Календар медицини

165 років від дня народження патолога, ендокринолога, доктора медицини, професора Володимира Валеріановича Підвисоцького (1857-1913)

Патолог, ендокринолог, імунолог, мікробіолог, доктор медицини (1866), професор. Засновник київської школи патологів, член-кореспондент Анатомічного товариства в Парижі (1887), член-кореспондент Імператорської військово-медичної академії в Санкт-Петербурзі (1900), ординарний почесний член Королівського інституту експериментальної терапії у Франкфурті-на-Майні (1911). Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира в Києві. У 1885-1887 як бактеріолог працював в Інституті Л. Пастера. Після повернення в Київ у 1888 отримав звання приват-доцента Університету св. Володимира на кафедрі загальної патології та розпочав педагогічну діяльність.

Читав курс загальної патології, проводив практичні заняття зі студентами, читав необов’язковий курс бактеріології, а також формував свою наукову школу. Був одним з ініціаторів ендокринологічних досліджень: вивчав розвиток граафових пухирців яєчника, діяльність надниркових залоз. З 1889 почав цікавитися питаннями онкології. У 1909 вивчав питання хіміко-фізичного подразнення на етіологію новоутворення, а в 1910-1911 – хіміотерапію раку. На початку 90-х років почав дослідження з бактеріології, зокрема вивчав морфологію холерного вібріону та збудника сибірської язви. У 1890 очолив заклади Червоного Хреста в Києві. Під час епідемії холери 1891 завідував одним з холерних бараків. У 1894 створив Товариство боротьби із заразними хворобами в Києві. У 1900 отримав посаду декана медичного факультету в Новоросійському університеті та переїхав до Одеси. У 1905 отримав пропозицію переїхати до Петербурга й очолити Інститут експериментальної медицини, на яку погодився. Інститут експериментальної медицини працював у двох головних напрямах: розробка теоретичних питань медицини та вирішення практичних завдань з надання медичної допомоги населенню.

Наукові праці: “Новые данные о тончайшем строении поджелудочной железы с историческим очерком учения об анатомическом ее строении” (1882); “Основы общей и экспериментальной патологии” (1891).

65 років від дня народження кардіохірурга, доктора медичних наук, професора, академіка НАМНУ Василя Васильовича Лазоришинця (1957)

Кардіохірург, доктор медичних наук (2002), професор (2004), академік НАМН України (2017). Закінчив Київський медичний інститут (1980). Працював лікарем (до 1987). Від 1987 – в Інституті серцево-судинної хірургії НАМНУ (Київ): від 1993 – завідувач відділу хірургічного лікування вроджених вад серця новонароджених та дітей молодшого віку, 2003 – заступник директора з лі­кувальної роботи, 2003-2014 – з наукової роботи; водночас 2004-2008 та від 2010 – начальник лікувально-організаційного управління НАМНУ. Заступник (2008-2009 та 2014), 1-й заступник (2009-2010), в. о. (2014) Міністра охорони здоров’я Укра­їни.

Основний напрям наукових досліджень – хірургія вроджених вад серця. Брав участь у розробленні методики хірургічного лікування дефекту міжшлуночкової перетинки, ускладненого легеневою гіпертензією; під його керівництвом розроблений метод корекції тетради Фалло черезпередсердним доступом, реконструктована операція на трикуспідальному клапані при аномалії Ебштейна; обґрунтовані нові підходи в тактиці хірургічного лікування атріовентрикулярного септального дефекту, зокрема в дітей із синдромом Дауна.

Наукові праці: “Методы защиты миокарда при радикальной коррекции аномалии Эбштейна” (2001); “Плас­тика септальной створки трикуспидаль­ного клапана при оперативном лечении аномалии Эбштейна” (2001); “Паліативні методи хірургічного лікування аномалії Ебштейна” (2002); “Диференційний підхід до методів лікування гіпертрофічної кардіоміопатії” (2010); “Синдром удлиненного интервала QT и беременность” (2012).

180 років від дня народження психіатра, доктора медицини Івана Олексійовича Сікорського (1842-1919)

Психіатр, засновник дитячої психології та психопатології, доктор медицини (1872), керівник кафедр нервових і психічних хвороб (1885), психіатрії (1903-1918) Київського університету св. Володимира. Засновник Лікарсько-педагогічного інституту для розумово відсталих дітей та Інституту дитячої психології. Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1869). У 1885, дізнавшись, що при Київському університеті запропоновано заснувати кафедру з душевних та нервових захворювань, відмовився від відповідної посади на кафедрі при Московському університеті та був призначений професором Університету св. Володимира. У 1887 ініціював і взяв участь в організації клініки нервових хвороб Університету при Олександрівській лікарні та Київському військовому госпіталі, де читав лекції для студентів. У 1904 створив у Києві Лікарсько-педагогічний інститут для розумово відсталих дітей.

Досліджував особливості, динаміку та специфіку дитячої психології; проблему алкоголізму. Розробив теоретичні та практичні питання загальної психології та теоретичної і клінічної психіатрії.

Наукові праці: “Об успехах медицины в изучении явлений психического мира” (1889); “Душа ребенка” (1899); “Вопросы нервно-психической медицины” (1901); “Всеобщая психология с физиогномикой в иллюстрированном изложении” (1904); “Основы теоретической и клинической психиатрии” (1912).

145 років від дня народження Ольги Петрівни Косач-Кривинюк (1877-1945)

Рідна сестра Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач) – медик за фахом, працювала лікарем на Катеринославщині, перед війною – бібліограф, перекладач (англійська, французька, польська, чеська, скандинавські мови) в Київській медичній бібліотеці (нині Національна наукова медична бібліотека України). Закінчила Жіночий Медичний інститут (1906). У 1906-1908 перебувала в Києві, де брала активну участь у громадському житті (зокрема в “Просвіті”). Не маючи змоги одержати улюблену роботу лікаря на рідному Поліссі, знайшла її в 1910 в Лоцманській Кам’янці біля Катеринослава. Тут вона влаштувалася на посаду земського патронажного лікаря для дітей-сиріт, лікувала й опікувалася психічно хворими та дітьми-сиротами. Крім лікарської практики, займалася літературою, виступала на сторінках преси здебільшого під псевдонімом Олеся Зірка. У 1921 Косачі переїхали до Могилева-Подільського. У цьому місті жила найменша сестра Дора зі своєю сім’єю та матір’ю, тут Ольга розпочала свою нову діяльність – учительську, викладала українську мову. У 1924 повернулася до Києва, де працювала в середній школі № 20. У 1929 залишила педагогічну роботу та перейшла до наукової медичної бібліотеки, де працювала на посаді бібліографа. У 1930-х у Києві почала працювати над літописом – хронологією життя та творчості Лесі Українки. В останні роки свого життя написала цінні спогади про батька та дитинство Лесі Українки.

Авторка мемуарів про родину Косачів: “З моїх споминів” (1963); “З дитячих років Лесі Українки” (1963); “Перебування Лесі Українки в Луцьку” (1963); “Як Леся Українка зложила курс “Стародавньої історії східних народів” (1963); “Повість, що стала драмою” (1943); “Леся Українка. Хронологія життя і творчості” (1970).

Міжнародний День розсіяного склерозу був встановлений Міжнародною федерацією товариств розсіяного склерозу з метою інформування про проблему розсіяного склерозу, а також розширення глобального руху організацій РС й об’єднання національних і регіональних організацій, пошуку джерел фінансування глобального руху з проблем розсіяного склерозу.

Відзначається “Міжнародний День розсіяного склерозу” щорічно в останню середу травня.

Розсіяний склероз – це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок, що призводить до порушення відповідних функцій організму. Вона характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації – втрати мієліну, білої жирової речовини, що покриває аксони – нервового волокна.

Ця проблема є настільки поширеною та болючою для всього цивілізованого світу, що вчені, не покладаючи рук, працюють над створенням ліків, які могли б щонайменше ефективно уповільнювати захворювання. Крім того, досі не створено засобів профілактики розсіяного склерозу – в цьому напрямі також тривають наукові дослідження. Досі існують проблеми з раннім виявленням хвороби – в багатьох випадках лікарі можуть повідомити пацієнтові остаточний діагноз лише тоді, коли нервова система уражена достатньо сильно. Клінічні дослідження різних засобів тривають в усьому світі, деякі з них проводяться і в Україні.

Міжнародний день дій за жіноче здоров’я відзначається у всьому світі 28 травня, починаючи з 1987 року. Головною метою цього дня є сприяння сексуальному та репродуктивному здоров’ю та правам жінок у всьому світі.

З метою поширення наукової інформації та популяризації медичних знань Національна наукова медична бібліотека України експонує тематичну книжкову виставку “До Всесвітнього дня здоров’я жінок”. В експозиції представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, монографії та практичні посібники, де розглядаються питання наукового та практичного розв’язку сучасних проблем здоров’я жінки. Висвітлені питання традиційних і комплементарних методик профілактики та лікування, загальної гігієни й екології людини, оздоровчого харчування, естетичної косметології тощо.

Рощин, Александр Анатольевич. Популярная психиатрия / А. А. Рощин. – Киев : Проф. изд. Украина, 2020. – 247 с.
З великим задоволенням представляємо Вам, шановні користувачі, книгу, через яку ви зможете познайомитися з доволі загадковою галуззю медицини – психіатрією, що вивчає соматичні захворювання (захворювання тіла) та психосоматичні захворювання (захворювання душі).

Макдонах, Барри. Вызов. Конец тревожности и паническим атакам : пер. с англ. / Б. Макдонах. – Киев : Мультиметод, 2021. – 259 с.
За допомогою цього керівництва ви дізнаєтесь: як зупинити напади паніки та припинити відчувати тривогу, контролювати свої думки, підвищити свою впевненість і знову почати жити сміливим і вільним життям.

Скерлок-Дюрана, Сюзанна. Верни себе свое тело. Исцеление от травмы и пробуждение мудрости вашего тела : пер. с англ. / С. Скерлок-Дюрана. – Киев : Мультиметод, 2019. – 187 с.
Авторка у своїй роботі розкриває мудрість людського тіла, його безмежну всесильність. Це книга-путівник, як жити тут і тепер.

Ворник Б. М. Женская сексология и сексопатология : рук. для врачей / Б. М. Ворник, О. В. Ромащенко, М. И. Коган. – 2-е изд., доп. – Киев : Семья, 2016. – 365 с.
Представляємо керівництво, де детально описані прояви сексуальності та партнерських відносин, поняття про норму, гармонію та дисгармонію.

Кашуба, Микола Олексійович. Азбука здоров’я : посібник для самостійної роботи студентів з окремих розділів предмета “Загальна гігієна та екологія людини” / М. О. Кашуба. – Тернопіль : Укрмедкн., 2019. – 247 с.
Регулярний догляд за собою і своїм здоров’ям, здоровий спосіб життя, основи здорового глузду в харчуванні, фізичні та розумові навантаження, бути на крок попереду хвороби – це питання, котрі розглядає М.О. Кашуба у своєму посібнику.

Фітотерапія інсомнії : навч. посіб. / В. І. Кривенко [та ін.]. – Вид. 2-е, допов. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018. – 255 с.
Авторський колектив у посібнику наводить відомості щодо застосування в медичній практиці фітолікування порушень сну та безсоння традиційними методами, а також надає характеристику 75 рослинам, що виявляють лікувальну снодійну дію. Автори дають можливість приєднатися до накопиченої століттями мудрості людства. Навчать читача власноручно виготовляти лікувальні соки, настої, відвари.

Дієтологія в косметології : підруч. для студентів закл. вищ. освіти / за ред. О. Г. Башури. – Харків : НФаУ : Золоті сторінки, 2019. – 262 с.
Автори присвятили книгу темі раціонального (здорового) та лікувального харчування. Адже їжа дає енергію, без якої неможливі життя та краса жінки. З цього видання ви дізнаєтесь про основи здорового харчування жінок після 40 років, вагітних і годуючих матерів, особливості харчування в косметології, комплексний науково-практичний напрям, що отримав назву науки про їжу та харчування – нутриціології.