза легких” (1994); “Ендоскопічна літотрипсія в лікуванні каменів сечоводів” (1998); “Рак передміхурової залози” (2004).

95 років від дня народження гігієніста, токсиколога, доктора медичних наук, професора Євгенії Ісаківни Спину (1925-2011)

Гігієніст, токсиколог, доктор медичних наук (1965), професор. Закінчила санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту (1948). Працювала в Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань на посадах молодшого (1948-1954), старшого наукового співробітника (1954-1964) лабораторії токсикології; від 1964 – у Всесоюзному НДІ гігієни та токсикології пестицидів, полімерних та пластичних мас (нині – Інститут екогігієни та токсикології імені Л.І. Медведя НАМН України).

Основні напрями наукової діяльності: токсикологія та гігієнічне нормування пестицидів, застосування методів умовних рефлексів у токсикологічному експерименті, виявлення закономірностей міграції ксенобіотиків з екологічною метою; опрацювала принцип комплексного гігієнічного нормування пестицидів, один з авторів інтегрального критерію небезпеки пестицидів для людини – допустимої добової дози; запропонувала та створила новий напрям у регламентації хімічних засобів захисту рослин – обгрунтування допустимого вмісту їх у грунті; співавтор еколого-гігієнічної класифікації пестицидів.

У 2007 році 10 міжнародних організацій, які опікуються питаннями планування сім’ї, висунули ідею про роль контрацептивів у прийнятті планового рішення щодо створення сім’ї та вагітності. Всесвітня організація охорони здоров’я у Порядку денному сталого розвитку до 2030 року зазначає необхідність «забезпечити загальний доступ до послуг сексуального та репродуктивного здоров’я, включаючи планування сім’ї, інформацію та освіту, а також інтеграцію репродуктивного здоров’я в національні стратегії та програми». На сьогодні Всесвітній день контрацепції підтримують 15 міжнародних неурядових організацій, медичних і наукових спільнот, а також урядових організацій для поширення знань про сексуальне та репродуктивне здоров’я.

Багато жінок, які хочуть уникнути вагітності, не використовують жодні безпечні методи контрацепції. Серед причин: занепокоєння щодо побічних ефектів прийому лікарських засобів; неправильні уявлення про їх довгостроковий вплив на фертильність жінки; заборона використання чоловіком, партнером або родичами в наслідок релігійних уявлень; відсутність доступу до сучасних методів. Разом із тим, жінка має право вибирати кількість, час і інтервал між народженням дітей. Тож контрацепція є невід’ємною частиною прийняття нею усвідомлених рішень.

У Всесвітній день контрацепції прийнято проводити онлайн і офлайн кампанії з метою поширення інформації про способи та методи контрацепції, ризики незахищеного сексу (материнська смертність, аборти) для сексуального та репродуктивного здоров’я жінки.