Календар медицини

Дрюк Микола Федорович (1940)

Микола Федорович народився в місті Охтирка, Сумська область. Медичну освіту з відзнакою здобув на педіатричному факультеті Харківського медичного інституту (1957–1963).

У 1963–1964 рр. працював педіатром та хірургом у дільничій лікарні смт Мізоч Рівненської області, а з 1964 по 1966 рік — хірургом та завідувачем хірургічного відділення Рівненської міської дитячої лікарні.

У 1966–1967 рр. — хірург-ординатор клініки дитячої хірургії м. Харкова.
З 1967 р. навчався в клінічній ординатурі та аспірантурі кафедри дитячої хірургії та ортопедії Київського медичного інституту.

Професійна та наукова діяльність

З 1971 р. — молодший науковий співробітник відділення серцево-судинної хірургії у відділі клінічної та експериментальної хірургії НДІ гематології та переливання крові, який у 1972 р. був реорганізований у Київський НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині — Інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України).

Пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до керівника відділу та заступника директора з наукової роботи (1988–1995).
З 1980 р. — завідувач відділу мікросудинної та пластичної хірургії.
У 1975–1988 рр. — асистент, а згодом доцент кафедри торакоабдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів.

Наукові здобутки

Кандидатська дисертація (1972): «Хірургічне лікування тяжких наслідків травм кисті у дітей».

Докторська дисертація (1986): «Мікрохірургічні методи корекції гемолімфодинаміки й аутотрансплантації тканин при захворюваннях периферичних судин і травмах нижніх кінцівок».

Автор понад 420 наукових публікацій, у тому числі 7 монографій і керівництв, а також понад 110 авторських свідоцтв і патентів.

Піонерські хірургічні втручання

Під керівництвом та безпосередньо участі М. Ф. Дрюка в Україні вперше були виконані:

• реплантації кисті, пальців і сегментів кінцівок після травматичних ампутацій;
• мікросудинна пересадка складних тканинних комплексів;
• лімфовенозні мікроанастомози при лімфедемі (слоновості);
• мікрохірургічна аутотрансплантація при дефектах нервів;
• сучасні операції при нейросудинному синдромі грудного виходу.

Відзнаки та членство

Державна премія СРСР (1982) — за розробку методів невідкладної мікрохірургії при травматичних ампутаціях кисті та пальців.

Заслужений діяч науки і техніки України (1992).

Член:

• Асоціації хірургів України,
• Асоціації судинних хірургів України,
• Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних і естетичних хірургів,
• Європейської асоціації судинних та ендоваскулярних хірургів,
• Міжнародної конфедерації пластичних і реконструктивних хірургів,
• Асоціації хірургів імені М. І. Пирогова (Росія),
• Правління товариства лімфологів (Росія).

Брав участь у спеціалізованих вчених радах із захисту дисертацій за спеціальностями «Хірургія та трансплантологія» і «Серцево-судинна хірургія».

95 років від дня народження гігієніста, доктора медичних наук, професора Олени Патрикіївни Краснюк (1925-2010)

Гігієніст, доктор медичних наук (1972), професор (1977). Закінчила Київський медичний інститут (1948). Відтоді працювала в Українському інституті клінічної медицини (нині Інститут кардіо­логії НАМНУ); від 1953 – в Інституті медицини праці НАМНУ (обидва – Київ): 1972-2001 – завідувачка відділу професійної патології, 2001-2010 – головний науковий співробітник.

Наукові дослідження були присвячені патогенезу професійних захворювань хімічної, фізичної та біологічної етіології, детоксикації організму при гос­трих і хронічних професійних отруєннях, їх віддаленим наслідкам і професійному раку.

Наукові праці: “Современное состояние профессиональной заболеваемости на Украине” (1993); “Стан та динаміка професійної захворюваності в Україні” (1995); “Актуальные проблемы гигиены труда в сельском хозяйстве радиоактивно за­­грязненных территорий Украины” (1998).

90 років від дня народження гістолога, цитолога, доктора медичних наук, професора Андрія Костянтиновича Коломійцева (1930-2010)

Гістолог, цитолог, доктор медичних наук (1974), професор (1980). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1954). Відтоді працював у Національному медичному університеті (Київ): від 1978 – професор кафедри гістології та ембріології; водночас у 1992-1998 – співорганізатор і професор однойменної кафедри Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Вивчав будову та реактивні влас­­тивості периферичної нервової системи, тканинні реакції при алопластиці та хірургічному лікуванні аномалій ембріонального розвитку.

Наукові праці: “Миграция вегетативных ней­ронов в регенерирующие ткани” (1969); “Хирургическое лечение врож­­ден­­ных расширений яремных вен у детей” (1976); “Изменение аргирофильного каркаса долек вилочковой железы при ее возрастной инволюции” (1989); “Анатомія людини” (2004); “Периферійний нерв (нейро-судинно-десмальні взаємовідношення в нормі та патології)” (2005).

100 років від дня народження кандидата медичних наук Галини Василівни Жирнової (1920)

Кандидат медичних наук (1965), завідувачка консультативної поліклініки Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова (1977-1985).

Наукові праці присвячені нейроонкології, нейротравматології, патології периферичної нервової системи.

Різдво Христове за григоріанським та ново-юліанським календарями.