Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.
85 років від дня народження доктора медичних наук, професора Геннадія Леонідовича Апанасенка (1935)
Доктор медичних наук (1976), професор (1983), завідувач кафедри лікувальної фізкультури та лікарського контролю Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця (1980-1990), організатор і завідувач кафедри спортивної медицини та санології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (1992-2013).
Науковий напрям: теорія та практика збереження й укріплення здоров’я людини.
135 років від дня народження мікробіолога, епідеміолога, академіка АН УРСР, доктора біологічних наук, професора Віктора Григоровича Дроботька (1885-1966)
Мікробіолог, епідеміолог, академік АН УРСР (1948), доктор біологічних наук (1936, без захисту дисертації), професор (1936), завідувач кафедри мікробіології Київського інституту удосконалення лікарів (1944-1953), заслужений діяч науки УРСР (1966), очолював Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного (1944-1962).
Основні напрями наукової діяльності: дослідження мікроорганізмів тифозно-кишкової групи, вивчення паличок риносклероми Фріша-Волковича та споріднених їм капсульних бактерій, дослідження в галузі бактеріофагії, вивчення мінливості бактерій та їхнього поліморфізму, дослідження стахіботріотоксикозу, вивчення мікробіології, вакцинації та хіміотерапії бруцельозу, опрацювання хіміотерапії інфекційних хвороб, антибіотиків, фітонцидів.
70 років від дня народження педіатра, члена-кореспондента НАМН України, академіка АН вищої школи України, доктора медичних наук, професора Миколи Леонідовича Аряєва (1950)
Педіатр, член-кореспондент НАМН України (2003), академік АН вищої школи України (1999), доктор медичних наук (1985), професор (1986), завідувач кафедри педіатрії та неонатології (з 1986), проректор з науково-педагогічної роботи (з 1996) Одеського національного медичного університету.
Зробив суттєвий внесок у розробку та впровадження нових технологій у перинатології та неонатології, зокрема стосовно попередження трансмісії ВІЛ від матері до дитини, профілактики та терапії гемолітичної хвороби, уражень ЦНС, хронічних розладів живлення плода та новонародженого.
День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам’яті Святого Миколая у католиків та православних.
За традицією, цієї ночі діти отримують подарунки під подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване святим Миколаєм і вчаться в святого бути милосердними. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, що подорожують, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей і студентів, моряків, торговців, і лучників.
В пам’ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.
100 років від дня народження кардіолога, доктора медичних наук, професора Миколи Степановича Заноздри (1920-1999)
Кардіолог, доктор медичних наук (1962), професор (1967), заслужений діяч науки і техніки України. Закінчив Київський медичний інститут (1945). Відтоді працював в Інституті кардіології АМНУ (Київ): від 1961 очолював відділення функціональної діагностики, від 1970 – гіпертонічної хвороби, від 1992 – відділ симптоматичних гіпертензій; за сумісництвом у 1950-1955 – доцент кафедри терапії Київського інституту удосконалення лікарів.
Вивчав проблеми діагностики, лікування та профілактики артеріальної гіпертензії.
Наукові праці: “Фармакотерапия гипертонической болезни” (1983); “Гипертонические кризы” (1987); “Влияние лечения на показатели гемодинамики и концентрацию тестостерона в плазме крови у больных ювенильной гипертензией” (1990); “Кардиогемодинамика у больных гипертонической болезнью с различной эффективностью антигипертензивной терапии” (1993).
125 років від дня народження дерматовенеролога, доктора медичних наук, професора Юхима Мироновича Левіна (1895-1961)
Дерматовенеролог, доктор медичних наук (1946), професор (1947). Закінчив Київський медичний інститут (1922). Працював науковим співробітником Київської науково-дослідної кафедри клінічної медицини (1923-1930); завідувачем кафедри шкірних та венеричних хвороб Київського стоматологічного (1930-1941) та 2-го Київського медичного (1937-1941, за сумісництвом), Київського об’єднаного медичного (м. Челябінськ, РФ, 1941-1944) інститутів, Одеського інституту удосконалення лікарів (1944-1945); у 1945-1961 – у Вінницькому медичному інституті: завідувач кафедри шкірно-венеричних захворювань (від 1952). Здійснював обстеження працівників цукрових заводів Вінницької області з метою виявлення гнійничкових захворювань шкіри.
Наукові праці: “Новые данные к учению печень–сифилис–сальварсан: Клиническое исследование” (1937); “Костная проводимость при сифилисе и ее клиническое значение” (1957); “Опыт лечения чешуйчатого лишая паравертебрально-зональной новокаиновой блокадой” (1959).